Ухвала суду № 96154606, 09.04.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/416/21

Провадження № 2/448/374/21

У Х В А Л А

09.04.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши заяву головуючого судді Білоуса Ю.Б., про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

На адресу суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа була розподілена для розгляду судді Білоусу Ю.Б.

09.04.2021р., до відкриття провадження у справі, головуючий по справі - суддя Білоус Ю.Б., заявив самовідвід в порядку п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, мотивуючи тим, що немає особистої зацікавленості в розгляді даної справи, однак такий заявлено з метою недопущення сумнівів у сторін щодо об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаного цивільного позову (про відшкодування шкоди), який випливає та пов`язаний зі справою про адміністративне правопорушення ЄУН448/1284/20 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, за результатами розгляду якої суддею Білоус Ю.Б., ухвалено постанову, в якій суддею зроблено висновок про порушення водієм ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху та про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.

Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1ст.39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у статтях 36,37і38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За правилами ч.ч. 1, 2, 7 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ч.1 ст.6) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Існує дві вимоги щодо безсторонності суду, а саме: 1) суд повинен бути суб`єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи; 2) суд також має бути безсторонній з об`єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності (справа Фіндлей, ор. Сіt).

Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: "Існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 повинно визначатись згідно суб`єктивного тесту, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно об`єктивного тесту, тобто встановлення, чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності" (справа П`єрсак, А 53 параграф 30).

В пп. 66, 67 рішення ЄС "Мироненко і Мартенко проти України" від 10.03.2010 року зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З огляду на об`єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р. Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності судів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому, і суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наведені в заяві інші підстави заявленого самовідводу судді не викликають сумнівів у неупередженості такого в результатах розгляду даної цивільної справи, однак, з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення до судді, виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об`єктивності і неупередженості при вирішенні вказаного цивільного спору, в тому числі недопустимості думки про заінтересованість судді (складу суду) в досягненні певного результату при розгляді даної справи, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та для гарантії винесення об`єктивного рішення у справі, виходячи із положень п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, заяву про самовідвід судді слід задовольнити, а справу передати в канцелярію Мостиського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Керуючись п. 5 ч.1 ст.36, ст.ст. 39, 40,41, 258-260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Білоуса Юрія Богдановича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Справу передати в канцелярію Мостиського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю.Б.Білоус