Рішення № 96129404, 08.04.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/765/21

Провадження № 2/645/1048/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Представник позивача - адвокат Романченко В.В. звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.11.2014 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 249.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.11.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача зазначає, що на час подання позовної заяви шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, нормальні шлюбні відносини не можуть бути поновлені. Вказує, що причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння та розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю, виховання дитини, що призвело до втрати почуття любові та поваги.

Представник позивача - керуючий партнер АО «Неофеліс Ло Груп», адвокат Бєжанова К.І., у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за відсутності відповідача, не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем. Зазначає, що з позивачем не проживають з вересня 2018 року. Після розірвання шлюбу просить відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».

12.02.2021 року суд відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії суд не здійснював.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши доводи сторін, надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

14.11.2014року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 249. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 05.04.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1430).

Судом встановлено, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо з вересня 2018 року, спільного господарства не ведуть, між сторонами повністю втрачено взаєморозуміння.

З вказаних обставин вбачається, що між сторонами склалися шлюбно-сімейні правовідносини, зокрема щодо розірвання шлюбу, а тому суд застосовує до них наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що сторони дійшли до остаточного висновку про припинення сімейних відносин, на примирення не згодні, суд вважає необхідним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Оскільки відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище та після розірвання шлюбу має право відновити дошлюбне прізвище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача про відновлення дошлюбного прізвища.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України.

Ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала до початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернення з даною позовною заявою сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн., а також підлягає поверненню ОСОБА_1 з Державного бюджету України 454 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110 - 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 13, 76-80, 133, 142, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.11.2014 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 249 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 08.04.2021 року.

Суддя Т.В. Бабкова