Рішення № 96128587, 05.04.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/3331/20

№ 2/610/194/2021

05.04.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши у місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття,

в с т а н о в и в:

17.12.2020 року до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 5621,43грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову вказує про те, що відповідачу за його заявою з 07.04.2020р. було надано статус безробітного та було призначено виплату допомоги по безробіттю. З 16.06.2020р. відповідачу було поновлено його право на зайняття адвокатською діяльністю, тому з цього часу він почав відноситись до категорії зайнятого населення, не маючи права на збереження статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю. Однак відповідач не повідомив позивача своєчасно про поновлення йому такого права протягом трьох робочих днів з дня подання ним відповідної заяви, повідомивши про це тільки 15.07.2020р. шляхом надіслання на електронну пошту позивача вказаної інформації. Тому кошти, нараховані та перераховані ОСОБА_1 на його особистий рахунок, як допомога по безробіттю, з 16.06.2020р. по 05.07.2020р. підлягають поверненню. При цьому, відсутність доходу від адвокатської діяльності та відсутність реєстрації в податкових органах не скасовує статусу адвоката, як самозайнятої особи.

23.02.2021р. було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Вказав, що він 23.04.2019р. отримав свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, яку було зупинено того ж дня за його заявою. 06.04.2020р. відповідача було звільнено та з 07.04.2020р. він перебував на обліку в Харківському МЦЗ у статусі безробітного. 15.06.2020р. він звернувся до Ради адвокатів Полтавської області з метою поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю, проте у зв'язку з карантинними обмеженнями направив відповідну заяву на їх електронну пошту, інформації про її отримання у нього не було. Дану заяву було розглянуто лише 07.07.2020р. та прийнято рішення поновити право на зайняття адвокатською діяльністю відповідача, інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України було внесено 08.07.2020р. о 13.14год. Про поновлення його права йому стало відомо лише 15.07.2020р. за допомогою технічних засобів зв'язку у телекомунікаційній мережі від представників Ради адвокатів Полтавської області, про що в той же день повідомив позивача шляхом надіслання на їх електронну пошту відповідної інформації. Вважає акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ХМЦЗ протиправним, оскільки адвокат, діюче право на зайняття адвокатською діяльністю якого не відображено в ЄРАУ, позбавлений можливості здійснювати відповідну незалежну професійну діяльність. Сам факт подачі відповідачем заяви про поновлення права на зайняття ним адвокатською діяльністю не наділяє його таким правом, а навпаки забороняє йому займатися такою діяльністю до внесення відповідних відомостей до ЄРАУ. До того ж, чинним законодавством України не передбачений обов'язок безробітного повідомляти будь-який орган про намір працевлаштуватися. Тому вважає, що набув право на здійснення адвокатською діяльністю (після зупинення такого 23.04.2019р.) лише з 13.14год. 08.07.2020р. та у цей же час втратив статус безробітного. Зауважив, що суму, яку на думку позивача протиправно йому виплачено, просять стягнути за період з 16.06.2020р. по 05.07.2020р., при тому, що лише 07.07.2020р. прийнято рішення про поновлення його права на зайняття адвокатською діяльністю. Станом на 16.06.2020р. він не мав об'єктивної можливості повідомити позивача про поновлення такого права, оскільки відповідне рішення ще не було прийнято, а його дата прийняття не була йому відома, що свідчить про відсутність умислу та причинно-наслідкового зв'язку між його діями та можливою шкодою. Зазначив, що з часу реєстрації його, як безробітного, позивачем не надавалося йому жодної соціальної послуги, фактично не надано жодної консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості (а.с. 26-35).

Позивачем 04.03.2021р. було надано відповідь на відзив, в якій не погодилися з доводами відповідача, викладеними у відзиві, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві, а також вказали, що за період перебування на обліку відповідачу було надано повний спектр соціальних послуг, було роз'яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості. (а.с. 50, 51).

Представник позивача надала заяву про підтримку позову, розгляд справи за її відсутності (а.с. 54).

Відповідач надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просив повністю відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначений у відзиві на позовну заяву (а.с. 55).

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

07 квітня 2020р. ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю. В заяві про надання статусу безробітного йому було повідомлено про обов'язок інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення». Було покладено відповідальність, як на зареєстрованого безробітного, за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення. Попереджено, що у разі невиконання зареєстрованим безробітним своїх обов'язків та зловживання ними, з нього може бути стягнено суму виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг. Ознайомлення з вищевказаною інформацією відповідач підтвердив своїм підписом (а.с. 6, 7).

15.07.2020р. відповідач повідомив позивача про те, що йому в цей день за допомогою технічних засобів зв'язку у телекомунікаційній мережі стало відомо, що на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 07.07.2020р. йому поновлено право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 8).

З листа Ради адвокатів Полтавської області від 21.10.2020р. щодо звернення ОСОБА_1 від 20.10.2020р., вбачається, що йому було повідомлено про те, що 15.06.2020р. до них надійшла його заява про поновлення адвокатської діяльності, яка була розглянута на засіданні Ради адвокатів 7 липня 2020р., інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України було внесено 08.07.2020р. о 13.14год. (а.с. 39).

За рішенням Ради адвокатів Полтавської області від 23.04.2019р. було розглянуто звернення ОСОБА_1 , з яким він звернувся до Ради адвокатів цього дня, та вирішено зупинити йому право на зайняття адвокатською діяльністю (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ № 2790 видане 23.04.2019р. Радою адвокатів Полтавської області) з 23 квітня 2019 року. Також було вирішено внести зміни до регіонального реєстру адвокатів Полтавської області та Єдиного реєстру адвокатів України про зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я Фурманова Є.В. (а.с. 38).

За рішенням Ради адвокатів Полтавської області від 07.07.2020р. було розглянуто звернення ОСОБА_1 , з яким він звернувся до Ради адвокатів 15.06.2020р., та вирішено поновити йому право на зайняття адвокатською діяльністю з 16 червня 2020 року. Також було вирішено внести зміни до регіонального реєстру адвокатів Полтавської області та Єдиного реєстру адвокатів України про поновлення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я Фурманова Є.В. (а.с. 10).

Як вбачається з Єдиного реєстру адвокатів України право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 було зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 23.04.2019р. на підставі заяви адвоката від 23.04.2019р. Право на зайняття адвокатською діяльністю відповідачу поновлено згідно п. 1 ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2020р. на підставі заяви адвоката від 15.06.2020р. (а.с. 12).

Згідно з актом № 31 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 21.07.2020р. розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ХМЦЗ у статусі безробітного з 07.04.2020р. Допомога по безробіттю призначалася, як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу (360к.д.) на період з 07.04.2020р. по 01.04.2021р. Під час реєстрації виявлено, що ОСОБА_1 проводить адвокатську діяльність, яку на підставі його заяви від 23.04.2019р. було зупинено з 23.04.2019р., тому з 07.07.2020р. йому надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. 15.07.2020р. ОСОБА_1 повідомив, що йому з 16.06.2020р. поновлено право на зайняття адвокатською діяльністю, яка є незалежною професійною діяльністю, тому відповідач вважається зайнятою особою з часу поновлення йому такого права.

За висновком: ОСОБА_1 своєчасно не повідомив центр зайнятості про свої наміри поновити право на зайняття адвокатською діяльністю з дня написання заяви 15.06.2020р. Таким чином, він не мав права перебувати на обліку у ХМЦЗ у статусі безробітного та отримувати допомогу по безробіттю. Кошти нараховані, як допомога по безробіттю, підлягають поверненню з 16.06.2020р. (а.с. 11).

Згідно довідки про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню, ОСОБА_1 було нараховано з 16.06.2020р. по 29.06.2020р. 3923,74грн., з 30.06.2020р. по 30.06.2020р. 280,27грн., з 01.07.2020р. по 05.07.2020р. 1417,42грн., з 06.07.2020р. по 20.07.2020р. 4252,26грн. Допомога по безробіттю за період з 06.07.2020р. по 20.07.2020р. у сумі 4252,26грн. утримана з відомості № 410 від 24.07.2020р. Залишок заборгованості складає 5621,43грн. (а.с. 13).

Відповідно до наказу директора ХМЦЗ № 334 від 24.07.2020р. було наказано вжити заходів по поверненню коштів, виплачених ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю, за період з 16.06.2020р. по 20.07.2020р. в сумі 9873,69грн. Вжити заходів щодо попередження виплати нарахованої та невиплаченої допомоги по безробіттю за період з 06.07.2020р. по 20.07.2020р. в сумі 4252,26грн. Після прийняття рішення направити ОСОБА_1 лист-претензію на суму 5621,43грн. за період з 16.06.2020р. по 05.07.2020р. для повернення коштів, у разі відмови добровільно повернути вказані кошти звернутись до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості (а.с. 14).

27.07.2020р. ОСОБА_1 було направлено лист-претензію про повернення коштів, виплачених, як допомога по безробіттю, за період з 16.06.2020р. по 05.07.2020р. в сумі 5621,43грн. (а.с. 15).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 31 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідачем не заперечувалось факту звернення за сприянням у працевлаштуванні до ХМЦЗ, де він був зареєстрований, як безробітний, та отримував допомогу по безробіттю з 07.04.2020р. Також підтвердив факт ознайомлення з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів. Не заперечував, що з поновленням йому права на зайняття адвокатською діяльністю він втрачає статус безробітного та право на отримання в зв'язку з цим допомоги.

Однак, не погодився з тим, що статус безробітного він втратив з 16.06.2020р., оскільки вважає, що він набув право на здійснення адвокатською діяльністю лише з 08.07.2020р. з 13.14год. після внесення інформації про поновлення його адвокатської діяльності до Єдиного реєстру адвокатів України. Посилається на об'єктивну неможливість повідомлення позивача 16.06.2020р. про поновлення його права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки рішення з цього питання на той момент ще не було прийняте, про поновлення такого права йому стало відомо лише 15.07.2020р., про що він одразу повідомив позивача. Це не може свідчити про умисне невиконання ним своїх обов'язків.

Отже, правовою значимою обставиною є встановлення часу, з якого відповідач набув право на здійснення адвокатською діяльністю та, відповідно, втратив статус безробітного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено, що заяву про поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 подав до ради адвокатів Полтавської області 15.06.2020р. шляхом направлення її на їхню офіційну електронну пошту, яку вочевидь було отримано того ж дня, на що напевно сподівався і відповідач.

Знаючи, що право на заняття адвокатською діяльністю в його випадку йому в силу закону повинні поновити з наступного дня, після отримання радою адвокатів регіону його заяви, правомірно очікував поновлення йому такого права саме з 16.06.2020р.

За рішенням Ради адвокатів Полтавської області від 07.07.2020р. було вирішено поновити ОСОБА_1 право на зайняття адвокатською діяльністю з 16 червня 2020 року.

Таким чином, саме з 16.06.2020р. відповідач втратив статус безробітного, оскільки набув право на здійснення ним адвокатської діяльності з моменту її поновлення, тобто з 16.06.2020р.

Тому, подаючи заяву 15.06.2020р. та очікуючи поновлення йому права на заняття адвокатською діяльністю з 16.06.2020р., відповідач повинен був повідомити про це позивача протягом трьох робочих днів, не очікуючи прийняття рішення з цього питання, яке за своїм змістом є формальним.

До того ж, рішення було прийнято 07.07.2020р. та інформацію про це, яка є відкритою на офіційному веб-сайті, було внесено до Єдиного реєстру адвокатів України 08.07.2020р. о 13.14год., про що також зазначав відповідач у своєму відзиві. Однак ОСОБА_1 повідомив позивача про цю обставину лише 15.07.2020р., вочевидь не вживаючи заходів для отримання вчасно вказаної інформації, яка перебувала з того часу у вільному доступі, будучи попередженим про своєчасне подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Внаслідок вчасного неповідомлення позивача про вищевказані обставини відповідачу з 16.06.2020р. по 05.07.2020р. було безпідставно нарахована та виплачена допомога по безробіттю, яка підлягає стягненню з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття з 16.06.2020р. саме по 05.07.2020р., оскільки нараховане матеріальне забезпечення з 06.07.2020р. по 20.07.2020р. не було виплачено відповідачу через повідомлення ним 15.07.2020р. про поновлення йому права на зайняття адвокатською діяльністю.

Посилання позивача не неможливість займатися адвокатською діяльністю до внесення відповідних відомостей до ЄРАУ, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу поновлення йому права на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу прийняття рішення з цього питання.

Доводи відповідача про те, що з часу реєстрації його, як безробітного, позивачем не надавалося йому жодної соціальної послуги, фактично не надано жодної консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості не мають правового значення для вирішення даної справи.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з цього, відповідач повинен відшкодувати вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття, яке було йому виплачено за період, коли він вже втратив статус безробітного.

Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5621,43 гривня.

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківського міського центру 2102 гривні судового збору.

4.Дата складання повного судового рішення 8 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківський міський центр зайнятості, місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, б. 137А, код ЄДРПОУ 36224721.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Головуючий В.М. Стригуненко