Рішення № 96150897, 05.04.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/21/21

Провадження по справі 2/305/296/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агенства рибного господарства у Закарпатській області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державного агенства рибного господарства у Закарпатській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Позовні вимоги мотивують тим, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.11.2019 у справі про адміністративне правопорушення №305/2019/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.90 КУпАП. Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , 19 вересня 2019 року, близько 04.30 год., на річці Шопурка, неподалік автодорожнього мосту, в околиці смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області проводив любительський вилов риби з використанням спінінга, ванаслідок чого здійснив вилов чотирьох рибин "Марени звичайної", яка занесена в "Червону книгу України", внаслідок чого завдав шкоди рибному господарству України на суму 1320 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.2 ст.20 Закону України "Про Червону книгу України", ст.63 ЗУ "Про тваринний світ", п.3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19, відповідальність за що передбачена ст.90 КУпАП. Розмір шкоди, заподіяної незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, визначено відповідно до такс затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1030 від 07.11.2012 «Про розмір компенсації за незаконне добування знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)" Згідно обгрунтованого розрахунку розміру завданої шкоди, ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству на суму 1320 гривень. Закарпатським рибоохоронним патрулем на адресу ОСОБА_1 , був направлений рекомендований лист від 19.12.2019 №2-16-17/574-19 з пропозицією відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 1320 гривень. Однак, збитки до цього часу відповідачем не відшкодовані. На підставі наведеного просили стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень, яку необхідно сплатити на користь Великобичківської селищної ради, Рахівського району Закарпатської області за реквізитами: одержувач УК у Рахів.р/смт.Вел.Бичків/24062100, код ЄДРПОУ 37862638, р/р UA858999980333179331000007213, призначення платежу:24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агенства рибного господарства у Закарпатській області, судові витрати у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 11.01.2021 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі, Великобичківську селищну раду Рахівського району Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач, ОСОБА_1 , бувналежним чином повідомлений про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 11.01.2021, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак відзиву на день судового розгляду справи не надав.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідностатті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Судом встановлено, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.11.2019 (справа №305/2019/19), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.90 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією в дохід держави, незаконно добутої риби "Марени звичайної", в кількості 4 штуки.

Відповідно до вищевказаної постанови громадянин ОСОБА_1 , 19 вересня 2019 року, близько 04.30 год., на річці Шопурка, неподалік автодорожнього мосту, в околиці смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області проводив любительський вилов риби з використанням спінінга, ванаслідок чого здійснив вилов чотирьох рибин "Марени звичайної", яка занесена в "Червону книгу України",

Вищезазначена постанова суду ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 19 листопада 2019 року.

У відповідності до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 є доведеною і не підлягає розгляду в судовому процесі.

Судом під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності питання про відшкодування завданої ним майнової шкоди не вирішувалось.

Розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , внаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження нидів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)».

Згідно обгрунтованого розрахунку розміру завданої шкоди, гр. ОСОБА_1 , нанесено збитків рибному господарству України на суму 1320 грн.

Закарпатським рибоохоронним патрулем управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на адресу ОСОБА_1 , надсилалась вимога про відшкодування шкоди в добровільному порядку №2-16-17/574-19 від 19.12.2019. Збитки до цього часу відповідачем не відшкодовані.

Так, приписами ч.1, 2 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин, та, відповідно, обов`язок по спростуванню якої покладається на відповідача.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону мають право на загальне і спеціальне використання об`єктів тваринного світу й зобов`язані використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно зі ст.27 цього Закону в порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтями 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно дос т.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів`посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Стаття 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс).

Згідно ст 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди".

У відповідності до ч.1 ст.324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно з ч.2 ст.324 ЦПК України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2015 року, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Крім того, відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, який зазначає у резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжного доручення №108 від 22.12.2020 за звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий в розмірі 2102 грн., наявності інших судових витрат не встановлено.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 2102 гривні судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 274, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень, яку необхідно сплатити на користь Великобичківської селищної ради, Рахівського району Закарпатської області за реквізитами: одержувач УК у Рахів. р/смт.Вел.Бичків/24062100, код ЄДРПОУ -37862638, р/р – UA858999980333179331000007213, призначення платежу: 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агенства рибного господарства у Закарпатській області, судові витрати у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Управління Державного агенства рибного господарства у Закарпатській області, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Гойди, буд.8, код ЄДРПОУ 40868514, р/р UA268201720343180003000097509 в Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Великобичківська селищна рада, Рахівського району, Закарпатської області, місцезнаходження: смт Великий Бичків, вул. Грушевського, буд. 108, Рахівського району, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повне судове рішення складено 09 квітня 2021 року.

Головуюча: М.О. Марусяк