Рішення № 96151208, 06.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9965/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань – Пазяк С.М.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наступними підставами.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 15.10.2010 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Позивач зазначає у позовній заяві, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, що встановлений Договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Позивач вказує на те, що в порушення умов кредитного договору відповідач не виконував покладені на нього кредитним договором зобов`язання.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 26.08.2020 року має заборгованість – 19 439.69 грн., яка складається з наступного: 1665.41 грн. – заборгованість за кредитом, 15674.96 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2099.32 грн. – заборгованість за пенею.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.10.2010 року у розмірі 19 439.69 грн та судові витрати у розмірі 2102 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 23.02.2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак зі змісту позову вбачається, що такий просить розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Разом з тим суд констатує, що 31.03.2021 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Так, сторона позивача ставить вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2010 року в розмірі 4526,91 грн., яка складається з наступного: 1665,41 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 541,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2320,11 грн. - з заборгованість по пені.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, відзиву на позов чи заяв про відкладення судового розгляду до суду не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши зміст позовної заяви, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як зазначає позивач, відповідно до укладеного договору № б/н від 15.10.2010 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Даний Кредитний договір, за посиланнями позивача, складається із заяви Позичальника, Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умов та правил надання банківських зазначав, що станом на 26.08.2020 року має заборгованість – 19 439.69 грн., яка складається з наступного: 1665.41 грн. – заборгованість за кредитом, 15674.96 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2099.32 грн. – заборгованість за пенею.

Разом з тим під час розгляду даної справи представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Так, сторона позивача ставить вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2010 року в розмірі 4526,91 грн., яка складається з наступного: 1665,41 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 541,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2320,11 грн. - з заборгованість по пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Дослідивши надані стороною позивача письмові докази на підтвердження позовних вимог, суд встановив наступне.

В заяві позичальника ОСОБА_1 від 15.10.2010 року процентна ставка не зазначена.

Пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на довідку про надання ОСОБА_1 кредитних карток та надав виписку за наданими кредитними картковими рахунками за договором б/н станом на 17.09.2020 року.

Факт отримання відповідачем вказаних у довідці кредитних карток, як і виписка по рахунках відповідача, що надані банком як докази користування ОСОБА_1 кредитними коштами, відповідачем не спростовано.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , останньому було встановлено кредитний ліміт в розмірі 3200 грн.

Відповідно надана позивачем виписка по кредитному рахунку підтверджує факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами в межах наданого кредитного ліміту.

А згідно довідки про надання кредитних карток ОСОБА_1 перевидавались кредитні картки, так датою відкриття останньої картки зазначено 16.11.2016 року з терміном дії до 05.20 року.

Суд констатує, що станом на дату закінчення строку дії кредитної картки тобто 05.20 р. у ОСОБА_1 згідно наданих позивачем розрахунків існувала заборгованість за наданим кредитом, яка складалась з 1665.41 грн. – заборгованість за кредитом, 15674.96 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2099.32 грн. – заборгованість за пенею.

Також судом вивчено новий розрахунок, наданий стороною позивача станом на 03.03.2021 року, з якого вбачається, що 01.11.2020 року ОСОБА_1 вніс на погашення заборгованості за кредитним договором суму грошових коштів у розмірі 14 912,78 грн.

Дослідивши складові кредитного боргу, зазначені позивачем, суд встановив, що внесеною відповідачем суму грошових коштів погашено заборгованість по пені.

Таким чином станом на дату розгляду даної справи відповідач частково погасив існуючу заборгованість кредитним договором б/н від 15.10.2010 року.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що вказана позивачем заборгованість в розмірі 4526,91 грн., яка складається з наступного: 1665,41 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 541,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2320,11 грн. - з заборгованість по пені не погашена відповідачем у передбачений кредитним договором строк і тому підлягає до стягнення, що є підставою для задоволення уточнених позовних вимог.

Питання щодо сплаченого позивачем судового збору вирішується у відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 207,526, 549, 551,626,628, 633, 634,638,1049,1050,1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.10.2010 року в розмірі 4526,91 грн., яка складається з наступного: 1665,41 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 541,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2320,11 грн. - з заборгованість по пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2102 грн.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач: АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.04.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.І. Бедьо