Рішення № 96149584, 07.04.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3456/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю секретаря - Калюжної Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання. Просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду та до закінчення ним навчання (а.с. 1).

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав, просить в їх задоволенні відмовити. В відзиві зазначає, що він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .. Від шлюбу в них народилась дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він працевлаштований. В нього на утриманні перебувають: дружина ОСОБА_3 , яка знаходиться в відпустці по догляду за дитиною до 6 років, їх малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матір ОСОБА_5 , яка є пенсіонером та потребує постійної матеріальної, в зв`язку з хронічними захворюваннями. Тому в нього не має можливості сплачувати аліменти на користь позивача, який продовжує навчання.

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вважала позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.11.2017 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, актовий запис № 20 (а.с. 5).

Шлюб між батьками позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було розірвано, що підтверджується копією рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.10.2012 року (а.с.9).

Позивач ОСОБА_1 перебуває на утриманні матері ОСОБА_6 , що підтверджується інформаційною довідкою № 821, виданою 09.10.2020 представником органу місцевого самоврядування (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання позивача ОСОБА_1 до досягнення ним повноліття, що підтверджується копією рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 04.09.2012 року та копією виконавчого листа №0530/3673/2012 від 04.09.2012 року.

ОСОБА_1 , є студентом денної форми навчання 1 курсу Луганського національного аграрного університету від 05.09.2020 року, спеціальність «Облік і опадаткування», строк навчання - з 05.09.2020 року по 30.06.2024 року (а.с.8).

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 265 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ОСОБА_1 не працює, навчається на денній формі навчання, потребує матеріальної допомоги для покриття витрат на проживання, їжу, одяг, тощо. Мати позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 має встановлену групу інвалідності (ІІ група), причиною якої є загальне захворювання, праця в умовах підприємства неможлива.

Відповідач ОСОБА_2 , є працевлаштованим, має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6 років та матір поважного віку, яка потребує постійного догляду та матеріальної допомоги у зв`язку з хронічними захворюваннями. Однак відповідачем не доведено факту перебування матері на його утриманні та факту постійного догляду за матір`ю, оскільки надана ОСОБА_2 довідка про склад сім`ї № 8771 не містить відомостей, щодо їхнього спільного проживання. Крім того, відповідачем не доведено надання ним матеріальної допомоги непрацездатній матері у повному розмірі. Також, відповідачем не було надано документів на підтвердження перебування його дружини ОСОБА_3 у відпустці по догляду за дитиною до 6 років.

Натомість, позивачем ОСОБА_1 було доведено його перебування на утриманні матері, також надано суду докази скрутного матеріального становища його, оскільки ОСОБА_6 має встановлену групу інвалідності (ІІ група), причиною якої є загальне захворювання, праця в умовах підприємства неможлива.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.

За змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Тому, враховуючи матеріальне становище позивача, відповідача, вимоги позивача обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню - відповідач має можливість і зобов`язаний виплачувати аліменти на користь сина у зв`язку із продовженням ним навчання в розмірі 1/4 частини доходів (заробітку) щомісячно до припинення ним навчання, тобто до 30.06.2024.

Статтею 182 Сімейного кодексу України визначено мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину - не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак позивачка є повнолітньою особою.

Мінімального розміру аліментів на утримання повнолітньої особи діючим законодавством не встановлено.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, суд враховує наступне. Позивач, згідно приписів Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. Згідно зі ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 198- 201 СК України, ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 аліменти у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), починаючи з 19.10.2020 року до закінчення ним навчання - до 30 червня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (отримувач коштів: Донецьке ГУК/Лиманська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA758999980313111206000005564, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 (один) місяць.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 07.04.2021 року.

Суддя -