
Справа № 461/191/21
Провадження № 2/461/639/21
УХВАЛА
07.04.2021 м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., дослідивши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
30.03.2021 року представник позивача повторно звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом передачі на час розгляду справи автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, який був переданий ДП «Сетам» відповідно до постанови про опис та ареш майна від 24.12.2020 року на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .
В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що 24.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляром Яном Анатолійовичем винесена постанова про опис та арешт майна, а саме автомобіля Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , який було вилучено. Описано та передано на відповідальне зберігання державному підприємству «Сетам». Внаслідок розміщення даного автомобіля на відкритому майданчику відбувається псування та знос автомобіля, що призводить до багатьох негативних наслідків для ОСОБА_2 , оскільки може спричинити необхідність повної або часткової заміни обладнання в даному автомобілі. Крім цього, дані дії обмежують позивача його права на власність та надає можливість відповідачу продовжувати здійснювати тиск та створювати практичні не зручності. Відтак наявні обставини вказують на існування ризику ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав власності позивача.
Дана заява передана судді Радченку В.Є. 07.04.2021 р.
Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Тому розгляд заяви про забезпечення позову провадиться без виклику учасників справи.
Дослідивши подані документи, на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з преамбулою постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У п.4 вказаної Постанови, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені ризики, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Судом досліджено вказану заяву про забезпечення позову та встановлено, що заявником не надано жодних належних доказів, які б свідчили про ризик ускладнення ефективного захисту права власності позивача на вищевказаний автомобіль, доводи заяви зводяться виключно до припущення.
Таким чином, у зв`язку з тим, що представник позивача не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя В.Є.Радченко
Судове рішення № 96132979, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 07.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/191/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: