Рішення № 96126052, 07.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 758/5605/20

2-а-404/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в Подільський районний суд м. Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови.

Свої вимоги мотивує тим, що 08 травня 2020 року щодо нього інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Смолянкіним Д.С. винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за не виконання вимог дорожнього знаку 4.2 (Рух тільки праворуч) та здійснення руху прямо, а також не пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4. ПДР України.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження порушення ним Правил дорожнього руху, тому правомірних підстав вимагати від нього пред`явлення посвідчення водія у інспектора не було. Інспектором не було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. За таких обставин, правових підстав для винесення постанови за ч. 1 ст. 126 КпАП України також не має. Крім того, інспектор доказів порушення ним правил дорожнього руху не надав, його пояснення не були прийняті до уваги.

Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення Серія ЕАК № 2499944 від 08 травня 2020 року.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Смолянкіним Д.С. винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за не виконання вимог дорожнього знаку 4.2 (Рух тільки праворуч) та здійснення руху прямо, а також не пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4. ПДР України. За таких обставин, оскаржувана постанова винесена в межах повноважень інспектора та в порядку, визначеному КпАП України з дотриманням відповідної процедури (а.с. 33-35).

З відповіді на відзив на позову заяву позивача вбачається, що поліцейський має право вимагати від особи пред`явити документи у разі, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вичинила або має намір вчинити правопорушення. Інспектором не було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. Зазначене підтверджується відповіддю на адвокатський запит Національної поліції України від 22 червня 2020 року. Таким чином, його зупинка є незаконною. Крім того, 08 травня 2020 року щодо нього інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КпАП України за фактом не пред`явлення на вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Проте, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року провадження у справі було закрито на підставі ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 39-40).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Смолянкіним Д.С. винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за не виконання вимог дорожнього знаку 4.2 (Рух тільки праворуч) та здійснення руху прямо, а також не пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4. ПДР України (а.с. 4).

Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження порушення ним Правил дорожнього руху, тому правомірних підстав вимагати від нього пред`явлення посвідчення водія у інспектора не було. Інспектором не було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. За таких обставин, правових підстав для винесення постанови за ч. 1 ст. 126 КпАП України також не має.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п.п. «а» п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частина 1 ст. 126 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Постанова інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Смолянкіним Д.С. була винесена на місці зупинки автомобіля.

Доводи відповідача щодо не пред`явлення позивачем посвідчення водія спростовуються текстом постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАК № 2499944 від 08 травня 2020 року, в якій зазначено, що особа, стосовно якої розглядається справа, була встановлена на підставі посвідчення водія серія НОМЕР_1 .

Вбачається, що позивач пред`явив посвідчення водія на місці зупинки автомобіля.

У оспорюваній постанові також вказано, що вона складена за порушення позивачем вимоги дорожнього знаку 4.2 (Рух тільки праворуч) та здійснення руху прямо.

З позову вбачається, що позивач заперечує факт порушення ним вимоги дорожнього знаку 4.2 (Рух тільки праворуч).

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень у відзиві зазначено про те, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень інспектора та в порядку, визначеному КпАП України з дотриманням відповідної процедури.

Разом з тим, відповідачем суду не надано будь-яких доказів правомірності винесеної постанови про притягненню позивача до адміністративної відповідальності. Заперечення відповідача ґрунтуються лише на тексті відзиву на позовну заяву.

Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 08 травня 2020 року.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова серія ЕАК № 2499944 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову ЕАК № 2499944 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2020 року, винесену інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Смолянкіним Денисом Станіславовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: