Ухвала суду № 96155089, 01.04.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/8909/12

Номер провадження 6/404/51/21

У Х В А Л А

01 квітня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Галагана О.В.,

при секретарі – Солук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання по справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 року (згідно до штампу на поштовому конверті) до суду надійшла вище вказана заява ТОВ «Брайт Інвестмент», відповідно до якої просило:

- замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, у виконавчому листі по цивільній справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості;

- поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

23.02.2021 року ухвалою суду прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання по справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 79).

Представник заявника в третьому пункті прохальної частини просив розглянути заяву без участі заявника, вказав, що заяву підтримує в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду заяви належним чином.

Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи положення вище вказаної статті суд вважає доцільним розгляд вище вказаної заяви провести без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява в частині заміни сторони стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню, а в частині поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 41667 грн. 51 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ПАТ КБ «Надра» по 208 грн. 34 коп. судового збору з кожного (а.с. 45-46).

Рішення суду набрало законної сили, у зв`язку із чим було видано виконавчі листи (а.с. 48 на звороті).

05.08.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього Договору, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 66-68).

За додатком №1 до Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, який є реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються – ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №401/12/09/2007/840-5972/КФ від 12.09.2007 року, ОСОБА_2 є поручителем за даним договором (а.с. 69).

30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент», а ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права вимоги Первинного Кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього Договору, зазначених у Додатку № 1 –Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 63-64).

За додатком №1 до Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, який є реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами – ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №401/12/09/2007/840-5972/КФ від 12.09.2007 року (а.с. 65).

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, справа № 761/14076/14-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло прав кредитора до боржника, а відтак вимоги заявника в цій частині є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимог заявника про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від ТОВ «Брайт Інвестмент» причин, слід зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Згідно повідомлення начальника Кропивницького РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 6266-199-23/1 від 30.03.2021 року у Кропивницькому районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1109/8909/2012 виданого 17.01.2013 року Кіровським райсудом м. Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в розмірі 41667,51 грн. та судового збору по 208,34 грн. з кожного, а всього 41875,85 грн. 11.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам, боржнику для належного виконання. 22.12.2018 року державним виконавцем відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

За таких обставин, оскільки 22.12.2018 року державним виконавцем відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відтак строк було перервано, таким чином, граничним строком пред`явлення виконавчого листа №1109/8909/12 є 22.12.2021 року.

Зважаючи на те, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання були перервані, та після перерви відраховується з 22.12.2018 року, граничним строком пред`явлення виконавчого листа №1109/8909/12 є 22.12.2021 року, а відтак вказанай строк не є пропущеним.

Таким чином, вимога про поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа є передчасною та в її задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява ТОВ «Брайт Інвестмент» підлягає задоволенню частково.

Керуючись п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, ст. ст. 12, 81, 258, 260-261, 353, 433, 442, 512, 514 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання по справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Замінити стягувача, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ: 20025456) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402, код ЄДРПОУ 43115064) у виконавчому листі по цивільній справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» в частині поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 1109/8909/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду або через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган