Рішення № 96134096, 31.03.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/16/20

Провадження № 2/159/23/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайсуд Волинської обл.

в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,

при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,

з участю представника відповідача – адвоката Шинкар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. за правилами спрощеного позовного провадження (усного) цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.12.19 р. звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою, що надійшла до суду 03.01.20 р.. Просить стягнути з відповідача на його користь 25 360 грн, 67 коп. виплаченого ним страхового відшкодування. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що з 07.08.19 р. він іменувався ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»». 25.01.18 р. у м. Луцьку мала місце дорожньо – транспортна пригода (далі – ДТП) за участю автомобіля марки «Фольксваген», д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Тойота», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 як птерпілої. Цивільно – правова відповідальність обох учасників ДТП була застрахована. Сторони склали взаємно погоджено повідомлення про ДТП від 25.01.18 р. (далі – повідомлення) без виклику поліції. Покликаючись на ст. 124 КУпАП, ст. 33.2 Закону України «Про обов`язкову цивільно – правову відповідальність власників наземних транспортних засобів», зазначає, що водій, винуватий у скоєнні ДТП, звільняється від адмінвідповідальності за порушення ПДР України, що спричинило пошкодження т/з. Відповідач свою винуватість у скоєній ДТП визнав у вказаному вище повідомленні. Власник автомобіля марки «Тойота» - ОСОБА_2 – на момент ДТП був застрахований у ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» за договором добровільного страхування і останнє звернулось до нього із заявою про виплату страхового відшкодування. За звітом експерта, рахунком СТО ним було виплачено 26 360 грн, 67 коп. страхового відшкодування СТО. Так як цивільно – правова відповідальність відповідача була застрахована ним за полісом № АК/3399823, то ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулась до нього як до страховика відповідача про відшкодування шкоди, отриманої в результаті ДТП. Покликаючись на ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначає, що ним було прийнято рішення про визнання події страховим випадком і виплачено страхове відшкодування за страховим актом № 37 686/1. Покликаючись на пп. «ґ» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначає, що відповідач після скоєння ДТП не повідомив його про настання ДТП, тому він набув права регресної вимоги до відповідача. Він надіслав відповідачеві претензію про виплату спірних коштів. Просить позов задовольнити.

За ухвалою суду від 30.01.20 р. провадження у справі було відкрито.

Копію вказаної вище ухвали суду та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем було отримано під розпис 10.02.20 р..

25.02.20 р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за яким відповідач проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що за полісом страхування № АК/3399823 укладеним з ПрАТ «СК «Універсальна»» як із його страховиком, було застраховано його як власника автомобіля марки «Фольксваген» цивільно – правову відповідальність. Страховий ліміт складає 50 000 грн. Цим же автомобілем він керував 25.01.18 р.. Розмір заподіяної потерпілій від ДТП шкоди становить 23 360 грн, 67 коп.. Покликаючись на ст. ст. 3, п. 37.1.3 ст. 37, ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1 194 ЦК України, зазначає, що позивачем було прийнято рішення про визнання події страховим випадком і виплачено страхове відшкодування за актом № 37 686/1. Страхове відшкодування в сумі 25 360 грн, 67 коп. було перераховане на безготівковий рахунок. Так як розмір заподіяної ним шкоди не перевищує ліміту відповідальності, то позивач у повному розмірі завданої шкоди задовольнив виплату страхувальника потерпілої. Позивач таким чином повністю виконав обов`язок по виплаті страхового відшкодування потерпілій. Покликаючись на судову практику, ст. 263 ЦК України, п. 38.1.1 ст. 38, пп. 33.1.2. п. 33.1, п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Інструкцію щодо заповнення Повідомлення про ДТП, затверджену Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11 р. № 274/2011, погодженої Нач. управління ДАІ МВС України 31.08.11 р., зазначає, що неповідомлення водієм свого страховика про настання страхового випадку не є підставою для стягнення з нього страхового відшкодування в порядку регресу. 25.01.18 р. він надав страховикові примірник наявного у нього європротоколу. Після надання ним і свідком ОСОБА_3 примірника європротоколу, позивачем було призначено відповідального працівника - ОСОБА_4 і заведено справу № 62 809. Ще 26.01.18 р. він надав ОСОБА_5 додаткову інформацію про ДТП. За страховим актом № 37 686/01 у справі № 62 809 вказано, що датою отримання повідомлення про страховий випадок є 25.01.18 р.. Тому доводи позивача про те, що він невчасно повідомив позивача як свого страховика про ДТП, безпідставні. Позивач мав можливість безперешкодно і вчасно встановити всі обставини ДТП і запобігти необгрунтованим виплатам. Позивач, разом з тим, не заперечує розрахунків щодо вартості ушкоджень авта потерпілої. Визнавши подію страховим випадком, позивач добровільно відшкодував шкоду страховику потерпілої. Така виплата була обґрунтованою, тому не підлягає стягненню з нього в порядку регресу. Жодної претензії від позивача він не отримував. Позов вважає необґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити.

Копію відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами відповідачем надіслано позивачеві у встановленому законом порядку.

За станом на 31.03.21 р. позивач відповіді на відзив на позовну заяву до суду не подав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча позивач належно повідомлений. Про причини неявки суду не повідомлено. Попередньо представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника. Зазначено, що позов підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

У судове засідання відповідач також не з`явився, хоча належно повідомлений. Про причини неявки суду не повідомлено. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не подано.

Представник відповідача – адвокат - у судовому засіданні позову не визнала у повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні доводам, викладеним у відзиві відповідача на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності осіб – учасників справи, які не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача - адвоката, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з копії полісу № АК/3399823, позивач є страховиком відповідача і забезпеченим т/з є вказаний вище автомобіль – учасник ДТП – марки «Фольксваген». Ліміт відповідальності за шкоду майну потерпілої у ДТП особи становить 50 000 грн.

Як вбачається з копії повідомлення про ДТП від 25.01.18 р. потерпіла у ДТП особа – ОСОБА_2 – та відповідач як винуватець у ДТП, склали таке про обставини ДТП, що мала місце 25.01.18 р. у м. Луцьку, по вул. Сухомлинського, 1.

Тоді ж потерпіла звернулась до позивача у розглядуваній справі як свого страховика за договором добровільного страхування з проханням виплати їй страхового відшкодування засобом перерахування СТО «Автоконцепт».

Як слідує з протоколу техогляду авта потерпілої від 05.02.18 р., такий було проведено експертом (оцінювачем) і було описано пошкодження, отримані внаслідок ДТП 25.01.18 р..

Відповідно до копії страхового акта від 07.02.18 р., розрахунку страхового відшкодування, складеного СК «PZU Україна», звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням т/з від 05.02.18 р., ремонтної калькуляції від 05.02.18 р., загальний розмір страхового відшкодування за подією склав 25 360 грн, 67 коп..

За даними копії платіжного доручення № 11 782 від 07.02.18 р., позивач провів таку проплату на рахунок ТзОВ «Автоконцепт» як страхове відшкодування за авторемонтні роботи по ремону авта потерпілої.

22.03.18 р. СК «PZU Україна» звернулась до позивача з вимогою № 98/2018 на суму 26 360 грн, 67 коп., зазначивши про дату події – 25.01.18 р., місце події – м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1; дані про учасників ДТП : потерпілу та про відповідача як винуватця ДТП, зазначивши, що т/з потерпілої застраховано нею, просила позивача у розглядуваній справі як страховика винуватця у ДТП за полісом № АС/3399823 суму страхового відшкодування перерахувати на її рахунок як відшкодування в порядку суброгації.

Відповідно до копії протоколу № 02/19 загальних зборів акціонерів ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»» від 30.07.19 р., позивач змінив назву відповідно до типу товариства - з ПАТ на ПрАТ.

Позивач, таким чином, зазначає, що не зміг запобігти необгрунтованій виплаті внаслідок ДТП, так як відповідач у порушення вимог ст. 29Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомив його вчасно про ДТП. При цьому він не покликається на будь - яку іншу обставину як на підставу своїх позовних вимог.

Своїм листом від 27.07.18 р. № 904, адресованим відповідачеві, позивач надав останньому вимогу в порядку регресу про сплату йому спірної суми як страхового відшкодування, сплаченого ним потерпілій у ДТП.

Однак суд схиляється до того, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

Суд зауважує, що позивач безпідставно покликається у своїй позовній заяві на Закон України «Про обов`язкову цивільно – правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, так як такого Закону не існує.

Цивільно - правова відповідальність відповідача як водія автомобіля марки «Фольксваген» на момент ДТП була застрахована позивачем як страховиком відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується копією відповідного полісу та сторонами не оспорюється.

ДТП за участю забезпечених т/з сталась 25.01.18 р., що сторонами також не оспорюється.

Відповідно до змісту примітки до ст. 124 КУпАП, особа, цивільно - правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідачем як учасником ДТП було спільно з потерпілою складено повідомлення про ДТП від 25.01.18 р., що надається страховику.

Та обставина, що учасники ДТП скористались правом спільно скласти повідомлення про ДТП, також сторонами не оспорюється.

Цивільно – правові відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, врегульовує Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Він же спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом ст. 29Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у її редакції, чинній на дату ДТП, зв`язку з пошкодженням т/з відшкодовуються

витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом т/з

з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,

зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок

ДТП, з евакуацією т/з з

місця ДТП до місця проживання того

власника чи законного користувача т/з, який

керував ним у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо

т/з необхідно, з поважних причин, помістити на

стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію

його до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у її редакції, чинній на дату ДТП, у разі настання ДТП, яка може

бути підставою для здійснення страхового відшкодування

(регламентної виплати), водій т/з, причетний до

такої пригоди, зобов`язаний, серед іншого, поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди,

про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження

страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня

настання ДТП, письмово надати

страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування

цивільно - правової відповідальності (у випадках, передбачених

статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про

ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також

відомості про місцезнаходження свого т/з та

пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій

т/з з поважних причин не мав змоги виконати

зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У разі настання ДТП за участю

лише забезпечених т/з, за умови відсутності

травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих

т/з щодо обставин її скоєння, за відсутності у

них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або

перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу

та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти

повідомлення про ДТП.

У такому разі водії т/з після складення

зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце

ДТП та звільняються від обов`язку

інформувати відповідні підрозділи Нацполіції про її

настання.

У разі оформлення документів про ДТП

без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів

Нацполіції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну

майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,

затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на

день настання страхового випадку.

Водії та власники т/з, причетних до

ДТП, власники пошкодженого майна

зобов`язані зберігати пошкоджене майно (т/з) у

такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП

пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком

(у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ)

представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також

забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна

(т/з).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку

збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому

стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної

пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів

після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41

цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до

місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Позивач у повному обсязі виконав обов`язок по виплаті страхового відшкодування потерпілій з огляду на положення ст. ст. 22, 29 цього Закону і не заперечив свого обов`язку по виплаті такого на користь страховика потерпілої. Виплата страхового відшкодування була проведена позивачем згідно зі страховим актом № 37 686/1 в межах ліміту його відповідальності за полісом.

Як вбачається з копії страхового акта № 37 686/1, складеного позивачем у справі № 62 809, такий складено щодо справи № 37 686 за заявою від 02.04.18 р.. Дата ДТП вказана 25.01.18 р., відповідач – учасником ДТП та водієм забезпеченого т/з. Зазначено, що повідомлення отримане 25.01.18 р.. Він визнав подію ДТП - страховим випадком. Сума страхового відшкодування згідно з додатком № 1 до нього становить 25 360 грн, 67 коп..

Доводи відповідача про вчасне невідкладне повідомлення позивача про ДТП заслуговують на увагу з огляду на те, що вже 26.01.18 р. відповідач надавав працівникові позивача – ОСОБА_5 відеоінформацію про пошкоджені у ДТП транспортні засоби саме у справу № 62 809, що вже за станом на 26.01.18 р. була заведена позивачем, підтверджуються даними із фото та текстовим повідомленням 26.01.18 р. ОСОБА_5 у справі № 62 809 із рядом фотознімків автівок учасників ДТП, вигляду їх механічних пошкоджень.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у її редакції, чинній на дату ДТП, страховик після виплати страхового відшкодування має

право подати регресний позов до водія забезпеченого

т/з, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов,

визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Регрес — це право зворотної вимоги страховика до особи, яка є винною у спричиненні шкоди.

За змістом ст. 993, ч. 1 ст. 1 191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Однак у спірних правовідносинах хоча і відсутні докази того, що відповідач не пізніше 3 – х робочих днів з дня настання ДТП письмово повідомив позивача як страховика про ДТП відповідно до вимог ст. 29Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у її редакції, чинній на дату ДТП, однак, вже 26.01.18 р. він надав позивачеві як своєму страховикові відеоінформацію про ДТП, з якої вбачалась подія ДТП, дані про т/з – учасників ДТП, свій контактний телефон, дані про себе.

У подальшому позивачем не було оспорено вимогу страховика потерпілої, визнано ДТП страховим випадком та добровільно вчасно проведено виплату страхового відшкодування, із сумою якого він погодився.

Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика письмово про настання страхового випадку у вказані у ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки у даному випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, що у своїй основі має базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, так як регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори у них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Така правова позиція висловлена ВС України у постанові Судової палати у цивільних справах ВС України від 16.09.15 р. № 6 - 284цс15.

Таким чином суд вважає, що позивачем не доведено підстав, з яких він визначає виплату, проведену потерпілій у ДТП особі необґрунтованою; не спростовано доводів відповідача про надання працівникові позивача як страховика даних про ДТП 26.01.18 р., а тому заявлений позивачем позов не підлягає до задоволення за його недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80 - 82, 89, 141, 209, 223, 263 – 265, п. 9 ст. 1 розд. ХIII «Прикінцеві положення» ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 993, ч. 1 ст. 1 191 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у їх редакції, чинній за станом на 25.01.18 р., суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829;

представник позивача – Мухамеджанова Віталія Володимирівна, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9;

відповідач – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача - адвокат Шинкар Ольга Володимирівна, адреса: м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 69 «а»/33.

Головуючий:І. М. Логвинюк

Повний текст рішення суду складено 09.04.21 р.