Рішення № 96148884, 22.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.02.2021 Єдиний унікальний номер 205/104/21

Єдиний унікальний номер 205/104/21

Провадження № 2а/205/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку термінової справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, третя особа Головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратов Валерій Федорович про визнання незаконною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31 грудня 2020 року поштою направив до суду позов до відповідача Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, третя особа Головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратов В.Ф. про визнання незаконною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди, який надійшов до суду 06 січня 2021 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2021 року позовну заяву було залишено без руху і запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, з метою усунення яких 21 січня 2021 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2021 року адміністративний позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у справі в порядку термінової адміністративної справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 06 травня 2020 року відносно нього головним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратовим В.Ф було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260790216 до повідомлення серії ІД № 00119024 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. У вищевказаній постанові зазначено, що 02 квітня 2020 року о 17 год. 01 хв. транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, який знаходиться за адресою:, м. Дніпро, вул. Короленка, в районі буд. № 15-17, Д1076, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як на 10 хв., чим порушено абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ № 1342 від 03 грудня 2009 року, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Вважає, що накладення адміністративного стягнення є безпідставним, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260790216 до повідомлення серії ІД № 00119024 від 06 травня 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки на лобовому склі його транспортного засобу не було розміщено ані копії постанови, ані повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, про постанову позивачу стало відомо виключно з мобільного додатку. Позивач звернувся за захистом своїх прав до адвоката, який направив до відповідача адвокатський запит з проханням надати копію оскаржуваної постанови, докази її направлення та отримання позивачем. У відповідь на адвокатський запит відповідачем було надано копію оскаржуваної постанови та копію конверту, з якого вбачається, що постанова була направлена позивачу, однак отримана ним не була, оскільки направлялась за адресою, за якою позивач не проживає. З урахуванням зменшених позовних вимог позивач у своєму позові просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 06 травня 2020 року серії РАП № 260790216 до повідомлення серії ІД № 00119024 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 420 гривень 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень. У своїй заяві до суду представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Відповідачеві у встановленому законом порядку направлено копію ухвали про прийняття позову до розгляду суду та відкриття провадження у справі, судову повістку з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами. У судове засідання відповідач не з`явився, надав відзив, в якому зазначив, що позивач безперервно отримував послуги з користування платним майданчиком для паркування, шляхом розміщення транспортного засобу на майданчику для платного паркування 02 квітня 2020 року з 16 год. 46 хв. по 17 год. 01 хв., тобто більше 10 хвилин, однак без здійснення оплати вартості послуг, про що свідчать фотознімки автомобіля позивача, чим порушив абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ № 1342 від 03 грудня 2009 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Після здійснення фотофіксації адміністративного правопорушення, інспектором з паркування було залишено на лобовому склі транспортного засобу Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , повідомлення серії ІД № 00119024 про притягнення до адміністративної відповідальності. Після встановлення відповідальної особи 06 травня 2020 року інспектором негайно було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260790216 без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням. Також зазначив, що із наданого дублікату квитанції не можливо встановити, що послуги для користування майданчиком для платного паркування сплачено саме за транспортний засіб Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 . Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що оскільки розмір витрат на правничу допомогу набагато перевищує суму штрафу, є сумніви у їх доцільності та співмірності. З урахуванням вищезазначеного просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі,

Третя особа головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратов В.Ф. у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки судові не повідомив, будь-яких заяв від нього не надходило.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 травня 2020 року головним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратовим В.Ф. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії РАП № 260790216, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. (а.с. 14).

У постанові зазначено, що транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , 02 квітня 2020 року о 17 год. 01 хв. здійснено користування майданчиком для платного паркування, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Короленка, в районі буд. № 15-17, Д1076, з неоплатою вартості послуг за користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як на 10 хв., чим порушено абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ № 1342 від 03 грудня 2009 року, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП (а.с. 14).

Позивач звернувся за захистом своїх прав до адвоката, який 28 грудня 2020 року направив до відповідача адвокатський запит з проханням надати копію оскаржуваної постанови, докази її направлення та отримання позивачем (а.с. 19).

У відповідь на адвокатський запит 29 грудня 2020 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР було надано копію оскаржуваної постанови та копію конверту, з якого вбачається, що постанова була направлена позивачу, однак повернулась відповідачеві у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с. 16).

Не погодившись з обґрунтуванням винесеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями ч. 2 ст. 291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

За приписами ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до цієї статті КУпАП визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2009 року № 1342 (далі - Правила).

Абзац 11 п. 4 Правил визначає, що паркування це - розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. Пункт 5 Правил передбачає, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора.

Відповідно до пункту 13 Правил відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

Рішенням № 779 Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27 липня 2018 року «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі» до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі. Пунктом 88 відведено спеціальну земельну ділянку для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів по вул. Короленка, в районі буд. № 15-17.

Рішенням № 1039 Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23 жовтня 2018 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11 квітня 2011 року № 512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» внесено зміни до тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі, зокрема встановлено, що вартість 1 години паркування на майданчику для паркування по вул. Короленка, в районі буд. 15-17 становить 15 гривень.

Абзацом 2 п. 26 Правил передбачений обов`язок користувача сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

З оглянутих фотознімків, які були здійснені головним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратовим В.Ф. за адресою: м. Дніпро, вул. Короленка, в районі буд. № 15-17, чітко видно, що позивачем 02 квітня 2020 року транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , здійснено паркування на майданчику для платного паркування у період часу з 16 год. 46 хв. по 17 год. 01 хв., що складає більше 10 хвилин, а також те, що розташування транспортного засобу у зазначений період часу не змінювалось (а.с. 17-16).

Дублікат квитанції, наданий позивачем, не містить інформації щодо транспортного засобу, який був розміщений на майданчику для паркування, зокрема інформації щодо державного номерного знаку автомобіля (а.с. 13), а тому встановити, що послуги з користування майданчиком для платного паркування сплачено саме за транспортний засіб Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , з наданого дублікату квитанції не вбачається можливим.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у відповідності до приписів чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем при поданні адміністративного позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 420 гривень 40 коп. (а.с. 19), який з урахуванням того, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено, слід віднести за його рахунок, як і витрати, які ним було понесено на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73, 74, 77, 90, 132, 139, 242-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у задоволенні позовних вимог до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 42403446, місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75), третя особа Головний спеціаліст – інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратов Валерій Федорович (місце роботи: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75) про визнання незаконною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Судовий збір у розмірі 420 гривень 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: