Ухвала суду № 96139689, 09.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1203/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в письмовому провадженні клопотання адвоката Воронова Романа Сергійовича про виклик свідків та розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” на користь держави штрафні санкції у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 170000,00 грн.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 30-31).

07 квітня 2021 року від адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” (далі – представник позивача) через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 12700/2021 надійшов відзив на позовну заяву від 07 квітня 2021 року б/н, до якого серед іншого додано заяву про виклик свідків та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 35-37, 39, 40).

Клопотання про виклик свідків – директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” ОСОБА_1 та оператора АЗС ОСОБА_2 , обґрунтовано тим, що вказані особи можуть підтвердити обставини візиту працівника позивача ОСОБА_3 13 січня 2021 року на АЗС 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” (код 37904393) за адресою: м. Рубіжне, вул. Польова, буд. 1, намагання провести перевірку без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд”, його відмову від проведення перевірки 14 січня 2021 року за участю представника товариства, а також спростувати факт створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог працівника Державної екологічної інспекції у Луганській області. Таким чином вказаним свідкам відомі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтовано тим, що представником відповідача подана до суду заява про виклик та допит у судовому засіданні свідків, яким відомі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскільки згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не передбачений допит свідків, є необхідність у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника відповідача про виклик свідків та розгляд справи за правилами загального позовного провадження , суд дійшов висновку про залишення клопотань представника відповідача без задоволення з огляду на таке.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Згідно з частиною другою статті 260 КАС України у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина третя статті 260 КАС України).

Частиною четвертою статті 259 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до частини п`ятої статті 260 КАС України якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 КАС України).

При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).

З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що всі доводи відповідача зведені до того, що постанова Державної екологічної інспекції у Луганській області від 27 січня 2021 року № 1, якою на відповідача накладено штраф, є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не порушувалось законодавство у сфері державного ринкового нагляду.

Пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом четвертим частини шостої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення (абзаци восьмий, дев`ятий частини шостої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Відповідно до абзаців десятого, одинадцятого частини шостої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Абзацом дванадцятим частини шостої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» закріплено, що суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

З аналізу викладених вище норм Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко вбачається, що він містить імперативну норму, згідно з якою отримавши рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу суб`єкт господарювання протягом 15 днів має або сплатити штраф, або оскаржити постанову в адміністративному порядку чи до суду, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 810/3450/14.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано доказів оскарження у судовому порядку постанови Державної екологічної інспекції у Луганській області від 27 січня 2021 року № 1 про накладення штрафу.

Частиною другою статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” на користь держави штрафних санкцій у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 170000,00 грн, а не оскарження постанови Державної екологічної інспекції у Луганській області від 27 січня 2021 року № 1, якою на відповідача накладено штраф.

Враховуючи, що у даній справі мова йде виключно про стягнення штрафних санкцій, і по суті здійснюється стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, доводи відповідача по суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмету доказування в даній справі, так як такі доводи можуть розглядатись виключно у справі щодо оскарження рішення про накладення штрафу.

Отже, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” про стягнення штрафних санкцій не вимагає проведення підготовчого провадження та судового засідання з повідомленням сторін, допиту свідків для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик у судове засідання свідків є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 72-74, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити адвокату Воронову Роману Сергійовичу у задоволенні клопотань про виклик свідків та розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східгазтрейд” про стягнення штрафних санкцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська