Вирок № 96126881, 07.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/303/21

Провадження №1-кп\205\89\21

Єд.унік.№205\303\21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю прокурора: Логвін Ю.В.

розглянувши в судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020045690000482 від 07 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, громадянина України, освіта неповна середня, одруженої, раніше засудженого: 03.11.2008 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст.186 ч.1, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки; 02.02.2010 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 25.12.2014 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки; 15.04.2016 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23 березня 2018 року у зв`язку з відбуттям строку покарання; офіційно не працевлаштованого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.15 ч.2-185 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за ст.186 КК України та вчиняючи злочин повторно, 07 листопада 2020 року, близько 11 години 50 хвилин, перебував у торговому залі приміщення магазину ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-165», розташованого по вул..Ю.Кондратюка 20, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій раптово виниклий умисел на крадіжку чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, взяв з торгівельних полиць сьомгу «Norven», 0,210 г., вартістю 155,60 грн. та коньяк «Таїрово», 0,5 л., вартістю 107 грн., а всього на загальну суму 262,60 грн., які поклав до своєї сумки, яку поклав до продовольчого кошику, який залишив перед автоматичними розсувними вхідними дверима магазину. Після цього, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, обвинувачений ОСОБА_1 , пройшов касову зону та зробив вигляд, нібито залишив товар та вийшов з торгівельного залу, однак зразу ж повернувся до автоматичних розсувних дверей та в момент їх відкриття схопив свою сумку із зазначеним вище майном, таким чином намагався його викрасти, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежать від його волі, оскільки був затриманий співробітником охорони.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся і пояснив суду, що дійсно, 07 листопада 2020 року, при зазначених у обвинувальному акті обставинах, перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ» по вул.Ю.Кондратюка 20, він намагався викрасти з торгівельних полиць упаковку сьомги та пляшку коньяку, на загальну суму 262,60 коп., однак не зміг довести свій умисел до кінця, оскільки був затриманий працівником охорони.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ст.15 ч.2-185 ч.2 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений, характеризується позитивно, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , щирого каяття останнього, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 326,88 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2-185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №4808-20 від 20 листопада 2020 року в розмірі 326 гривень 88 копійок.

Речові докази по справі:

-сьомгу «Norven», 0,210 г. та коньяк «Таїрово», 0,5 л. - повернути представнику ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-165»;

-електронний цифровий носій «Videx» DVD-RW/4.7Gb/120 min - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко