Ухвала суду № 96145397, 06.04.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 1/1/921/25/13 (14/57/5022-931/2012)

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши заяву приватного підприємства "Топільче" про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Топільче" с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідачів:

1. Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область,

2. Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", юридична адреса: вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська область, поштова адреса: вул. Грінченка, 1, м. Київ

про cтягнення 734574 грн.89 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Кучмій М.Я.

Відповідачів:

Суть справи: Рішенням Господарському суді Тернопільської області від 06.11.2013 року у справі №1/1/921/25/13 (14/57/5022-931/2012) позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод", вул. Січових Стрільців, 1, с.Мишковичі, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375154 на користь Приватного агропромислового підприємства "Топільче", с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31103809 – 734 574 грн. 89 коп., із них: 547 749 грн. 60 коп. заборгованості; 80 521 грн.26 коп. - пені; 16 440 грн. 17 коп. що становить 3%; 89 863 грн. 86 коп. – інфляційних витрат та 14 691 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору. В частині позовних вимог про стягнення солідарно з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вул. Гагаріна, 16, м.Бровари, Броварського району, Київської області, ідентифікаційний код 37199618 - 734 574 грн. 89 коп. заборгованості - в позові відмовити.

На виконання зазначеного рішення суду, Господарським судом Тернопільської області 22.11.2014 видано наказ на його примусове виконання.

25.03.2021року через канцелярію суду представником позивача (стягувача) Приватним агропромисловим підприємством "Топільче" подано заяву б/н від 25.03.2021 (вх. № 2550 від 25.03.21) про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2021 року розгляд заяви ПАП "Топільче" б/н 25.03.21 (вх. № 2550 від 25.03.21) про заміну сторони у виконавчому провадженні на 06 квітня 2021 року.

В судовому засіданні 06.04.2021 року представник ПА "Топільче" підтримав подану ним заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, просив замінити боржник Державне підприємство "Мишковицький спиртовий завод", його правонаступником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 на Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Розглянувши заяву приватного підприємства "Топільче" про заміну сторони у виконавчому провадженні № 64216604 у справі № 1/1/921/25/13(14/57/5022-931/2012) суд виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2013 позовні вимоги Приватного агропромисловового підприємства "Топільче" задоволено та постановлено: стягнути з Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод", вул. Січових Стрільців, 1, с.Мишковичі, Тернопільського району, Тернопільської області , ідентифікаційний код 00375154 на користь Приватного агропромислового підприємства "Топільче", с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31103809 – 734 574 грн. 89 коп., із них: 547 749 грн. 60 коп. заборгованості; 80 521 грн.26 коп. - пені; 16 440 грн. 17 коп. що становить 3%; 89 863 грн. 86 коп. – інфляційних витрат та 14 691 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

На виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили 22.11.2013, Господарським судом Тернопільської області 22.11.2013 видано наказ на його примусове виконання.

18.06.2014 року року відкрито виконавче провадження №43740720.

В ході примусового виконання вище вказаного рішення Господарського суду Тернопільської області головним державним виконавцем було направлено до ліквідатора ДП "Мишковицький сспиртовий завод" оригінал судового наказу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2020 року по справі № 1/1/921/25/13 (14/57/5022-921/2012) було задоволено заяву приватного агропромислового підприємства "Топільче", якою було видано дублікат судового наказу та поновлено строк пред`явлення до виконання.

21 січня 2021 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) судовий наказ прийнятий до виконання та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2021 року ВП № 64216604.

25.03.2021 на розгляд Господарського суду Тернопільської області від Приватного агропромислового підприємства "Топільче" надійшла заява від 25.03.2021 (вх. № 2550 від 25.03.2021) про заміну боржника у виконавчому провадженні № 64216604 у справі № 1/1/921/25/13 (14/57/5022-931/2012), в якій просить сторону (відповідача/боржника) - Державне підприємство "Мишковицький спиртовий завод", на його правонаступника - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “ Укрспирт”.

В обґрунтування поданої ним заяви стягувач посилається на те, що :

- Постановою Кабінету Міністрів України “Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості” від 28.07.2010 року №672, прийнято рішення: про ліквідацію Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на базі майна концерну “Укрспирт”, державних підприємств та об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, зазначених в абзаці третьому цього пункту (п.2), з віднесенням Підприємства до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства; про реорганізацію державних підприємств та об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, згідно з додатками 1 і 2 шляхом приєднання до ДП “Укрспирт” та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачі такого майна до ДП “Укрспирт”. Боржник ДП “Мишковицький спиртовий завод” входить в додаток №1 переліку підприємств;

- відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики України від 27.09.2010 №593 “Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості “Бершадський спиртовий завод”, “Мартенівський спиртовий завод”, “Овечацький спиртовий завод”, Великолюбінського державного спиртзаводу, “Воютицький спиртовий завод”, “Лопатинський спиртовий завод”, “Равр-Руський спиртовий завод”, “Суходільський спиртовий задод”, “Мишковицький спиртовий завод” та Додатку №5 до цього наказу вбачається, що Уповноважений орган управління вирішив:

- реорганізувати Державне підприємство “Мишковицький спиртовий завод” шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” та створити на базі майна реорганізованого державного підприємства відокремлений підрозділ (філію) без права юридичної особи;

- визначити ДП “Укрспирт” правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого підприємства “Мишковицький спиртовий завод”;

- утворити комісію з реорганізації ДП “Мишковицький спиртовий завод”;

- голові комісії забезпечити, зокрема: проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов`язків, що знаходяться на балансі реорганізованих Державних підприємств та здійснити їх передачу на баланс ДП “Укрспирт”, подати до Міністерства на затвердження передавальні акти приймання - передачі майна, майнових прав та обов`язків і здати матеріали на зберігання до архівних установ відповідно до чинного законодавства;

- генеральному директору ДП “Укрспирт” Суханову I.A. забезпечити реєстрацію змін до Статуту.

На підставі вищенаведеного заявник просить суд замінити боржника - ДП “Мишковицький спиртовий завод”, його правонаступником - Державними підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, який, за його твердженням, набув майно боржника - ДП “Мишковицький спиртовий завод” щодо якого прийнято рішення про приватизацію, покликаючись при цьому на приписи статті 129-1 Конституції України, ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 104-107 ЦК України, ст.ст. 25, 334 ГПК України.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (приєднання), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 344 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Аналогічна правова норма міститься і у ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до приписів якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зазначеними нормами встановлений правовий механізм заміни сторони у справі та/або виконавчому провадженні у разі її реорганізації, вибуття або інших випадках заміни у відносинах, щодо яких виник спір.

Отже, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Тоді ж як процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Згідно з ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації) та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи.

З наведених норм права вбачається, що юридична особа за рішенням власника або уповноваженого органу може бути реорганізована шляхом приєднання до іншої юридичної особи. Для цього, власник або уповноважений орган створює комісію, яка у строк від 2 до 6 місяців приймає і розглядає вимоги кредиторів, та після закінчення цих строків складає передавальний акт, в якому вказуються майно, права та обов`язки, які передаються правонаступнику.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Крім того, в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються.

Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта або розподільного акту чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Згідно ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до вимог ст. 8 Цивільного кодексу України - якщо цивільні відносини врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастанна певної події.

Відповідно до вимог ст.212 Цивільного кодексу України - особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова про реорганізацію відповідача шляхом його приєднання до Державного підприємства "Укрспирт", на виконання якої Міністерством аграрної політики України відповідно до наказу від 27.09.2010 №593 прийнято рішення реорганізувати ДП “Мишковицький спиртовий завод” шляхом приєднання до ДП “Укрспирт”, створити на базі його майна відокремлений підрозділ без прав юридичної особи, визначено Державне підприємство “Укрспирт” правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованого Державного підприємства “Мишковицький спиртовий завод”, створено комісію з реорганізації Державного підприємства “Мишковицький спиртовий завод”, якій наказано забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов`язків, що знаходяться на балансі Державного підприємства “Мишковицький спиртовий завод”, та здійснити їх передачу на баланс Державного підприємства "Укрспирт".

Як вбачається із матеріалів справи, реорганізацію ДП “Мишковицький спиртовий завод” завершено, все майно та права передані правонаступнику - ДП “Укрспирт”, що підтверджується копіями Актів приймання передачі активів, зобов`язань, інших активів та пасивів з балансу ДП “Мишковицький спиртовий завод” на баланс ДП “Укрспирт”, а саме: № 1 від 01.12.2010 року, № 2 від 10.01.2011 року. № 3 від 11.03.2011 року, № 4 від 11.03.2011 року, № 5 від 11.03.2011 року. № 6 від 11.03.2011 року. № 7 від 24.04.2011 року, № 8 від 21.04.2011 року. №9 від 21.04.2011 року. № 10 від 21.04.2011 року, № 11 від 21.04.2011 року, № 12 від 21.04.2011 року, № 13 від 21.04.2011 року, № 14 від 31.08.2011 року, № 15 від 31.08.2011 року. № 16 від 31.08.2011 року. Також на базі майна ДП “Мишковицький спиртовий завод” створено відокремлений підрозділ ДП “Укрспирт” - Мишковицьке місце провадження діяльності та зберігання спирту ДП “Укрспирт”, який фактично здійснює ліцензовану господарську діяльність і не є відокремленим підрозділом Підприємства, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією наказу про створення Мишковицького МПД від 01.02.2011 року та Положенням про створення Мишковицького МПД від 01.02.2011 року.

Таким чином, з досліджених судом обставин слід дійти висновку, що правонаступником ДП “Мишковицький спиртовий завод” є Державне підприємство “Укрспирт”.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, про те, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

У процедурі реорганізації підприємства у формі приєднання все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються переходять до правонаступника. При реорганізації у формі приєднання немає значення чи вказано у передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.18 та ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Глоба проти України” від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД”, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 р., зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

В рішенні у справі “Чіжов проти України” від 17.05.2005 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку, що заява Приватного агропромисловового підприємства "Топільче" від 25.03.2021 (вх. № 2550 від 25.03.2021) про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі № 1/1/921/25/13(14/57/5022-931/2012) є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Також при постановленні ухвали за результатами розгляду даної заяви судом враховано, що державна реєстрація рішення про припинення ДП “Мишковицький спиртовий завод” була здійснена 08.11.2010, а отже момент звернення заявника до суду вказана юридична особа знаходиться в процедурі припинення вже більш як 10 років. І якщо виходити з того, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка значно раніше отримала та використовує все майно правопопередника, однак не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного агропромисловового підприємства "Топільче" від 25.03.2021 (вх. № 2550 від 25.03.2021) про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі № 1/1/921/25/13(14/57/5022-931/2012) - задовольнити.

2. Замінити боржника - ДП “Мишковицький спиртовий завод” ( 48322, Тернопільська обл., Тернопільський район, село Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, код ЄДРПОУ 00375154) на його правонаступника - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” ( 07400, Київська обл., м. Бровари, вул.Гагаріна, будинок 16, код ЄДРПОУ 37199618) у виконавчому провадженні №64216604, відкритому на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №1/1/921/25/43 від 22.11.2013 року.

3. Дану ухвалу направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення: Приватному агропромисловому підприємству "Топільче"48136.Тернопільська область, Тернопільський район, село Глещава, вул. кінець,81; ДП “Мишковицький спиртовий завод” ( 48322, Тернопільська обл., Тернопільський район, село Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1); Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул.Гагаріна, будинок 16, код ЄДР 37199618); Тернопільському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/, 46016, м.Тернопіль, вул.Київська,3А.

4. Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.04.2021 року.

Суддя А.М. Сидорук