Рішення № 96126155, 23.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/20452/16-ц

Провадження №2/760/186/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

23 вересня 2020 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання договору недійсними.

ІІ. Описова частина

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання недійсним договору №AG3156541 від 30.10.2018 про надання позики (номер позики в системі L5778205)/

Позивачка зазначає, що в травні 2019 року ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» звернулося до неї з вимогою про сплату боргу №3226. Зі змісту вказаної вимоги Позивачка дізналася, що нібито нею було укладено Договір №L5778205 від 30.10.2018 з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», за яким Позивачка має заборгованість перед Відповідачем в розмірі 11596,00 гривень. Зазначений договір, як вказує Позивачка, був начебто підписаний нею з використанням електронного підпису, і згідно з умовами договору вона отримала 500 гривень в межах кредитної лінії на загальну суму в розмірі 5000 гривень.

А подальшому право вимоги за вказаним договором було передане до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі Договору факторингу №Д-Р/11042019 від 30.10.2018.

Позивачка стверджує, що вона ніколи не підписувала вказаний договір, не мала такого наміру і нікого не уповноважувала на такі дії від її імені. На її банківську карту ніколи не зараховувалися кошти, тобто фактично кошти вона не отримувала.

В судове засідання представник Позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Від Відповідача до суду надійшов письмовий відзив, в яких Відповідач визнав, що згідно з проведеною внутрішньою перевіркою був виявлений факт шахрайства. Невідомі особи, скориставшись уразливістю та недосконалістю мобільного зв`язку, зловживаючи довірою Позивача, заволоділи персональними даними та отримали кредитні кошти. З огляду на викладене, враховуючи що договір між Позивачкою та Відповідачем взагалі не укладався, він не може бути визнаний недійсним.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Встановлено, що 30 жовтня 2018 року був укладений договір позики №AG3156541 від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» - з іншої.

В той же час, безспірно встановлено, що ОСОБА_1 особисто не підписувала договір, не мала наміру на його укладення, не уповноважувала будь-кого з третіх осіб на укладання договору від її імені.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, оспорюваний правочин Позивачка не вчиняла, волевиявлення на отримання позики вона не мала, договір позики №AG3156541 від 30.10.2018 є таким, що не відповідає вимогам частин 1 - 3 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №ФП3156541 від 30 жовтня 2018 року (номер позики в системі L5778205), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро».

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3А; код ЄДРПОУ: 41350844.

Суддя: