Рішення № 96132453, 07.04.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19050/20

Провадження № 2/161/1076/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого – судді Кирилюк В.Ф.

секретаря Самолюк І.М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Корнейчук І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2020 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (далі – відповідач, ПрАТ «ВОПАС») про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює у відповідача на посаді квиткового касира.

Наказом відповідача від 31 серпня 2020 року №81 о/д на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за проведення виплати заробітної плати заступнику голови правління ОСОБА_2 по видатковому ордеру без підпису та відома голови правління 23 серпня 2020 року, під час виконання позивачем обов`язків старшого касира.

З накладеним дисциплінарним стягненням позивач не погоджується з тієї підстави, що вона не була ознайомлена з порядком видачі грошових коштів на підприємстві.

Також позивач вважає, що стосовно неї була допущена дискримінація через можливі родинні зв`язки із заступником голови правління Гітун Н.І..

Крім того вказує, що стосовно неї не проводилося службове розслідування.

З цих підстав просить суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 31 серпня 2020 року №81 о/д.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач з 2006 року працює у відповідача. З 24 січня 2008 року позивач працює на посаді квиткового касира.

Згідно наказу відповідача від 27 липня 2020 року №102 о/с, на час тимчасової непрацездатності основного працівника, на позивача з 27 липня 2020 року покладено обов`язки старшого касира (а.с.20).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що позивач 23 серпня 2020 року власноручно заповнила бланк видаткового касового ордеру (типова форма №КО-2), в якому вказувалося про видачу ОСОБА_2 заробітної плати у розмірі 50 000,00 грн. При цьому, в ордері були не заповнені графи з підписами керівника та головного бухгалтера.

На підставі цього ордеру, позивач, виконуючи функції старшого касира, видала на рук ОСОБА_2 готівкові кошти у розмірі 50 000,00 грн. з каси підприємства.

Наказом відповідача від 31 серпня 2020 року №81 о/д, за видачу грошових коштів без підпису та відома голови правління і головного бухгалтера, позивачу оголошено догану (а.с.8).

Надаючи свою правову оцінку спірному наказу, суд зазначає таке.

Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У частині першій статті 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Із аналізу вищенаведених положень трудового законодавства можливо дійти висновку, що у разі порушення працівником трудової дисципліни на підприємстві, роботодавець вправі застосувати до винної особі дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

З матеріалів справи слідує, що позивач працює у відповідача з 2006 року на посаді касира, тобто, безпосередньо здійснює касове обслуговування грошових цінностей, що становить її основну трудову функцію.

В цьому випадку, на думку суду, позивач повинна бути обізнана з нормативно-правовим регулюванням у сфері ведення касових операцій, зокрема з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення).

У пункті 26 розділу ІІІ Положення визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов`язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

У розглядуваному випадку, всупереч вищенаведеному, позивач видала готівкові кошти ОСОБА_2 за видатковим касовим ордером від 23 серпня 2020 року, який не містив підпису керівника відповідача, а також його головного бухгалтера.

Відсутні також відомості про наявність будь-якого дозвільного напису (візи) на документах, що супроводжували видатковий касовий ордер.

У судовому засіданні, на питання суду позивач самостійно вказала, що:

1) видача готівкових коштів на виплату заробітної плати взагалі не входить в її посадові обов`язки;

2) видатковий касовий ордер не був підписаний ні керівником, ні головним бухгалтером підприємства;

3) жодних усних вказівок чи дозволів від керівника, чи головного бухгалтера, вона не отримувала.

Тобто, позивач, видавши готівку за касовим ордером, який не містив підпису керівника підприємства та головного бухгалтера, без дозвільних написів на документах, що супроводжували цей ордер, грубо порушила приписи п.26 розділу ІІІ Положення, касову дисципліну, чим вчинила дисциплінарний проступок, за який була обгрунтовано притягнута до відповідальності оскаржуваним наказом.

При цьому суд відхиляє доводи позивача, що з порядком видачі готівкових коштів на підприємстві вона не була ознайомлена, оскільки це не спростовує того факту, що позивач, в силу свої посадових обов`язків, зобов`язана бути обізнана з нормативним регулюванням ведення касових операцій, зокрема з Положенням, яке встановлює чітку процедуру видачі готівкових коштів з каси.

Суд підкреслює, що Положення є підзаконним нормативним-правовим актом, який офіційно опублікований в Офіційному віснику України від 02.02.2018 — 2018 р., № 10, стор. 49, стаття 369, код акта 88967/2018, а отже він у встановленому порядку був доведений до відома населення, в тому числі і позивача.

Крім того, посилання на Положення, власне, наявне у видатковому касовому ордері, який є документом суворої звітності, а отже позивач достовірно мала знати порядок його заповнення та оформлення, а якщо і не знала, то вона, перед видачею готівкою 50 000,00 грн., з розумною обачністю могла ознайомитися з цим підзаконним нормативно-правовим актом, зокрема поцікавитися, для чого наявні графи підпис керівника та головного бухгалтера.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що стосовно неї не проводилося службове розслідування, адже позивач надавала письмові пояснення, перед накладенням дисциплінарного стягнення, що свідчить про проведення роботодавцем дослідження даної ситуації. Здійснення окремого службового розслідування є правом, а не обов`язком роботодавця, а тому, встановивши всі ознаки дисциплінарного проступку та отримавши письмові пояснення стосовно нього, він обгрунтовано наклав дисциплінарне стягнення (а.с.10).

Стосовно доводів позивача про проявлену до неї дискримінацію при накладенні дисциплінарного стягнення, суд зауважує, що її доводи в цій частині носять виключно характер припущень, які нічим не підтверджені та зводяться до того що, вона має прізвище, яке є дошлюбним прізвищем ОСОБА_2 , якій видала готівкові кошти.

З наведених вище мотивів суд дійшов висновку, що позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани правомірно, об`єктивно та неупереджено, а тому слід відмовити у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення – відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачем у справі є Приватне акціонерне товариство «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Львівська, 148, код ЄДРПОУ 03113130

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк