Ухвала суду № 96151018, 08.04.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1028/20

Провадження №1-кп/307/792/20

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

08 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., за участю серетаря судового засіданя Цех Г.М., прокурора Баник С.Ю. обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого Хаван Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2020 року за №12020070140000247 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070160000589 від 23.04.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2021 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливість внесення застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвиноваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, строком до 12 квітня 2021 року.

В судовому засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що строк тримання під вартою закінчується, а ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування цього виду запобіжного заходу продовжують існувати. Просив подане клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого Хаван Р.І. в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання захисника Хаван Р.І.

Вислухавши думку учасників судового провадження, з`ясувавши обставини заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 20 липня 2020 року ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб на строк до 17 вересня 2020 року.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2020 року у підготовчому судовому засіданні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливість внесення застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвиноваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на строк до 14 листопада 2020 року. Вказаний запобіжний захід періодично продовжувався судом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, являється розлученим. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв`язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.

Крім того, ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих та насильницьких злочинів, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Натомість, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.

У межах зазначеного кримінального провадження судовий розгляд розпочато, однак свідки не допитані. Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду, матиме змогу незаконно впливати на свідків.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи дані про обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування відносно нього більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання вказаним ризикам.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , а в задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд визначає обвинуваченому розмір застави.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, а тому вважає доцільним та співмірним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 00 хв. 06 червня 2021 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , з під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора та суд, у провадженні яких знаходиться справа про зміну місця свого проживання

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника Хаван Р.І.про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: М.Д.Стецюк.