Рішення № 96132745, 25.03.2021, Оболонський районний суд міста Києва

25.03.2021 Справа № 756/1165/21

Унікальний № 756/1165/21

Провадження №2/756/3097/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Чагір Б.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. А саме, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №27074, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 08.09.2020 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором в розмірі 20388,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 500,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що на момент вчинення оскаржуваного напису Горай О.С. був приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу, а тому не вправі був здійснювати нотаріальну діяльність, а саме вчиняти виконавчий напис щодо ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає на території Київської області. Нерухоме та рухоме майно, відкриті грошові рахунки у позивача в межах Житомирського міського нотаріального округу та в межах Житомирської області відсутні. У самому виконавчому написі №27074, приватний нотаріус Горай О.С. зазначив, що адреса фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Однак, позивач за вказаною адресою ніколи не була зареєстрована та не проживала. Проаналізувавши документи, які були надані приватному нотаріусу Гораю О.С. для вчинення виконавчого напису було встановлено, що на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису сума заборгованості не була безспірною. ТОВ ФК «Аланд» та приватний нотаріус Горай О.С. не надали належних та допустимих доказів надання нотаріусу оригіналу кредитного договору та доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості. Заборгованість щодо якої було вчинено виконавчий напис нотаріуса не була підтверджена стягувачем як безспірна, оскільки розрахунок заборгованості відсутній.

Окрім того, позивач в обгрунтування позовних вимог вказує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001. Пунктом 1 зазначеного переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріальною посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Всі доводи позивача зводяться до того, що вказаний виконавчий напис вчинено без наявності достатніх правових підстав для його вчинення та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки під час звернення до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису стягувачем не було надано доказів безспірності заборгованості боржника.

Ухвалою суду від 01.02.2021 за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явилася, до суду подала заяву з проханням проводити розгляд справи без участі сторін за наявними у матеріалах справи доказами, вимоги позову підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просить задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі документами, письмових пояснень щодо причин своєї неявки суду не надав.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі документами, письмових пояснень щодо причин своєї неявки суду не надав, вимог ухвали суду від 01.02.2021 щодо надання належним чином завіреної копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 27074 від 08.09.2020 не виконав.

Разом з тим, відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Судом встановлено, що 02.08.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДельтаБанк» на підставі заяви позивача №005-29522-020813 від 02.08.2013 укладено кредитний договір, за умовами якого позивачу встановлено ліміт кредитної лінії 12600,00 грн. зі строком 364 дні (а.с. 16).

З виконавчого напису від 08.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., убачається, що його вчинено внаслідок прострочення платежів боржником ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Аланд», який є правонаступником ПАТ «ДельтаБанк», в безспірному порядку, на суму 20388,00 грн, за період з 11.08.2020 по 17.08.2020, та зареєстровано в реєстрі за №27074. При вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (а.с. 17-18).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. від 12.10.2020 відкрито виконавче провадження №63269299 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. №27074 від 08.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 20888,00 грн (а.с. 23-24).

Також приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. 23.10.2020 винесено постанову у виконавчому провадженні №63269299 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Між сторонами виник спір стосовно дотримання вимог діючого законодавства при вчиненні приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчого напису №27074 від 08.09.2020 за заявою стягувача ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» .

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

Судом досліджено заяву №005-29522-020813 від 02.08.2013, з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Дельта Банк» (правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД») для отримання кредитних коштів. На ім`я позичальника відкрито поточний рахунок та видано електронний платіжний засіб у вигляді емітованої картки НОМЕР_1 з лімітом кредитної лінії 12600,00 грн зі строком дії ліміту кредитної лінії 364 календарних дні.

Зазначений у виконавчому написі період з 11.08.2020 по 17.08.2020 не можна визнати обґрунтованим, тому що строк дії кредитної лінії становив 364 календарних днів, а докази про її пролонгацію матеріали справи не містять. Відтак, наведеним підтверджується, що строк дії укладеного між сторонами кредитного договору закінчився.

Разом з тим, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення ТОВ «ФК «Аланд» до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 08.09.2020 закінчився трирічний строк позовної давності до вимог кредитора.

Окрім того, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається зі спірного виконавчого напису, сума заборгованості за кредитним договором №005-29522-020813 від 02.08.2013 за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 складає 20388,00 грн, що складається із простроченої заборгованості за користування кредитом в розмірі 11379,00 грн та простроченої суми заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 9009,00 грн.

З огляду на наведене вище, нарахування простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом також свідчить про відсутність безспірності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного в своїй сукупності, суд встановив відсутність факту безспірності заборгованості за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 у розмірі 20388,00 грн.

Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять письмової вимоги про усунення порушень боржником та підтверджень її направлення боржнику, яка мала б бути направлена позичальнику за 30 днів до вчинення виконавчого напису.

Отже, ТОВ «ФК «Аланд» не довело належними та допустимими доказами отримання або ухилення від отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень договору, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, зазначене свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

З огляду на зазначене, як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі чого, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 89, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301; код ЄДРПОУ 42642578), третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 35), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити;

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис номер 27074, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 005-29522-020813 від 02 серпня 2013 року в сумі 20388,00 грн за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 та плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 500,00 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301; код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя І.М. Банасько