Ухвала суду № 96151311, 08.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5509/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

08 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судових засідань Стегней К.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву Оноківської сільської ради до ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Оноківська сільська рада, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 за якою просить суд:

-визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю ІІ – ЗК № 038919 ОСОБА_1 для індивідуального житлового будівництва на земельну ділянку площею 0,11 га. за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 30953781 від 29.03.2019 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:017:0183.

За ухвалою від 23.06.2020 року судом було відкрите провадження у справі № 308/5509/20 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у цій справі.

У підготовче судове засідання не прибули сторони та їх представники, будучи належним чином повідомлені судом про час і місце розгляду справи.

Сторони неодноразово подавали до суду заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладався 7 разів, сторонами були подані ряд клопотань та письмових заяв у цій справі, тобто сторони у повній мірі скористалися своїми правами на ознайомлення з матеріалами справи, подання письмових заяв та клопотань у цій справі, відтак суд не вбачає обґрунтованих підстав для подальшого відкладення розгляду справи і вважає за необхідне провести підготовче судове засідання у цій справі з метою уникнення подальшого безпідставного затягування сторонами розгляду цієї справи.

Дослідивши письмові заяви подані сторонами, суд дійшов до наступних висновків.

18.09.2020 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача – ОСОБА_1 на позовну заяву, за яким вона просить суд: за результатами підготовчого судового засідання постановити ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування такої позиції зазначила, що позовна заява є помилковою та заявленою до належного відповідача - фізичної особи громадянки ОСОБА_1 . Відповідачем у даній цивільній справі повинен бути орган державної влади (юридична особа) яка в 1999 році була наділена повноваженнями видавати державні акти на право приватної власності на землю. У зв`язку з тим, що 26 травня 1999 року оскаржуваний Державний акт був виданий у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, а наша держава країна уповноважила і надала право видавати Державні акти на право приватної власності на землю органам місцевого самоврядування - то позовні вимоги можуть бути адресовані депутатському корпусу XXIII скликання Оноківської сільської ради народних депутатів.

Як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Статтею 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що стаття 257 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, який не містить такої підстави, як пред`явлення позову до неналежного відповідача, як про це просить відповідач, тому суд не вбачає правових підстав для залишення позову без розгляду, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, заявленого у п. 1 письмового відзиву на позовну заяву від 17.09.2020 року.

У відзиві на позовну заяву від 17.09.2020 року, відповідач – ОСОБА_1 також просить суд викликати для допиту у якості свідків наступних осіб:

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

В обґрунтування цього клопотання відповідач зазначив, що для спростування неправомірності та протиправності заявленого позову до відповідача ОСОБА_1 вона звертає увагу суду на те, що нею отримано не одну, а дві земельні ділянки під час проектування АДРЕСА_4 році. Обидві земельні ділянки розміщені поруч одна біля одної і знаходяться по вулиці між сусідами Т.І.Вербич (справа) та ОСОБА_4 (зліва), а тому в доказ того, що відповідачка по справі справедливо і законно використовує більше 25 років підряд для вирощування сільськогосподарських культур одну (меньшу ділянку розміром 0,07 га.) та другу ділянку під «будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель»... Доказом того, що саме ці дві ділянки 25 років тому виділила позивачці Оноківська сільська рада є виписки із поземельної книги і зібрані підписи більше 20 свідків односельчан.

Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

При цьому, як зазначено у ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку, позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсним та скасування державного акту на землю ОСОБА_1 через невідповідність площі фактичних розмірів земельної ділянки, що зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку, площі, що зазначена в рішення на її виділення.

Доказування у справах зазначеної категорії проводиться на підставі документів та висновків експертиз, факти відповідності або невідповідності розміру земельної ділянки не можуть бути підтверджені показами свідків, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача в цій частині.

Відповідачем 22.10.2020 року також було подане до суду клопотання за яким вона просить суд: замінити в даній цивільній справі відповідача ОСОБА_1 на належних відповідачів:

-відділ Держгеокадастру в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області,

-Ужгородську районну державну адміністрацію Закарпатської області.

В обґрунтування цього клопотання відповідач зазначив, що позовна заява є помилковою та заявленою до належного відповідача - фізичної особи громадянки ОСОБА_1 .

Відповідачем у даній цивільній справі повинен бути орган державної влади (юр. особа) яка в 1999р. була наділена повноваженнями видавати Державні акти на право приватної власності на землю.

У зв`язку з тим, що 26 травня 1999 року оскаржуваний Державний акт був виданий у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, а наша держава Україна уповноважила і надала право видавати Державні акти на право приватної власності на землю органам місцевого самоврядування - то позовні вимоги можуть бути адресовані депутатському корпусу XXIII скликання Оноківської сільської ради народних депутатів.

У позовній заяві сільський голова П.Машіка повідомляє що оригінал державного акту на право приватної власності на землю Серії II ЗК № 038919 виданий на підставі рішення 5 сесії XXIII скликання Оноківської сільської ради народних депутатів від 26 березня 1999 року - зберігається у відділі Держгеокадастру в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ... а оригінал рішення 5 сесії XXIII скликання Оноківської сільської ради народних депутатів від 26 березня 1999 року - в Ужгородській районній державній адміністрації, повторно просимо застосувати: «вимоги ч. 2 ст. 51 ЦПК України: «Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження...замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі». Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Як зазначено у ч. 1 – 4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 038919 – він був виданий на ім`я ОСОБА_1 , а позов заявлений позивачем про визнання недійсним та скасування саме цього державного акту, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 була вірно визначена у якості відповідача позивачем, тому вістуні підстави для її заміни на інших відповідачів.

Відповідно до п. 5.10 – 5.12 постанови Великої Палати Верховного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18) державний акт - це документ, що посвідчує право на земельну ділянку, із визнанням недійсним якого без внесення до державного реєстру відповідного запису щодо належного власника або землекористувача, спір про право може бути не вирішеним. У випадку коли позивач стверджує про порушення свого права постійного користування частиною земельної ділянки особою, яка володіє нею шляхом державної реєстрації за собою права власності (права користування) цієї спірної частини, право позивача може бути захищено шляхом подання позову про визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України), витребування нерухомості з володіння, усунення перешкод у користуванні майном (статті 387, 388, 391, 396 ЦК України) чи іншим способом відповідно до закону.

Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені у статті 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, відповідно до частини другої цієї статті Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано право власності (постійного користування), оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов`язків. Однак при вирішенні спору за цим позовом такі особи не були залучені до участі у справі як відповідачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд вважає, що і вимогу про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 30953781 від 29.03.2019 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:017:0183, пред`явлено до належного відповідача у цій справі, оскільки саме за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на цю земельну ділянку, відтак і предмет спору безпосередньо стосується її прав та обов`язків, а Сектор державної реєстрації Ужгородської районної державної адміністрації буде лише виконавцем рішення суду, у разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позову. Тому склад учасників розгляду справи є правильним і суд не вбачає підстав для заміни відповідача або для залучення до участі у справі співвідповідача або третіх осіб у цій справі, тому у задоволенні клопотання відповідача з цього приводу слід відмовити.

Слід також зазначити, що право на подання відповідного клопотання згідно вимог ст. 51 ЦПК України має лише позивач у справі з урахуванням принципу диспозитивності, що також є підставою для відмови у заявленому клопотанні.

У підготовчому судовому засіданні сторони не виявили бажання укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді, всі інші заяви та клопотання учасників справи були розглянути судом.

Як зазначено у п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 197, 198 ЦПК України, підготовчі дії необхідні для призначення справи до судового розгляду суд вважає закінченими.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки до судового розгляду спір між сторонами не врегульовано, суд вважає необхідним закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

З урахуванням викладеного та у відповідності до ст.ст. 51, 78, 91, 197, 198, 200, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 , викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 17.09.2020 року про залишення позовної заяви без розгляду та виклик свідків.

Відмовити повністю у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 від 22.10.2020 року про заміну відповідачів на належних та про виклик свідків.

Закрити підготовче провадження у справі № 308/5509/20 за позовною заявою Оноківської сільської ради до ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, - та призначити справу до судового розгляду по суті у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Загорська, 53, зал судового засідання) на 17 травня 2020 року на 15 год. 30 хв.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Дергачова