Ухвала суду № 96137353, 09.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

09 квітня 2021 р. Справа №200/4127/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративного суду у складі головуючого судді Олішевської В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД» про забезпечення позову у справі № 200/4127/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД»

до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті

про: визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – постанови про застосування адміністративного – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 до набрання законної сили рішенням у справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що 22.12.2020 року Східним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесена постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу № 177689, якою на підставі акта від 20.11.2020 року № 252000 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД» застосований штраф у сумі 34000 грн. Позивач зазначає, що згідно вказаної постанови, остання набрала законної сили 22 грудня 2020 року, строк пред`явлення до виконання 22 березня 2021 року. Позивач вказує, що відповідно до вимог статті 12 Закону № 1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. На думку позивача відповідачем порушені вищезазначені вимоги законодавства, оскільки постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 повинна бути пред`явлена до виконання на наступний день після набрання нею законної сили, тобто не раніше 23.03.2021 року. Проте, відповідачем в порушенням норм законодавства, до моменту набрання постановою про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 законної сили пред`явлено її до примусового виконання, а державним виконавцем в порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження, що в такому випадку дає йому право протиправно накласти арешт на кошти чи майно боржника – ТОВ «АЛЬЯНСБУД».

Крім іншого позивач вказує на очевидні ознаки протиправності постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689/, оскільки остання винесена без наявності акту перевірки, без повідомлення про розгляд справи про порушення в органі державного контролю, а також наявні протиправні дії відповідача, оскільки відповідач не направив на адресу позивача постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689, чим на думку позивача позбавив його права на оскарження, пред`явив її до примусового виконання до набрання нею законної сили відкрив виконавче провадження, що має наслідком накладеного арешту на кошти чи майно боржника – ТОВ «АЛЬЯНС».

З огляду на викладене позивач вважає, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 до набрання законної сили рішенням у справі про оскарження цієї постанови.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України та розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що 22 грудня 2020 року Східним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу № 177689, відповідно до якої з ТОВ «АЛЬЯНСБУД» стягнуто штраф у розмірі 34000 грн.

Позивач звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову вказував на те, що наявні очевидні ознаки протиправності постанови відповідача про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689, оскільки винесена без наявності акту перевірки, без повідомлення про розгляд справи про порушення.

Однак, суд не погоджується з даними доводами позивача та вказує на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, суд зазначає, що під час прийняття рішення за результатами розгляду заяви про забезпечення позову не може керуватися лише припущеннями позивача стосовно того, що спірна постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу прийнята без акту перевірки, неповідомлення його про розгляд справи про порушення.

Стосовно твердження позивача про те, що постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 була направлена на примусове виконання до набрання нею законної сили, а державний виконавець відкриваючи виконавче провадження не пересвідчився, що спірна постанова набрала законної сили, суд зазначає наступне.

Згідно постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 встановлена, що вказана постанова набрала законної сили 22.12.2020 року, та встановлений строк для пред`явлення постанови до виконання 22.03.2021 року.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що спірна постанова набрала законної сили 22 грудня 2020 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З аналізу вищезазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавчий документ, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути подані на примусове виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ним законної сили.

Враховуючи те, що постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 набрала законної сили 22.12.2020 року, строк для подання виконавчого документу до примусового виконання розпочався саме з 23.12.2020 року, а не з 23.03.2021 року про що зазначає позивач у заяві про забезпечення позову.

Отже, твердження позивача про те, що відповідач пред`явив виконавчий документ до примусового виконання до набрання законної сили є безпідставними.

При цьому суд зазначає, що якщо позивач вважає, що державним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом та оскаржити дії державного виконавця.

Позивач звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689.

При цьому, суд вказує на те, що позивачем не надано доказів які свідчили про те, що державним виконавцем здійснюються дії щодо стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689.

З долучених до позовної заяви матеріалів виконавчого провадження № 64769271 не вбачається, що державним виконавцем провадяться заходи процесуального примусу передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД» про забезпечення позову по справі № 200/4127/21-а.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД» про забезпечення позову у справі № 200/4127/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСБУД» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу від 22.12.2020 року № 177689 – відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 квітня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська