
08.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/2840/21
Провадження № 2/205/2050/21
У Х В А Л А
08 квітня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права на обов`язкову частку у спадщині,
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_3 сформував в системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву, яка надійшла на електронну адресу суду 07 квітня 2021 року.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно позовних вимог позивач просить визнати за ним право на обов`язкову частку у спадщині.
З позовної заяви слідує, що представник позивача зазначив ціну позову 130 663 грн. 17 коп., яку представник позивача визначив приблизно на підставі трьох будинків разом із присадибними земельними ділянками, на яких вони розташовані у тому ж районі, що і спірні будинок та земельна ділянка за цим позовом.
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.
Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, так у п. 1 якої зазначено, що оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Таким чином позовна заява хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно ціни позову станом на момент подання позовної заяви, тобто 07 квітня 2021 року.
Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову щодо вимог майнового характеру відповідно до дійсної ринкової вартості предмета спору згідно експертної оцінки вказаного майна, та відповідно долучити оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані, оскільки прохальна частина позовної заяви, наряду з позовними вимога, містить клопотання про виклик та допит свідків, а також про витребування доказів, проте нормами цивільного законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Згідно із до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежить від неї.
Частиною 2 статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ст. 84, 116 ЦПК України позивач, має право подати до суду окремо оформлене клопотання про забезпечення (витребування) доказів.
Отже, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства, а також позивач має право подати до суду окремо оформленні клопотання.
Також відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Частинами 4, 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року за № 55.
Так, пункт 5.27 цього стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані, подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Також вищевказана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».
Разом з тим, за змістом п. п. 15.15 п. 15 розділуXIIІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. п. 15.1 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Станом на дату надходження позовної заяви ОСОБА_1 в електронній формі до суду Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд» та унеможливлює її прийняття судом саме в електронній формі.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові позовні заяви повинні мати власноручний підпис позивача.
Крім того, позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача та третьої особи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права на обов`язкову частку у спадщині - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.
Судове рішення № 96148898, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/2840/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: