Ухвала суду № 96137742, 09.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

09 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/377/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області згідно якого просила суд: 1.Скасувати Протокол № 83 про відмову в призначенні пенсії.2.зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Закарпатській області вчинити певні дії шляхом призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, у пропорційно зменшеному розмірі щодо того строку, якого не вистачає для призначення такого виду пенсії ОСОБА_2 за Законом.

Згідно поданої позовної заяви, позивач просить суд Скасувати Протокол № 83 про відмову в призначенні пенсії від 13.12.2017 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження за вказаною заявою.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі судом ні з позовної заяви, ні з поданих позивачкою доказів неможливо було встановити, коли саме позивачка дізналася або коли повинна була дізнатися про існування вищевказаного оскаржуваного нею Протоколу № 83 від 13.12.2017 року, а тому на момент відкриття провадження у даній справі судом не встановлено пропуск строку, визначеного ст. 122 КАС України для звернення позивачки до суду з даним адміністративним позовом.

11.03.2021 року відповідачем, одночасно із поданням відзиву на позовну заяву було подано клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачкою строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що згідно доданого до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, протоколу №83 від 13.12.2017 року «Про відмову у призначенні пенсії» ОСОБА_1 дізналася про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років, ознайомившись 01.02.2018 р. зі змістом протоколу комісії Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду з розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунок) пенсій №83 від 13.12.2017 р. Вказане підтверджується особистою розпискою позивачки про отримання відповідного документа, а отже саме з цього моменту у позивачки виникло право щодо звернення до суду за захистом свого, як вона вважає порушеного права.

Ухвалою Закарпатського оружного адміністративного суду від 26.03.2021 року судом залишено дану позовну заяву без руху та з метою не порушення права на судовий захист надано позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду представником позивача надано заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначив, що позивач реалізовувала своє право на призначення пенсії в порядку ЗУ «Про звернення громадян», і останню відповідь позивач отримала 07.10.2020 року, і дійсно позивач пропустила строк звернення до суду із складною епідеміологічною ситуацією в державі, у зв`язку з чим позивач вважає, що строк пропущено з поважних причин.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, про протокол №83 від 13.12.2017 року “Про відмову у призначенні пенсії” ОСОБА_1 дізналася про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років, ознайомившись 01.02.2018 р. зі змістом протоколу комісії Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду з розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунок) пенсій №83 від 13.12.2017 р.

У зазначеному рішенні позивачу роз`яснено право звернення у разі незгоди до органів фонду вищого рівня (Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) або до суду.

Суд зазначає, що рішення Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду з розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунок) пенсій №83 від 13.12.2017 р. не було оскаржено позивачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, аж до 01.02.2021 року.

Крім того, як зазначає сама позивачка, отримавши протокол №83 від 13.12.2017 року “Про відмову у призначенні пенсії” ОСОБА_1 саме 01.02.2018 року з відмовою, вона з нею погодилась, і позивачкою не спростовується той факт, що спірне рішення отримано нею саме 01.02.2018 року.

Отже, позивач протягом 6 місяців з дня отримання рішення від 01.02.2018 року по про відмову в призначенні пенсії мала право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача у своїй заяві про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними посилається на те, що позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявами в порядку звернення громадян до 07.10.2020 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.2.8 якого поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п.4.1 розділу IV вказаного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Таким чином, обов`язок органу ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії шляхом прийняття окремого рішення виникає лише за зверненням особи з відповідною заявою, а саме заявою за формою згідно з додатком 2 до Порядку №22-1.

Подання ж громадянином заяви довільної форми не виключає можливості вирішення органом ПФУ порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення згідно з ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як свідчать матеріали справи, позивач 26.12.2019 року та в заяві без дати та номеру подавала заяви до Головного управління Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довільної форми, в якій зазначала про безпідставну відмову в призначенні її пенсії на підставі заяви від грудня 2017 року.

Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листами від 12.02.2020 року №3583-33001/Б-03/8-2800/20 та від 07.10.2020 року №2117-2213/Б-03/8-0700/20 відповідно не відмовило позивачу в призначенні пенсії, а розглянуло її звернення в порядку ЗУ «Про звернення громадян».

Таким чином, за вказаним зверненням суб`єктом владних повноважень не приймалось рішення у порядку ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області суд не розцінює як досудовий порядок вирішення даного спору з наступних підстав.

Під досудовим врегулюванням спору слід розуміти звернення до органу, що приймав рішення з вимогою перегляду рішення або оскарження рішення до вищестоящого органу Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що законодавцем прийнято порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року N 18-6.

Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - органи, що призначають пенсії).

Пунктом 2 Порядку № 18-6 передбачено, що у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Згідно п. 4 Порядку № 18-6 скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що позивачем були здійснені заходи визначені Порядком № 18-6.

Навіть якщо вважати звернення позивача від 26.12.2019 року із скаргою на спірне рішення від 13.12.2017 року, яке отримане позивачем 01.02.2018року, і відповідь від 12.02.2020 року №3583-33001/Б-03/8-2800/20 Головного управління Пенсійного фонду України рішення за результатами розгляду такої скарги то тримісячний строк звернення до суду, передбачений ч.4 ст.122 КАС України також сплинув.

При цьому, суд зазначає, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду не містить обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, оскільки отримання позивачем листа відповідача від 31.03.2020 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

При цьому, наведені у заяві від 08.04.2021 причини, з яких позивач просить поновити їй строк звернення до суду, не можна визнати поважними та об`єктивними причинами пропуску вказаного строку.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, застосовуючи зазначені вище правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, до обставин цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів КАС України щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак і про залишення без розгляду даного позову на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VIсплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки позов залишено без розгляду підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (тобто, з інших підстав, ніж у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою), тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 908,00 грн., який сплачений квитанцією від 09.02.2021, номер платежу 0.0.2007493467.1.

Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої, частиною п`ятою статті 240, частиною п`ятою статті 242, статтею 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008,код ЄДРПОУ-20453063) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 )з бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяЮ.Ю.Дору