Ухвала суду № 96147554, 09.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1868/21

Провадження № 1-кс/210/944/21

"09" квітня 2021 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Хмельницької Ю.В.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області Грищенко М.К., підозрюваний ОСОБА_1 , за участі слідчого Тесленко А.С.

розглянувши клопотання старшого слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленко А.С., погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Грищенко М.К. поданого в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, № 12021041710000091 від 02.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українець за національністю, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 31.08.2011 Київським районним судом міста Одеси, по ст. ст. 121 ч. 2, 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 04.08.2015 умовно-достроково, невідбутий строк 29 днів (судимість не погашена);

в межах кримінального провадження №12021041710000013 від 05.03.2021, направленого до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, за ст. 186 ч. 2 КК України обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (цілодобово)

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 09 квітня 2021 року надійшло клопотання, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, з мотивів викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати відносно нього домашній арешт, зазначив, що він захищався від потерпілого, тому забрав телефон. Вказав, що порушив домашній арешт, оскільки йому потрібна була довідка про роботу, щоб у слідчого отримати дозвіл вийти на роботу.

Виклад обставин та правова кваліфікація

ОСОБА_1 , раніше судимий, по обвинуваченню якого Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу розглядаються кримінальні провадження за №12019040710001135 від 22.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, №12019040710001552 від 12.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та №12021040710000013 від 05.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, певних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову підозрюється у вчиненні аналогічного корисливого злочину за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , в ніч на 02 квітня 2021 року, точний час не встановлено, під час спілкування із потерпілим ОСОБА_2 , якого зустрів у сквері «Героїв», розташованому по проспекту Миру у Металургійному районі міста Кривого Рогу, побачив у останнього мобільний телефон яким той користувався. Тоді, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_2 , та почав його супроводжувати, підбираючи момент та місце для вдалого викрадення майна останнього.

Таким чином, ОСОБА_1 разом із потерпілим ОСОБА_2 прослідували по проспекту Миру у бік вулиці Володимира Бизова міста Кривого Рогу до ділянки місцевості, розташованої поблизу Криворізької загальноосвітньої школи №26, розташованої по вул. Володимира Бизова, 7А у Металургійному районі міста Кривого Рогу

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 , 02 квітня 2021 року, приблизно о 02 години 00 хвилин, перебуваючи на ділянці місцевості поблизу Криворізької загальноосвітньої школи №26, розташованої по вул. Володимира Бизова, 7А у Металургійному районі міста Кривого Рогу, куди він прибув разом із потерпілим ОСОБА_2 , діючи повторно, узяв з руки останнього належний тому мобільний телефон марки «Huawei»P-smart 2019, ROM:64 Gb, RAM: 3 Gb, Model: POT-LX1, імeі1: НОМЕР_1 , імeі2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , колір: Aurora Blue, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1336 від 08.04.2021 складає 2900 гривень, на що потерпілий ОСОБА_2 висловив ОСОБА_1 вимогу, щоб той повернув йому вказаний мобільний телефон. Однак останній не бажаючи повертати потерпілому належний тому мобільний телефон, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, знаходячись поряд із потерпілим наніс тому один удар рукою стиснутою в кулак в область голови, від якого потерпілий не втримався на ногах та впав на ґрунтове покриття. Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, наніс удари ногами та руками по голові, та кінцівках ОСОБА_2 , котрий в цей час лежав на спині. Тим самим ОСОБА_1 застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , та спричинив останньому відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №У-6773 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, виї та правої стопи.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 дістав з передньої лівої кишені джинсових штанів потерпілого ОСОБА_2 належний останньому гаманець з шкірозамінника, який для потерпілого матеріальної цінності не становить, в якому знаходилися гроші в сумі 800 гривень, які ОСОБА_3 залишив собі, тим самим відкрито їх викрав.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим повторно реалізував злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, та з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, після чого обернув викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядився ним власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3700 гривень.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, про що йому було повідомлено про підозру 09 квітня 2021 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12021041710000091.

Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України. Відповідно до положень пунктів 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор зазначає, що інший більш м`який запобіжний захід не може бути застосований, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, тобто не має засобів для існування, не одружений, дітей на утриманні не має, не має постійного місця проживання. Тому враховуючи його особистість, підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, дії, за які пред"явлено підозру вчинено під час перебування на цілодобовому домашньому арешті.

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.04.2021р., досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041710000091 розпочате 02 квітня 2021 року.

ОСОБА_1 09 квітня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 09 квітня 2021 року. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

На підставі статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини грабіжу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; показання потерпілого ОСОБА_2 ; протокол огляду місця події; показання свідка ОСОБА_4 , який показав, що до нього в ломбард прийшов невідомий чоловік та здав телефон марки «Huawei»; протокол огляду предмета; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_4 , який в подальшому впізнав особу, який здав йому до ломбарду крадений телефон - ОСОБА_1 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_2 ; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №У-6773.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Зокрема ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення, строк покарання який йому загрожує в разі визнання винним та те, що він вчинив вказане кримінальне правопорушення під перебування під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, та покладенні на нього обов`язки вказаним запобіжним заходом не виконав, не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування, та не має міцних соціальних зв`язків.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що обґрунтовується характером вчиненого злочину, в якому ОСОБА_1 підозрюється, способом його вчинення – із застосуванням насильства. При цьому, слід враховувати, що особи, які є потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитувались, а відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджується тим, що відносно підозрюваного 30.08.2019 у кримінальному провадженні №12019040710001135 від 22.07.2019, скеровано до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, обвинувальний акт за ст. 186 ч. 2 КК України, 31.10.2019 у кримінальному провадженні №12019040710001552 від 12.10.2019, скеровано до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, обвинувальний акт за ст. 185 ч. 2 КК України, 30.03.2021 у кримінальному провадженні №12021041710000013 від 05.03.2021, скеровано до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, обвинувальний за ст. 186 ч. 2 КК України. Вказане свідчить про його стійку злочину діяльність, разом з тим законних джерел доходу не має, та в зв`язку з чим вчиняє корисливі кримінальні правопорушення.

Крім того, підозрюваний відбував покарання в умовах позбавлення волі за вирокомвід 31.08.2011року Київського районного суду міста Одеси, по ст. ст. 121 ч. 2, 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 04.08.2015 умовно-достроково, невідбутий строк 29 днів (судимість не погашена); однак на шлях виправлення ОСОБА_1 не стає.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених пунктом 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 цього Кодексу. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких злочинів і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років; підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий; відносно ОСОБА_1 30 березня 2021 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, отже дії які інкримінують ОСОБА_1 останній скоїв будучи на цілодобовому домашньому арешті.

В ході досудового розслідування не встановлено наявності у підозрюваного ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, факту працевлаштування, Даних про обмеження у праві на захист та наданні таких доказів в ході судового розгляду не встановлено.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Застава як основний запобіжний захід не може бути застосована ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що останній ніде не працює. Особиста порука не може бути застосована у зв`язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов`язання не можуть бути застосовані у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного, на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на вдоведеність підозри та роль підозрюваного у вчиненні злочину, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено неможливость та недоцільність визначення застави як альтернативного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Тесленко А.С., поданого в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, № 12021041710000091 від 02.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком до 60 (шістдесят) днів, а саме з 09 квітня 2021 року до 02 червня 2021 року включно ( в межах строку досудового розслідування).

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчих СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області: Тесленко А.С., Камінську С.О., прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області Грищенко М.К., Полтавець А.М., Райкович К.Ф.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна