Рішення № 96136538, 05.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 квітня 2021 р. Справа № 120/4433/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник ОСОБА_2 до державної установи "Вінницька установа виконання покарань №1" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що його довіритель засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань №1". 14.07.2020 року довіритель отримав від матері посилку, під час огляду якої, працівниками установи безпідставно вилучено продукти харчування: чотири упаковки вівсяних пластівців швидкого приготування, овочі у кількості 20 картоплин, а також спортивний м`ячик, призначений для реабілітаційних потреб.

Вважаючи, що установою виконання покарань порушено право ОСОБА_1 на гуманне ставлення до нього та на повагу до його людської гідності щодо належного забезпечення його продуктами харчування, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом від 28.08.2018 року № 2823/5 та до додатку 5 вказаних правил, визначено, що засудженні можуть отримувати в посилках, купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі: продукти, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури. Однак у переданих чотирьох коробках пластівців було зазначено, що такі потребують варіння, а також передано 20 сирих картоплин.

Стосовно реабілітаційного засобу (м`ячика), зазначено, що відповідно до вимог Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.08.2014 року за № 990/25767, визначено, що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації - родичі засудженого або інші особи подають заяву, за формою визначеною у додатку 1 до вказаного порядку, яка в свою чергу долучається до медичної картки амбулаторного хворого № 025/о або медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Однак, такої заяви родичами засудженого на адресу установи покарань надано не було.

Окремо зауважує стосовно пропуску строку звернення до суду.

Визначаючись стосовно зазначеного клопотання суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює протиправні дії відповідача щодо вилучення з посилки продуктів харчування та реабілітаційного засобу.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на захист розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом. Тобто у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено, про порушене право позивач дізнався 29.07.2020 року, що підтверджується актом вилучення, з яким останній був ознайомлений. До суду позивач звернувся 27.08.2020 року. Однак ухвалою від 02.09.2020 року йому відмовлено у відкритті провадження. Не погоджуючись з висновками зазначеної ухвали, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Таким чином, вказані обставини свідчать, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку. Тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі та з 02.06.2010 року відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань".

Відповідно до медичних довідок від 04.12.2019 року та від 04.08.2020 року засудженому встановлено діагноз: хронічний гастродуоденіт в стадії загострення, відповідно призначено лікування та дієтичне харчування.

Відповідно до медичної довідки від 28.07.2020 року засуджений звернувся до лікаря-терапевта зі скаргами на слабкість при зжиманні обох долонь, та на помірну біль, яка призводить до появи судоми правої кисті.

Відповідно до акту від 14.07.2020 року позивач отримав посилку, під час огляду якої працівники установи, вилучили чотири упаковки вівсяних пластівців, вагою 400 гр, 20 сирих картоплин, а також спортивний м`ячик.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Статтею19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (ч. 3 ст. 63 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частини 1, 2 статті 7 КВК України).

На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (частина 2 статті 151 КВК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.

Перелік прав та обов`язків засуджених до позбавлення волі наведено у статті 107 КВК України, частиною 1 якої визначено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, в тому числі розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування.

Частиною 1 ст 112 КВК України передбачено, що число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені до арешту та позбавлення волі, не обмежується.

В совою чергу, порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ч. 5 ст. 112 КВК України).

Згідно з вимогами наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", передбачено, що ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

При забезпеченні прав засуджених не повинні порушуватися встановлений порядок та умови відбування покарання.

Порядок одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей встановлено розділом ХІІ зазначених правил.

Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг. На видних місцях вивішуються витяги з нормативно-правових актів, що визначають порядок надання побачень, прийняття передач і встановлюють відповідальність громадян за його порушення, а також графік приймання громадян керівництвом установи виконання покарань та інформація щодо можливості придбання особами, які прибули на побачення, продуктів харчування і предметів першої потреби в крамниці установи за власні кошти через касу установи.

Молодші інспектори чергової зміни, які приймають передачі, повинні бути одягнені в білі халати, мати в санітарних книжках відмітку про проходження медичного огляду, дотримуватися правил гігієни і санітарії, поводитись ввічливо і ставитися з повагою до засуджених та їх родичів.

Облік посилок (передач) і бандеролей, що надходять на ім`я засуджених, ведеться молодшими інспекторами чергової зміни в картках обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей (додаток 10), які зберігаються в сейфі, а вміст посилок i бандеролей реєструється в книзі обліку посилок, бандеролей, що надійшли на поштову адресу установи виконання покарань на ім`я засуджених, та їх вмісту (додаток 11).

Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за формою згідно з додатком 12 до цих Правил. Бланк заяви видається особі, яка доставила передачу, безкоштовно. Передача та обидва примірники заяви здаються молодшому інспектору чергової зміни. Після цього молодший інспектор чергової зміни у присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє вагу кожного найменування, про що робить відмітки в заявах, та асортимент і, прийнявши передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка доставила передачу, з особистою відміткою (підписом) про прийняття, другий примірник з відміткою про вагу передачі долучає до окремої справи після проставляння підпису засудженим про одержання передачі. Зазначена справа зберігається в канцелярії установи виконання покарань протягом року з дня закінчення її ведення.

Відкриття й огляд вмісту посилки і бандеролі проводяться молодшими інспекторами чергової зміни в присутності адресата.

Вміст посилок (передач) і бандеролей ретельно перевіряється. Хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипучі продукти пересипаються, інші - ретельно оглядаються.

З предметів культурно-побутового вжитку, що надходять у бандеролях, засудженим видаються предмети, зберігання яких не заборонено.

Зіпсовані продукти харчування, що надійшли в посилці, знищуються в присутності адресата, про що за участю трьох представників адміністрації установи виконання покарань складається відповідний акт.

Продукти харчування і предмети особистого користування засуджені повинні зберігати у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях і приміщеннях (валізи, сумки, рюкзаки мають містити відомості про власника та перелік речей, який підписують засуджений та начальник відділення) (п. 1 розділу ХІІ Правил).

У додатку 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (на момент вчинення правовідносин) визначено продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури, продукти швидкого приготування (крупи, у тому числі гречана, що не потребують термічної обробки, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці тощо), цукор та кава - до 1 кг кожного найменування, свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень), а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.

В свою чергу розділом ХХV Правил визначено порядок вилучення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом, а також заборонених для зберігання та використання.

Пунктом 1 розділу ХХV Правил, встановлено, що засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, визначених переліком.

Предмети, вироби, речі та продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви.

Предмети, вироби та речі, не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або після прибуття засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 32), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передавання речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.

Продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в посилках або придбані незаконним шляхом, підлягають вилученню, про що складається відповідний акт, та з дозволу керівника медичної частини або особи, яка виконує його обов`язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, у якого їх вилучили, про що робиться відмітка в акті.

Отже, як встановлено з матеріалів справи, 14.07.2020 року працівниками установи було вилучено із посилки одержаної ОСОБА_1 продукти харчування, а саме чотири упаковки вівсяних пластівців та овочі у кількості 20 картоплин. Також було вилучено спортивний м`ячик. Вказані продукти передбачені додатком 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, забороненими не визнавались.

Стосовно вилучення пластівці вівсяних, з тих підстав, що на упаковці було рекомендовано їх варити. Суд зауважує, що передбаченні продукти у додатком 5, а саме крупи, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці - є продуктами швидкого приготування, для приготування яких, так чи інакше, необхідно обдати термічній обробці, оскільки жоден, з визначених продуктів не можливо вживати в сухому вигляді.

Враховуючи встановлений лікарем терапевтом діагноз засудженого, при якому призначене дієтичне харчування, до якого відносяться пластівці вівсяні та критичне зниження ваги позивача, суд приходить до переконання, що в частинні вилучення вівсяних пластівців, дії установи виконання покарань належить визнати протиправними та, як наслідок, для належного захисту прав позивача, належить зобов`язати відповідача повернути вилученні пластівці ОСОБА_1 .

Стосовно картоплі сирої, слід зазначити, що порядком 5 встановленні обмеження стосовно продуктів, які потребують додаткового приготування. Надано розширене трактування овочів, які можна передавати у сирому вигляді, якими є огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень. Тобто це продукти, які можна вживати в салати або в сирому вигляді, однак картопля сира до таких не належить.

Тому вилучення картоплі працівниками установи здійснено правомірно.

Стосовно вилучення реабілітаційного засобу (м`ячика), суд зазначає наступне.

За наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації, а також лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму (розділ ІІ Правил).

Приймання та облік посилок (передач) і бандеролей з лікарськими засобами (їх аналогами), медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації здійснюються відповідно до вимог Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за № 990/25767 (із змінами) (розділ ХІІ Правил).

Отже Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, а саме п. 22 встановлено, що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка долучається до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о або медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві.

Технічні та інші засоби реабілітації використовуються засудженими за призначенням і під контролем лікаря відповідного закладу охорони здоров`я ДКВС.

Представником позивача до матеріалів справи не долучено відповідного медичного висновку лікаря, яким встановлено, що ОСОБА_1 рекомендовані реабілітаційні заходи із таким засобом реабілітації, як м`ячик.

Також, жодною із сторін на адресу суду не було надано доказів звернення родичами засудженого, із заявою встановленого зразка Додатком 1 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі про прийняття лікарських засобів, технічних та інших засобів реабілітації.

З підстав чого суд приходить до переконання, що родичі засудженого під час передачі йому посилки, із такою заявою до установи виконання покарань не звертались, відтак відповідач, в даному випадку, діяв в межах чинних норм законодавства.

Стосовно зауважень представника позивача відносно складено того, що акт від 14.07.2020 року про вилучення продуктів харчування не відповідає вимогам п. 1 розділу ХХV.

В даному випадку оскаржується не сам акт вилучення продуктів або порядок складання такого, відповідно до норм законодавства, а вчиненні дії працівників установи стосовно вилучення з посилки продуктів. Отже, метою оскарження є повернення зазначених продуктів засудженому. Тому, в межах правового поля оцінка складанню акту від 14.07.2020 року судом не надається.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, за встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно вилучено з посилки засудженого чотири пачки пластівців вівсяних, які належить повернути ОСОБА_1 , а тому позовна заява про визнання протиправними дії відповідача, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" (вул. Брацлавська, 2, ЄДРПОУ 08562602) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" щодо вилучення з посилки, одержаної 14.07.2020 року засудженим ОСОБА_1 , продуктів харчування, а саме: чотирьох упаковок вівсяних пластівців.

Зобов`язати державну установу "Вінницька установа виконання покарань № 1" повернути засудженому ОСОБА_1 продукти харчування, а саме: чотири упаковки пластівців вівсяних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович