Ухвала суду № 96135614, 08.04.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1211/21

Провадження № 2-з/0203/43/2021

УХВАЛА

08.04.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Лісіцині М.С.,

за участю заявниці – ОСОБА_1

представників заявниці – ОСОБА_2 , адвоката Ульяненка А.А.

заінтересованої особи – ОСОБА_3

представника заінтересованої особи – адвоката Стрюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, –

встановив:

31 березня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення її позовних вимог до подання позову до суду, в якій вона вказала, що має намір подати позовну заяву до ОСОБА_3 , П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , предмет позову – про визнання правочину недійсним та витребування майна. В заяві ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії щодо ремонту цієї квартири. Заява мотивована тим, що заявниця спільно і свом чоловіком ОСОБА_6 набула право власності на цю квартиру. Після його смерті з`ясувалось, що ним було складено заповіт відносно цієї квартири на користь ОСОБА_3 . Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2018 року у цивільній справі № 203/4032/17 було визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину цієї квартири. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі № 202/7818/17 було відмовлено у визнанні недійним заповіту ОСОБА_6 . Заявниці стало відомо, що після набрання чинності останнім судовим рішенням було здійснено відчуження цієї квартири за договором між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У разі невжиття заходів забезпечення позовних вимог, може буте здійснене подальше відчуження спірного майна третім особам, що зробить неможливим виконання рішення суду про витребування частини цієї квартири на користь заявниці. На підставі ч. 3 ст. 153 ЦПК України було викликано ОСОБА_1 на 05 квітня 2021 р. для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У зв`язку зі складністю справи згідно ч. ст. 153 ЦПК України розгляд заяви ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні заявниця та її представники підтримали заяву та просили її задовольнити. Заінтересована особа ОСОБА_3 та її представник також підтримали заяву та просили її задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не викликались, оскільки на цей час заявниці та суду не відомі їх дані.

Заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Згідно ч.ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 має намір звернутись з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інші учасники справи: ОСОБА_3 , П`ята дніпровської державна нотаріальна контора, про визнання правочину недійсним та витребування майна. До заяви надані судові рішення відносно кв. АДРЕСА_1 . Враховуючи, що квартира знаходиться в Центральному районі міста Дніпро, на підставі ст. 29, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підсудна Кіровському районному суду міста Дніпропетровська. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до неї доданий документ про звільнення заявниці від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». З урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК, заява ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог може бути розглянута до пред`явлення позову.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 23 березня 2021 року № 249475438 право власності на кв. АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 , до якого заявниця має намір пред`явити позов. Вказана квартира була придбана ОСОБА_6 , який помер в 2017 році, весь цей час була предметом судових спорів. При цьому, підставою для реєстрації права власності на цю квартиру за ОСОБА_5 є правочин від 23 березня 2021 року. З цього приводу заявниця звернулась до правоохоронних органів. Вказане дозволяє дійти обґрунтованого припущення про наявність між учасниками правовідносин спору про речове право, який має бути вирішений в судовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Оцінюючи співмірність заяви про забезпечення позовних вимог із негативними заходами для власників майна слід відзначити, що накладення арешту може позбавити власників можливості користуватись майном, тому на цей час не доведено наявності підстав для застосування саме такого заходу забезпечення позову, разом з тим слід заборонити розпорядження спірним майном та здійснення його відчуження будь-яким чином. За цих умов інтереси забезпечення можливості виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, переважатимуть негативні наслідки для інших осіб. З урахуванням положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способом забезпечення накладення арешту на майно є заборона суб`єктам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії відносно відповідного нерухомого майна, на вчинення таких дій.

Що стосується є заборони на проведення ремонту в квартирі, то в цій частині заява не містить достатнього обґрунтування як факту можливого проведення ремонту, так і того, яким чином це зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду.

Оскільки заборона відчуження майна та заборона проведення реєстраційних дій щодо нього не призведе до завдання збитків особі, за якою зареєстровано право власності, немає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 – 153, 260, 261 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівлі-продаж, міна, виділ часток ті інше) щодо відчуження, реалізації, передачі у власність іншим особам квартири АДРЕСА_1 ,

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , крім проведення реєстраційних дії за цією ухвалою.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки – до 08 квітня 2023 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 3 ст.152, п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову будуть скасовані судом у разі непред`явлення позову до 18 квітня 2021 року.

Зустрічне забезпечення – не застосовувати.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 15 днів з дня її підписання. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя С.В. Єдаменко