Вирок № 96151490, 08.04.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/72/21

08 квітня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Круль І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Дроздюк І.В.

прокурора Дем`яника В.В.

захисника Поповича М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження № 12020095120000098, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя в АДРЕСА_1 , українця, з повною загальною середньою освітою, депутатом та інвалідом не являється, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за що передбачена кримінальна відповідальність ч.1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 15 грудня 2020 року, перебуваючи в лісовому масиві урочища «Чертежі» Манявського лісництва Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство», квартал № 4, неподалік с. Манява Солотвинської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, побачив на верхньому складі вказаного підприємства зрізані колоди дерев породи «ялина-сухостійна», які вирішив таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із верхнього складу Манявського лісництва Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» вісім колод дерев породи «ялина-сухостійна», загальною кубомасою 2,298 м3, вартістю 1339 грн 70 коп, які мав намір за допомогою гужового транспорту, що належить ОСОБА_2 , перевезти на територію свого господарства в с. Манява, однак по дорозі був зупинений працівниками поліції.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 . Державному підприємству «Солотвинське лісове господарство» завдано матеріальних збитків на суму 1339 грн 70 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в вчиненому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.185 КК України визнав та підтвердив, що 15 грудня 2020 року, перебуваючи в лісовому масиві урочище «Чертежі» Манявського лісництва, неподалік верхнього складу вказаного підприємства викрав вісім колод дерев породи «ялина-сухостійна» та мав намір за допомогою гужового транспорту та коней, які належать ОСОБА_2 , перевезти на територію свого господарства в с. Манява, однак по дорозі був зупинений працівниками поліції.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, врахувавши, що учасники судового провадження не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.

При призначенні покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує позитивну характеристику на ОСОБА_1 по місцю проживання, його майновий стан, що у нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах лікувальних закладів не перебуває, раніше не судимий, заподіяна ним шкода відшкодована.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

За наведених обставин, даних про особу обвинуваченого та його матеріальний стан суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.50, 65 КК України, ст.ст.100, 349, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.

Накладений ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2020 року арешт на гужовий транспорт на колоди дерев в кількості вісім штук, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12020095120000098, скасувати.

Речові докази:

- вісім колод дерев, які зберігаються на території Манявського лісництва Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство», повернути Державному підприємству «Солотвинське лісове господарство»;

- гужовий транспорт, який зберігається на території Манявського лісництва Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство», повернути ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль