Ухвала суду № 96134923, 08.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

2-593/2010

6/707/47/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про заміну сторони у виконавчому провадженні

08 квітня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі секретаря судових засідань – Хандусь І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

в с т а н о в и в :

Заявник - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просить замінити первісного стягувача ПАТ "Дельта Банк" у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2 – 593/2010, виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11140034000/111400034001 від 11 квітня 2007 року, на його правонаступника – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Свої вимоги заявник мотивує тим, що заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 липня 2010 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11140034000 від 11 квітня 2007 року в сумі 3331,06 доларів США та неустойку в сумі 500 грн. 31 серпня 2010 року на виконання вказаного рішення Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-593/10. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 січня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-593/2010 Черкаського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу на загальну суму 27 271 грн 09 коп . 24 липня 2020 року між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір № 2295/К про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 11140034000/111400034001 від 11 квітня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 . Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень Черкаським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюється виконавче провадження АСВП 62040861 з примусового виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 липня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла необхідність заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Судове засідання у справі було призначено на 26 березня 2021 року.

26 березня 2021 року розгляд справи відкладено до 08 квітня 2021 року у зв`язку з неявкою заінтересованих осіб та відсутністю у суду на момент розгляду справи відомостей про вручення їм судових повісток.

08 квітня 2021 року сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися повторно.

Представник заявника – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» – Кочерга І.Л. у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні просила судові засідання проводити за відсутності заявника.

Заінтересовані особи: ПАТ «Дельта Банк»,ОСОБА_1 та Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про причини неявки суд не повідомили. Із заявами, клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, не зверталися.

Частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зважаючи на положення статті 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд дійшов наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 липня 2010 року, постановленим у заочному порядку, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11140034000 від 11 квітня 2007 року в сумі 3331,06 доларів США та неустойку в сумі 500 грн, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 271 грн 76 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн 00 коп. /а.с. 86-87/.

31 серпня 2010 року на виконання вказаного рішення Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-593/10 /а.с. 109-110/.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 січня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-593/2010 Черкаського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу на загальну суму 27 271 грн 09 коп., постановлено видати новий виконавчий лист про стягнення боргу на загальну суму 27 271 грн 09 коп. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», зобов`язано відділ ДВС Черкаського районного управління юстиції повернути виконавчий лист № 2-593/10, виданий Черкаським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу на загальну суму 27 271 грн 09 коп. - без виконання /а.с. 117/.

У подальшому, 24 липня 2020 року між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір № 2295/К про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 11140034000/111400034001 від 11 квітня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 /а.с. 182-185/.

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень Черкаським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюється виконавче провадження АСВП 62040861 з примусового виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 липня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором /а.с. 181/, у зв`язку з чим виникла необхідність заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника у стадії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, частинами першою, другою та п`ятою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Більше того, у ній прямо сказано про те, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статтей 512, 514 ЦК України та статті15 Закону України «Про виконавче провадження».

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10 (провадження № 61-45900св18).

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), та від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18).

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

У п. 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р., Report of Judgments and Decisijns 1997-II, с. 510, п. 40).

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

З огляду на те, що право вимоги до боржника відступлено новому кредитору, а саме ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд вважає за можливе змінити вибулого стягувача - ПАТ “Дельта Банк” на правонаступника - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); про заміну сторони у виконавчому провадженні, - задовольнити.

Замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, р/р: НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») у виконавчому провадженні № 62040861, що здійснюється Черкаським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), щодо виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 липня 2010 року в цивільній справі № 2 - 593/2010 р. за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11140034000 від 11 квітня 2007 року.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко