Ухвала суду № 96126539, 05.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/369/21

Провадження № 1-в/210/88/21

"05" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судових засідань - Кубаєвої В.В.

учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Петров В.І., представник ДУ "КВК № 80" - Король О.В., засуджений ОСОБА_1 , захисник засудженого за призначенням - адвокат Радіонова Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) заяву ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого: 20 липня 2015р. Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.122 КК України до 9 (дев"яти) років позбавлення волі, відбуває покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія (№ 80)";

початок строку відбування покарання 16.08.2014 р., кінець - 25.06.2022 р.,

про заміну покарання більш м"яким (ст. 82 КК України)

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія № 80", в якій засуджений просить про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Заява подана в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2021 року за клопотанням засудженого призначено захисника.

Позиції сторін.

Представник ДУ «КВК № 80» Король О.В. не підтримав заяву засудженого. Не надав пояснень на позитивну характеристику, оскільки її не складав.

ОСОБА_1 свою заяву підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що усвідомив свою провину, відсидів вже 3/4 частину свого строку. Також на волі має неповнолітню дитину, вказав, що довів своє виправлення, хоче примаймати участь у вихованні дитини. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи.

Захисник засудженого - адвокат Радіонова Н.Є., підтримала заяву, просила її задовольнити.

Прокурор Петров В.І. заперечував проти задоволення заяви, вважав її подачу передчасною.

Обставини, встановлені судом.

В Державній установі «Криворізька виправна колонія № 80» відбуває покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 засуджений 20 липня 2015 р. Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.121 КК України до 9 років позбавлення волі.Встановлено, що строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховується з 16 серпня 2014 року. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 22.02.2016 року згідно ст. 72 ч.5 КК України зараховано в строк відбуття покарання, час попереднього ув”язнення з 16.08.2014 року по 07.10.2015 року включно з розрахунку один день позбавлення волі за два дні попереднього ув язнення.

Згідно з характеристики на засудженого ОСОБА_1 , під час утримання в Установі виконання покарання № 3 (м. Кривий Ріг), характеризувався негативно, вимоги режиму утримання порушував, мав 1 (одне) стягнення. Заохочень не мав.

З 19.04.2015 року утримувався в Установі виконання покарання № 4 (м. Дніпро), де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 29.05.2015 року ОСОБА_1 відбував покарання в Установі виконання покарання №3, де характеризувався, посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 28.10.2015 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька, виправна, колонія №80». За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений 5 (п`ять) разів.

До праці на виробництві установи залучається до цеху «РМЦ» виробничої зони, різноробітником. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних, та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і. порядку, має охайний зовнішній :вигляд.

Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до ст.123 КВК України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Фізкультура та спорт», «Підготовка до звільнення», а також приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.

Відповідно до статті 126 КВК України до загальноосвітнього навчання не залучався, у зв`язку з наявністю відповідної освіти. До професійно-технічного навчання виявив бажання бути залученим та в 2017 ропі здобув професію «Муляр». Постійно відвідує бібліотеку установи, що свідчить про бажання засудженого підвищувати свій загальноосвітній рівень.

Відповідно до статті 127 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у роботі самодіяльних організацій, а саме залучається до складу ради колективу засуджених відділення.

Відповідно до статей 110, 112 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних переговорів, отримав 62 посилки, мав 23 тривалих побачень.

На профілактичному обліку не перебуває.

Згідно з вироком суду позову не має, але має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, яку намагається частково погасити.

За весь час відбування – ОСОБА_1 має п"ять заохочення за сумлінне ставлення до праці, та 1 (одне) стягнення за порушення режиму відбування покарань, яке відповідно погашено у встановленому законом порядку.

Також до суду надана довідка про те, що ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)"" та за період з 01.01.2020 по 28.02.2021 рок мав незначні доходи (за цивільно-правовим договором).

З індивідуальної програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим вбачається, що ОСОБА_1 станом на 22.10.2018 – став на шлях виправлення, а станом на 10.06.2019 та 10.06.2020 рр – засуджений за оцінкою ступеня виправлення – довів своє виправлення.

Мотиви та висновку суду

Згідно до положень частин 1, 3 статті 82 Кримінального кодексу України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м`яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року визначено, що оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування..

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

У роз`ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Згідно ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.

Розглядаючи заяву засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія № 80", в якій засуджений просить про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за тяжкий злочин. За весь час відбування – з серпня 2014 року і по березень 2021 року засуджений має п"ять заохочення за сумлінне ставлення до праці, та 1 (одне) стягнення за порушення режиму відбування покарань, яке отримав ще у 2015 році та яке відповідно погашено у встановленому законом порядку.

Отже, протягом усього строку відбування покарання засуджений ОСОБА_1 залучався до праці, за що отримував поядки.

Також суд враховує, що станом 10.06.2019 та 10.06.2020 рр – засуджений ОСОБА_1 за оцінкою ступеня виправлення – довів своє виправлення, а так само й те, що засуджений залучався не лише до суспільно-корисної праці, а й до праці на підставі цивільно-правового договору.

Також, суд враховує пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких адміністрація колонії не може надати гідну роботу, яка буде відповідно оплачуватись та останній буде мати змогу виконувати аліментні зобов"язання.

Відповідно до статті 100 КВК України залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії.

Як вбачається зі змісту характеристики на засудженого ОСОБА_1 , останній залучається до виробництва на установі до цеху "РМЦ" виробничої зони, за час відбування покарання здобув професію "Муляр". Постійно відвідує бібліотеку.

Відповідно до матеріалів особової справи, засудженого 30.06.2016 році надано позитивний висновок адміністративної комісії за статтею 101 КВК України - переведення до ДСР, однак засуджений відмовився.

Крім того, 28.12.2017 року засудженого позитивно розглядуто за статтею 82 КК України, однак засуджений відмовився за сімейними обставинами. 15.10.2019 року ОСОБА_1 знову позитивно розглянутий адміністративної комісії згідно ст. 82 КК України, однак ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 15.11.2019 року йому відмовлено.

Встановлено, що подання ДУ "КВК №80" про застосування умовно-дострокового звільнення залишено без задоволення, ухвала не набула законної сили. Триває апеляційне оскарження.

Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи строк покарання, який ОСОБА_1 вже відбув, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, суд вважає, що на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.

Об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 не став на шлях виправлення, а так само що він сумлінно себе поводив протягом строку відбування покарання, що є підставою для відмови в застосуванні статті 82 КК України під час судового розгляду не встановлено.

Суд відхиляє доводи, що ОСОБА_1 засуджений за тяжкий злочин, вчинений проти життя та здоров`я особи, невідворотні наслідки, які настали після вчинення кримінального правопорушення, перерахований строк відбування покарання за ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року за №842-УІІІ, який становить з 16.08.2014 року по 07.10.2015 року включно, строк, оскільки умовою застосування положень статті 82 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, і відповідно, відбув необхідну частину покарання.

Посилання прокурора на те, що засуджений звернувся із заявою передчасно, жодним чином не обґрунтовано та спростовується матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_1 і вставноленими обставинами безпосередньо в судовому засіданні.

Судом досліджено щоденник індивідуальної роботи засудженого, з якого встановлено, що засуджений за оцінкою ступеня виправлення станом на червень 2019 року та червень 2020 року довів своє виправлення, та має п"ять подяк за сумлінне ставлення до праці як на виробництві, так і до суспільно-корисної.

Крім того встановлено, що засуджений має заборгованість з аліментів, і намагається її погасити, однак умови та рівень робіт, до яких залучається засуджений не в повній мірі здатні забезпечити його належним доходом, який би дозволяв йому повністю виконувати аліментні зобов"язання.

Крім того, суд враховує, що відмова суду від застосування умовно-дострокового завільнення (ухвала не набрала законної сили), не є перешкодою в зверненні до суду з клопотанням про заміну покарання (ст. 82 КК України), що вбачається зі змісту частини 7 статті 539 КПК України, так і правової природи, умов та підстав у застосуванні статей 81 та 82 КК України.

Кримінальний процесуальний закон у статті 539 КПК України містить лише обмеження щодо розгляду повторного клопотання з цього самого питання.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_1 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що процес виправлення ОСОБА_1 досяг тієї стадії, на якій останньому може бути замінено покарання на більш м"яке.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який став на шлях виправлення, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, суд вважає, що заява про заміну покарання більш м"яким є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ч.2 ст.376, ч.6 ст.9, ст.ст.7, 117, 392, 370,393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, ст.82 КК України, ст.6 КВК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про заміну покарання більш м"яким - задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців 20 (двадцяти) днів позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді обмеження волі із направленням засудженого до місць обмеження волі в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі та зарахуванням періоду слідування в порядку передбаченому ст. 58 КВК України, за правилами встановленими ст. 72 КК України із співвідношення один день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі.

Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.

Копію ухвали вручити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.

Повний текст ухвали складено та проголошено 07 квітня 2021 року о 08 год. 40 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна