Постанова № 9613589, 14.05.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2275/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Гром Л.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Носівському районі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

06.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на землю з фізичних осіб в сумі 13,03 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 допускає порушення законодавства про плату за землю.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Відповідно до Закону ВР УРСР, від 04.12.1990, № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.10.2000 року (далі - Закон № 2181) податковим боргом (недоїмкою) визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (1.2 ст.1 Закону України № 2181).

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю в користуванні громадянки ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка розміром 0,05 га під житловим фондом, 0,66 га для ведення особистого підсобного господарства та багаторічні насадження 0,14 га, що знаходиться в с. Червоні Партизани по вул. Пролетарській, 19, Носівського району Чернігівської області. Відповідач вчасно не сплатила податок на землю за період 2008-2009 роки до місцевого бюджету в сумі 13,03 грн.

Відповідно до довідки від 22.04.2010 року № 554/к/17-012 за громадянкою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) обліковується податковий борг по сплаті податку на землю з фізичних осіб на суму 13,03 грн.

Згідно ст. 17 Закону України, від 03.07.1992, № 2535-XII "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Позивачем вживались заходи по стягненню податкового боргу, а саме відповідачу було направлено податкове повідомлення форми «Ф» від 22.06.2009 року № 0065742800 про наявну заборгованість по оплаті за землю та необхідність її погашення. Податкове повідомлення рішення було відповідачем отримано 12.07.2009 року.

Також податковим органом було направлено першу податкову вимогу № 1/108 на суму 10,28 грн. та другу податкову вимогу на суму 13,03 грн.

За таких підстав, суд вважає, що відповідач не вчинив жодних заходів щодо погашення існуючого податкового боргу, дані податкові вимоги у встановленому законом порядку не оскаржив.

Відповідач не надав доказів про те, що викладені позивачем у його заяві обставини не відповідають дійсності.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по податку на землю з фізичних осіб на рахунок 33218813700378 (Отримувач: місцевий бюджет Червонопартизанської сільської ради УДК, код 21405534 УДК м. Чернігів, МФО 853592) в сумі 13,03 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя Гром Л.М.