Вирок № 96151312, 08.04.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1806/20

1-кп/287/188/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

за участі секретаря Кострицької Т.П.

прокурора Приходька О.Г.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060260000261 від 16.10.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зольня, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не інваліда, одруженого, не працюючого, на утримані має двох неповнолітніх дітей 2004 та 2009 року народження, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сердюки, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не інваліда, одруженого, не працюючого, пенсіонера, на утримані неповнолітніх дітей не має, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.10.2020 року близько 15.00 години ОСОБА_1 , на власному тракторі «JINMA-244», синього кольору, без державного номерного знаку, номер двигуна « НОМЕР_1 », шасі № НОМЕР_2 , з гужовою повозкою, разом з ОСОБА_2 , перебували в лісовому масиві кв. НОМЕР_3, вид. 5, Корощинського лісництва ДП «Олевський лісгосп АПК», що неподалік с. Зольня, Олевського району, Житомирської області, де у ділянці вибіркової санітарної рубки дерев, яку здійснює Корощинське лісництво ДП «Олевський лісгосп АПК», на землі виявили заготовлену зрізану лісопродукцію породи «сосна», у кількості 13-ти сортиментів, довжиною по 6 м. кожна, загальною масою 2, 88 кубометрів, з яких класу С - 2,88 кубометрів.

В той момент у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 виник злочинний умисел та домовленість між ними направлені на таємне викрадення чужого майна, а саме: лісопродукції породи «сосна», у кількості 13-ти сортиментів, довжиною по 6 м. кожна, загальною масою 2, 88 кубометрів, з яких класу С - 2,88 кубометрів, для подальшої реалізації її для власних потреб.

15.10.2020 року близько 16.00 години перебуваючи у лісовому масиві кв. НОМЕР_3 , вид.5, Корощинського лісництва ДП «Олевський лісгосп АПК», що неподалік с. Зольня, Олевського району, Житомирської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме викрадення вказаної лісопродукції породи «сосна», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким не поміченими, за допомогою власної фізичної сили погрузили на гужову повозку лісопродукцію породи «сосна», у кількості 13-ти сортиментів, довжиною по 6 м. кожна, загальною масою 2, 88 кубометрів, з яких класу С - 2,88 кубометрів, вартість якої становить 4108 грн. 56 коп.

Після чого, ОСОБА_1 сів за кермо трактору марки «JINMA-244», синього кольору, без державного номерного знаку, номер двигуна « НОМЕР_1 », шасі № НОМЕР_2 , з гужовою повозкою на який навантажено лісопродукцію породи «сосна» у кількості 13-ти сортиментів, довжиною по 6 м. кожна, загальною масою 2, 88 кубометрів, з яких класу С - 2,88 кубометрів та перевіз їх до власного місця проживання разом з ОСОБА_2 , таким чином розпорядилися викраденим на власний розсуд.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили крадіжку лісопродукції породи «сосна», чим заподіяли ДП «Олевський лісгосп АПК» матеріального збитку на загальну суму 4108 грн. 56 коп.

Прокурор у судовому засіданні просить суд при призначенні покарання обвинуваченим врахувати пом`якшуючі обставини: щире каяття та сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України , а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України , а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.185 КК України, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся та надав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині вироку, ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, а також запевнив, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, а тому просив суд суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , вину визнав, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, щиро розкаявся, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, у зв`язку з цим, просить суд не досліджувати докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку суду він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Від представника потерпілого ДП «Олевський лісгосп АПК» надійшла заява про розгляд справи без його участі, викладені в обвинувальному акті обставини підтримує, завдана шкода відшкодована повністю, претензій до обвинувачених не має.

Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, розглянув справу щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особи обвинувачених, та дослідженням письмових матеріалів в частині речових доказів та щодо вартості викраденого майна.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Також, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до вимог п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Вчинене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме: ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно ставиться до вчиненого, характеризується по місцю проживання позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а тому зважаючи на вказані обставини у їх сукупності суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових злочинів має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням згідно із ст.ст. 75, 76 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину з точки зору справедливості, розумності та достатності. При цьому суд зазначає, що враховуючи принципи індивідуалізації та співмірності заходу примусу, характеру вчинених дій, така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень), а також достатньою для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою органом пробації довів своє виправлення.

Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому ОСОБА_1 оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме: ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно ставиться до вчиненого, характеризується по місцю проживання позитивно, раніше не судимий, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тому суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе з призначенням йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Арешт на майно обвинувачених не накладався.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід по справі не обирався.

Витрати, на проведення експертиз під час досудового розслідування відсутні.

Шкода в результаті вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 4108 грн. 56 коп., яка відшкодована у повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 75, 76, 185 КК України, ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ:трактор марки «JINMA-244», синього кольору, без державного номерного знаку, номер двигуна « НОМЕР_1 », шасі № НОМЕР_2 - повернути законному власнику ОСОБА_2 .

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: Л. В.Винар