Рішення № 96132606, 05.04.2021, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/67/21

Провадження № 2/375/233/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 квітня 2021 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.,

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.11.2016 у сумі 274702,94 грн. та судового збору у сумі 4120,54 грн. посилаючись на те, що 03.11.2016 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 200000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 280000 гривень.

При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно зазначеної норми ЦК договором приєднання є договір, умови якою встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Уклавши з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 28.10.2020 становить 274702,94 грн., та складається з:

184766,40 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту,

89039,54 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту,

15932,60 грн. заборгованості за нарахованими відсотками,

35134,23 грн. заборгованості за простроченими відсотками,

1593,66 грн. нарахована пеня,

500 грн штраф (фіксована частина),

2611,69 грн штраф (процентна складова).

Не виконуючи належним чином зобов`язання, відповідач порушив законні права позивача, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

До позовної заяви представник позивача додав клопотання, про розгляд справи без його участі. Крім того, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, не сповістив суд про поважність причини неявки та відзиву на позов не надав. Про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Так, відповідачеві на адресу його реєстрації було направлено ухвалу про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами. Однак, зазначене поштове повідомлення було повернене у зв`язку з тим, що останній за місцем реєстрації не проживає.

У зв`язку з цим повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи двічі здійснювалось через оголошення про виклик відповідача, розміщеному на сайті судової влади за посиланням https://court.gov.ua/unknown/. Такі оголошення були розміщені 09.02.2021 про слухання справи на 17.02.2021 та 22.02.2021 про слухання справи 05.04.2021. Однак відповідач у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не інформував, відзиву на позов не надав та будь яким іншим чином свою позицію щодо заявленого позову не висловив.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

відповідач не подав відзив;

позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статтей 223, 280 ЦПК України.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.11.2016 між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 200000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 280000 гривень.

При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві.

При встановленні та зміні (збільшенні) кредитного ліміту банк керувався пунктом 2.1.1.2.3, Договору відповідно до яких відповідач при укладання договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

У даній анкеті-заяві вказано, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг. Також вказано, що позичальник ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які було надано для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов`язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

До анкети-заяви банк додав витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», "Універсальна Gold", "Platinum", "World BlackEdition", "Visa Signahure", "MC WorldEdition", "Visa Infinite" та витяг з умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті http://privatbank.ua/terms/. При цьому, у зазначенму витязі не зазначено яку саме з карт отримав відповідач та з якими умовами надання кредиту погодився.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач станом на 28.10.2020 становить 325769,77 грн., та складається з:

184766,40 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту,

89039,54 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту,

15932,60 грн. заборгованості за нарахованими відсотками,

35134,23 грн. заборгованості за простроченими відсотками,

1593,66 грн. нарахована пеня,

500 грн штраф (фіксована частина),

2611,69 грн штраф (процентна складова).

Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлятьумови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України). Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 2 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до статті1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 та 2 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє саме підприємець, в даному випадку - АТ КБ «Приватбанк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляє банк, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим, банк повинен підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 частини 1 статті 1046 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначають акти законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначають сторони в самому договорі).

В анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг процентна ставка не зазначена. Також у цій анкеті-заяві, яка підписана сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з позичальника виключно тіло кредиту, тобто кошти, які фактично отримав у борг позичальник.

Так, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною 1 статті 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина 1 статті 11 Закону України від 12.05.91 N 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон N 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону N 1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятій 09.04.85 N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Однак враховуючи, що позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача фактично отриманої суми боргу можна вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону N 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу були повернуті частково, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Дослідивши надані позивачем докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 274702,94 грн., таким чином повністю задовольнивши позовні вимоги.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 4120,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 19, 76-81, 133,141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 2, 3, 6 Закону України "Про судовий збір", суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.11.2016 - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.11.2016 у сумі 274702 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот дві) гривні 94 копійок заборгованості за тілом кредиту (у тому числі простроченим), які сплатити на рахунок № НОМЕР_2 , МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570 сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 4120(чотири тисячі сто двадцять) гривень 54 копійки, який сплатити на рахунок № НОМЕР_2 , МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Заочне рішення може бути переглянуто Рокитнянським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддя О.І.Чорненька