Рішення № 96128669, 01.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16781/20

Провадження № 2-а/522/99/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 504/18 від 07.08.2018 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та при винесенні постанови про адміністративне правопорушення порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами відповідача, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на думку позивача, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу не відповідає вимогам статей 251, 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад та факт того, що позивача було позбавлено права на справедливий та неупереджений розгляд справи.

З даною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, яка винесена на підставі неналежних, недопустимих та сфальсифікованих доказів та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , без законних підстав, за відсутності власника вищевказаного об`єкта. Позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки зазначена в постанові інформація не відповідає дійсності, оскільки будь-яких будівельних робіт по АДРЕСА_1 позивач не виконував, оскільки вказаної адреси не існує. Позивач зазначає, що станом на момент проведення відповідачем перевірки, садовий будинок не був введений в експлуатацію, а тому жодної реконструкції позивач не виконував та зазначає, що на момент проведення перевірки виконував роботи з поточного ремонту будівлі. Справа про адміністративне правопорушення розглянута без участі позивача, та під час розгляду справи не повно з`ясовані всі обставини.

24 листопада 2020 року від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з позовними вимогами позивача про визнання дій протиправними та скасування постанови № 504/18 від 07.08.2018 року по справі про адміністративне правопорушення Управління не згодне, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, Управлінням було направлено лист № 01-10/323-ЗГ від 16.07.2018 року про намір проведення позапланового заходу відносно позивача, з вимогою забезпечити доступ посадовим особам на об`єкті за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Набережна, 3б. з вимогою надати необхідні документи для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний лист позивачем отримано, що підтверджується його власним підписом на зазначеному листі.

Під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу пред`явлено службове посвідчення № 47 та надано копію направлення № 000824 від 16.07.2018 року, що підтверджується підписом позивача на вищевказаному направленні.

За результатами перевірки, на підставі документів, які надані позивачем встановлено, що згідно рішення Товариства від 22.08.1999 року № 55 Позивач є членом садового товариства «Зелений мис» та має у користуванні земельну ділянку площею 131 кв.м. з садовим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

За наданим позивачем планом ділянки № 3б, який є додатком до зазначеного рішення, садовий будинок який є в користуванні позивача має габарити шириною 5,7 метрів та довжиною 8,1 м. Віконні та дверні прорізи не нанесені, висотні позначки відсутні.

Також, відповідно до заяви від 19.07.2018 року (вх.01-10/344-ЗГ від 19.07.2018 року), яка надходила від Позивача на адресу Управління, Позивачем зазначено, що він є користувачем ділянки № 3б на території товариства садівників «Зелений мис».

Під час перевірки проведені заміри лазерним далекоміром Disko X310 (інвентарний номер 101430003). Замірами встановлено збільшення зовнішніх габаритів, а саме довжини будинку з 8,1 метрів до 9,35 метрів за рахунок перенесення зовнішньої стіни будинку до місця розташування забору, що підтверджується матеріалами фотофіксації, які наявні в матеріалах справи. Також зафіксоване втручання в несучі конструкції будинку шляхом часткової заміни матеріалу стін з силікатної цегли на газобетоні блоки. Проведені роботи з заміни покрівлі та віконних блоків. Зазначені роботи покращують умови експлуатації та змінюють техніко-економічні показники, а саме збільшення загальної площі будівлі з 46,17 кв.м. до 53,3 кв.м. На дільниці присутні будівельні матеріали та інструменти. Факту експлуатації не виявлено.

Також Управлінням зазначено, що на його адресу надійшла заява (№ 01-10/323-ЗГ від 26.07.2020 року) від позивача, де він визнає здійснення ним вищевказаного правопорушення та просить застосувати відносно нього мінімальну суму штрафу.

В подальшому, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Чернявської В.О. та позивача, винесено постанову № 504/20 від 07.08.2018 року якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Щодо строків оскарження постанови:

Разом з позовною заявою, позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Разом з відзивом, відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку на оскарження постанови, яка обґрунтована тим, що підтвердженням того, що позивачу було відомо про існування відносно нього зазначеної постанови є заява Позивача від 22.10.2019 року (вх.01-10/323-ЗГ від 22.10.2019 року) з вимогою надати наручно постанову № 504/18 від 07.08.2018 року.

Розглянувши вищевказані заяви, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також в ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.97 №475/97-ВР.

За змістом п.1 ст.6 конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В обґрунтування поважності причин пропуску оскарження вищевказаної постанови позивач зазначає, що про існування вищевказаної постанови дізнався від свого адвоката який представляє його інтереси в іншій справі, де він випадково її виявив тільки 17.09.2020 року.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що передбачений процесуальним законодавством строк звернення до суду із даним позовом пропущений з поважних причин, а отже наявні підстави його поновлення.

Представники сторін подали заяви про проведення судового засідання згідно ч.4 ст. 229 КАС України

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 рокувстановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Водночас, згідно з ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зміст наведених норм свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у п.7 Порядку №553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення, та що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пп.3 п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16, 17, 19 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Порядку № 553, на підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року, звернення фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № 01-10/323-ЗГ від 11.07.2018 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000824 від 16.07.2018 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням було направлено лист № 01-10/323-ЗГ від 16.07.2018 року про намір проведення позапланового заходу відносно Позивача, з вимогою забезпечити доступ посадовим особам на об`єкті за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Набережна, 3б, та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі.

Вищевказаний лист отримано Позивачем наручно, що підтверджується його власним підписом на зазначеному листі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач був повідомлений про намір проведення відносно нього позапланової перевірки на об`єкті за вищевказаною адресою.

Пунктом 1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (абз.1 ч.2 ст.36 Закону №3038-VІ).

Згідно з ч.1 ст. 38 Закону №3038-VІ , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом встановлено, під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Набережна, 3б, який розташований на території Товариства садівників «Зелений мис» код ЄДРОПОУ 23209205 Позивачу пред`явлено службове посвідчення № 47 та надано копію направлення № 000824 від 16.07.2018 року, що підтверджується підписом Позивача на вищевказаному направленні, яке наявне в матеріалах справи.

Також, доказом підтвердження присутності позивача на момент проведення позапланової перевірки є надана з боку позивача копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , яка також завірена позивачем, та наступні документи: статут Товариства садівників «Зелений мис»; план ділянки № 3б «Зелений мис»; рішення № 55 від 22 серпня 1999 року; страхове свідоцтво АТ № 412719; акт від 6 вересня 1956 року; рішення виконавчого комітету № 734 від 25 серпня 1956 року; рішення виконавчого комітету № 1275 від 10 листопада 1955 року.

Таким чином, судом не приймається до уваги твердження позивача щодо відсутності його під час проведення позапланового заходу, оскільки вони не є обґрунтованими та недоведеними.

Під час перевірки проведені заміри лазерним далекоміром Disko X310 (інвентарний номер 101430003). Замірами встановлено збільшення зовнішніх габаритів, а саме довжини будинку з 8,1 метрів до 9,35 метрів за рахунок перенесення зовнішньої стіни будинку до місця розташування забору, що підтверджується матеріалами фото фіксації, які наявні в матеріалах справи. Також зафіксоване втручання в несучі конструкції будинку шляхом часткової заміни матеріалу стін з силікатної цегли на газобетоні блоки. Проведені роботи з заміни покрівлі та віконних блоків. Зазначені роботи покращують умови експлуатації та змінюють техніко-економічні показники, а саме збільшення загальної площі будівлі з 46,17 кв.м. до 53,3 кв.м. На дільниці присутні будівельні матеріали та інструменти. Факту експлуатації не виявлено.

Зазначені роботи згідно п. 3.2.21 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (зі змінами затвердженими наказом Мінрегіону від 27.12.2017 № 338) (далі - ДБН) класифікуються як будівельні роботи з реконструкції, а саме перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно п. 3.2.1 ДБН Будівництво – це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Київський р-н., вул. Набережна, 3б.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (редакція на момент проведення перевірки) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (редакція на момент проведення перевірки) виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, в ході перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за № 000824 від 23.07.2018 року; протокол про адміністративне правопорушення від 23.07.2018 року відповідно до частини 9 статті 96 КУпАП; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 421/18 від 23.07.2018 року.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль від отримання акту та припису, вищеперераховані документи надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У зв`язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки, відповідно до вимог п. 21 Порядку № 553, посадовою особою Управління було здійснено відповідний запис та направлено матеріали супровідним листом № 01-10/323-ЗГ від 24.07.2018 року засобами поштового зв`язку (номер рекомендованого поштового відправлення 6500905919894), що підтверджується згрупованим списком поштового відправлення № 567 та фіскальним чеком від 24.07.2018 року.

Суд доходить висновку, що матеріали перевірки, в яких вказана дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення направлені позивачу вчасно.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, водночас з урахуванням вищевикладеного, позивач своїми правами щодо отримання, оскарження матеріалів перевірки не скористався, що може свідчити про свідоме невикористання своїх права та неналежне виконання обов`язків. В такому випадку, це не може бути підставою для скасування спірної постанови.

Аналогічна позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р. по справі № 522/5436/20.

Однак, позивач належним чином не скористався своїм правом надати свої пояснення, зауваження та обґрунтування відносно проведених робіт.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 8.05.2018 року по справі №815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В подальшому, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Чернявської В.О. винесено постанову № 504/20 від 07.08.2018 року якою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Суд залишає поза увагою посилання позивача на відсутність складу правопорушення та порушення порядку проведення позапланової перевірки та справу про адміністративне правопорушення розглянуто за її відсутності, з таких підстав.

Оспорюючи постанову № 504/20 від 07.08.2018 року, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а наведені нею доводи не знайшли свого підтвердження у ході дослідження доказів які наявні в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача стосовно неіснуючої адреси, так як предметом спору є притягнення до відповідальності за самочинне будівництво та відповідно наявність або відсутність адреси стосовно самочинно збудованого або прибудованого об`єкту не може суттєво вплинути на законність оспорюваної постанови.

Посилання позивача на фальсифікацію відповідачем документів, які наявні в матеріалах справи, суд не приймає до уваги та розглядає справу за наявними матеріалами.

Будь-які твердження щодо фальсифікації повинні бути відповідати ч. 1 ст. 77 та бути обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в матеріалах справи наявна заява позивача, яка спрямована на адресу Управління (№ 01-10/323-ЗГ від 26.07.2020 року), де визнано здійснення вищевказаного правопорушення та просить застосувати відносно нього мінімальну суму штрафу, що в свою чергу підтверджують викладені в оскаржуваній постанові обставини.

Відповідачем обґрунтовано та позивачем не спростовано обставини, викладені заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 139, 159, 162, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови –відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя

01.04.2021