Ухвала суду № 96127889, 01.04.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2243/21

1-кс/405/1104/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Федотової М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Завгородньої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Мудрого І.В. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2021 за №12021120000000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з середньо освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру про те, що в порушення п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного придбання, носіння, зберігання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

У виконання злочинного задуму, ОСОБА_1 , у невстановлені досудовим слідством час, обставини і спосіб, незаконно придбав: 15 предметів, зовні схожі на боєприпаси, калібру 9 мм; 9 предметів, зовні схожих на боєприпаси, калібру 5,45 мм.

Вказані предмети ОСОБА_1 , носив при собі та переніс за місцем свого проживання – домоволодіння АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав.

В подальшому, 30.03.2021 року в період часу з 09:40 по 11:36 год., в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьора Є.М. від 25.03.2021, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 – за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході чого, було проведено особистий обшук останнього, та в лівій зовнішній кишені куртки, в яку був одягнутий, було виявлено та вилучено: 15 предметів, зовні схожі на боєприпаси, калібру 9 мм, які згідно висновку експерта № СЕ-19/112-21/2683-БЛ від 30.03.2021 року, є боєприпасами, 9 мм (9х18 мм) пістолетними патронами, промислового виготовлення, які можуть використовуватися для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, ФОРТ-17 та ін., придатні для стрільби; 9 предметів, зовні схожі на боєприпаси, калібру 5.45 мм, які згідно висновку експерта № СЕ-19/112-21/2681-БЛ від 30.03.2021 року, є боєприпасами, 5.45 мм (5.45х39 мм) проміжними патронами з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватися при стрільбі з автоматів системи Калашникова «АК-74, АКС-74У», кулемету «РПК-74» і ін., та придатні для стрільби.

30.03.2021 року о 09:40 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 31.03.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

30.03.2021 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31.03.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке 10.03.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021120000000068 .

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину кваліфікуючими ознаками якого є незаконне носіння, зберігання, придбання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України.

Причетність ОСОБА_1 до оголошеної підозри, підтверджується заявою про вчинення кримінального правопрушення від 10.03.2021 року; протоколом допиту свідка; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом обшуку від 30.03.2021 року; постановою про освідування особи від 30.03.2021 року; протоколом освідування особи; висновком експерта від 30.03.2021 року; повідомленням про підозру від 31.03.2021 року (а.к. 9, 11-13, 14-16, 22-28, 29,30,-31, 40-47; 54-55 ).

Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 , як особа, що засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

До того ж, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:

- п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися;

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним вчинити інше кримінальне правопрушення, оскільки останній має не зняту та не погашену у порядку, визначеному ст. 89 КК України судимість, а також раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Інші ризики матеріалами клопотання не доведені.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його соціальних зв`язків та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 09 год. 40 хв. 30.03.2021 до 09 год. 40 хв. 28.05.2021.

Визначити розмір застави у розмірі 60 /шістдесят/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136200,00 /сто тридцять шість тисяч двісті/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12021120000000068 від 10.03.2021.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , в строк до 28.05.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді;

- не відвідувати місця проживання свідків у кримінальному провадженні;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 28.05.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Євгеній Миколайович Тьор