Ухвала суду № 96135524, 05.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/595/19

Провадження № 1-кп/210/310/21

У Х В А Л А

іменем України

"05" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Недолуги Л.В.

за участю:

прокурора Ганського В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Орлова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , просив змінити йому запобіжний зпахід на домашній арешт.

Захисник Орлов В.І. заперечував щодо клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, мотивувала тим, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання, а ризики, на які посилається прокурор є необгрунтованими..

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку сторонни захисту щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо доцільності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживав до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд зазначає, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою ще 21.01.2019 року.

Разом з цим, даним складом суду кримінальне провадження розглядається лише з 09.09.2020 року, та за цей час судом безпідставних зволікань та затримок здійснюється розгляд даного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На даний час, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та згодом продовження такого запобіжного заходу зменшились, зважаючи на тривалий розгляд кримінального провадження.

На підставі вище наведених норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що на даному етапі є доцільною зміна запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, відповідає особі обвинуваченого, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а тому в клопотанні прокурора слід відмовити.

Окрім цього, застосовуючи, щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без задоволення.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою, на цілодобовий домашній арешт, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , строком до 02.06.2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання відповідному підрозділу органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Органом національної поліції негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали проголошено 07 квітня 2021 року об 12 год.15 хв.

Суддя: О. В. Хлистуненко