Рішення № 96128625, 05.04.2021, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа №611/874/20

Провадження №2/611/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря – Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), в особі представника Гребенюка О.С., звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 87 151,30 грн. за кредитним договором № б/н від 13 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору № б/н від 13 березня 2019 року відповідач отримав кредит у розмірі 87 151,30 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання Банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом Банка про їх затвердження.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання по наданню кредитних коштів виконав, однак відповідачем умови договору не виконуються, порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів, в зв`язку з чим, станом на 20 серпня 2020 року, відповідач має заборгованість у сумі 87 151,30 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, з них: 83261,56 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3889,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Вказав, що позов АТ КБ «Приватбанк» є безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Позивачем у складеній ним самостійно і підписаній невідомою особою довідці про видані картки зазначено, що ОСОБА_1 з АТ КБ «Приватбанк» нібито «підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: «№ НОМЕР_1 від 01 червня 2017 року з терміном дії 04/21, № НОМЕР_2 від 13 травня 2019 року з терміном дії 04/22». Вказав, що ОСОБА_1 дійсно був клієнтом АТ КБ «Приватбанк», проте позивачем не надано жодних доказів укладення ОСОБА_1 «кредитного договору б/н», документів, що підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на отримання як картки від 01 червня 2017 року, так і картки від 13 травня 2019 року. Також зазначив, що «фотографія клієнта із карткою» позивачем суду не надана разом із позовною заявою, а самостійно складені матеріально та процесуально зацікавленою особою (позивачем) «довідка про отримані картки» та «виписка по рахунку» не можуть підтверджувати обставину видачі кредитної картки (кредитних карток). Отже, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 нібито існуючих заборгованостей за простроченими відсотками за користування нібито наданими кредитними коштами, пені, а також інших нарахувань на підставі «Умов та Правил надання банківських послуг», «Тарифів Банку» є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 21 січня 2021 року поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив представника відповідача Кулабухова О. В. на позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості від 21 січня 2021 року.

Крім того, представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що укладання договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання. Підписання заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Банком було надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну карту «Універсальна». Відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Відповідачем розрахунок не спростований. Зазначив, що відповідачем до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором, тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини викладені у відповіді на відзив.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 13 березня 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви позичальника, в якій зазначено, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг (а.с.39).

Таким чином, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 виникли правовідносини внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у заяві-анкеті.

Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7-40).

Судом встановлено, що 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на рівні 50 000 грн., який неодноразово збільшувався – 13 травня 2019 року до 74 500 грн., 11 червня 2019 року до 100 000 грн., що підтверджено довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а. с. 38).

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором кредиту виконував не належним чином, у зв`язку з чим, станом на 20 серпня 2020 року, має заборгованість у сумі 87 151,30 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, з них: 83261,56 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3889,74 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується відповідною довідкою позивача та не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем ( а. с. 34-37).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» клієнт ОСОБА_1 згідно кредитного договору отримав картки: № НОМЕР_1 від 01 червня 2017 року з терміном дії 04/21, № НОМЕР_2 від 13 травня 2019 року з терміном дії 04/22» (а.с.38).

Додатково представником позивача додано виписку по рахунку, в якій відображені всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки (а.с.9-33). Позивачем також надана копія фотокартки клієнта з фото (а.с.156).

Судом враховується також те, що в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (а. с. 41-44).

Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачем, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом – 74, 4%, суд приходить до висновку, що сторони погодили умови договору кредиту в частині розміру процентів за користування кредитом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №284/157/20-ц від 02 грудня 2020 року.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 87 151, 30 грн. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ча.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача, оскільки ніяких доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, не надав.

Судом беруться до уваги пояснення представника позивача в тій частині що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, що підтверджено відповідною випискою з банківського рахунку. Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 у наданому відзиві на позов підтвердив той факт, що ОСОБА_1 дійсно був клієнтом АТ КБ «Приватбанк».

Отже, враховуючи те, що твердження відповідача без обґрунтування їх належними доказами є припущеннями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, приймаючи, насамперед, до уваги те, що представником позивача надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, § 23).

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно платіжного доручення позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.(а.с.1).

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження - вул. Грушевського, буд. 1Д м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570, заборгованість за договором від 13 березня 2019 року, станом на 20 серпня 2020 року, в сумі 87 151 (вісімдесят сім тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 30 копійок та понесені судові витрати 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні, а всього – 89 253 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят три гривні) 30 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 05 квітня 2021 року.

Суддя Ю.А. Коптєв