Ухвала суду № 96125573, 07.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4285/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Ганжа Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 755/4285/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання чинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою у якій просить визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Шевченківського РВДВС м. Києва, що полягає у не знятті арешту з усього майна ОСОБА_1 , не виключенні з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про обтяження та зобов`язання державних виконавців зняти арешт з усього нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про обтяження.

Вимоги скарги мотивовано тим, що на виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у період з 17.02.2011 року по 01.03.2012 року перебувало виконавче провадження № 24507576 з примусового виконання виконавчого листа від 04.02.2011 року № 2-528 виданого Дніпровським районним судом м. Києва про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 134-ф/07 від 18.05.2007 року у сумі 17 242,30 дол. США та 13 946,15 грн. на автомобіль марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1

17 лютого 2011 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття провадження.

09 лютого 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Мороз Л.Є. було прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 24507576 щодо боржника ОСОБА_1 .

Зазначає, що вказаною постановою було накладено арешт саме на нерухоме майно ОСОБА_1 , хоча стягнення мало бути звернуто саме на рухоме майно боржника, а саме на автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 .

17 лютого 2012 року на підставі постанови, реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було накладено обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , про що внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

01 березня 2012 року державним виконавцем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 24507576.

Заявник зазначає, що не дивлячись на закінчення виконавчого провадження, арешт з майна та заборону відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним виконавцем знято не було.

Вказує, що на даний час ОСОБА_1 безпідставно обмежений у своєму праві вільно розпоряджатися своєю приватною власністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 07.04.2021 року (а.с. 28-29).

В судове засідання скаржник не з`явився, про день, час та місце розгляду справи представник заявника був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Від представника заінтересованої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» Бабенко А.І. до суду надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні вимоги скарги.

Крім цього, представником заінтересованої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» Бабенко А.І. до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечення явки в судове засідання представника ПАТ АБ «Укргазбанк» у зв`язку із обмеженням перевезень пасажирів громадським транспортом.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі заявника та заінтересованих осіб на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як убачається із відповіді Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на запит представника скаржника від 17.02.2021 року, на виконанні Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві з 17.02.2011 року по 01.03.2012 року перебувало виконавче провадження № 24507576 з примусового виконання виконавчого листа № 2-528 виданого Дніпровським районним судом м. Києва 04.02.2011 року про погашення у рахунок заборгованості перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 134-ф/07 від 18.05.2007 року у сумі 17 242,30 дол. США та 13 946,15 грн., звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіля «Хонда Цівік» д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 (а.с. 12-13 зв.).

01 березня 2012 року виконавче провадження № 24507576 закінчене на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ направлено до Солом`янського РВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник зазначає, що 09.02.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Мороз Л.Є. в рамках виконавчого провадження № 24507576 було неправомірно винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , на підставі якої 17.02.2012 року реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, про що внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

17 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звертався до Шевченківського РВДВС м. Києва із заявою про зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № 24507576 (а.с. 9, 10).

За повідомленням заявника відповідь на вказану заяву державними виконавцями надано не було.

Вирішуючи питання можливості задоволення вимог скарги, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 243882512 від 10.02.2021 року, постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Мороз Л.Є. від 09.02.2012 року винесеній в рамках виконавчого провадження № 24507576, накладено арешт на все нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 5-7).

Підставою для визнання неправомірною бездіяльності державних виконавців Шевченківського РВДВС м. Києва, їх зобов`язання зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про обтяження скаржник вказує те, що не дивлячись на закінчення виконавчого провадження № 24507576, арешт з належного йому нерухомого майна знято не було та відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не виключені.

Так, відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону, що діяла на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 24507576, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону, що діяла на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 24507576, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Вирішуючи питання доведеності та обґрунтованості скарги, перевірці підлягають відповідність дій державного виконавця положенням ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону, що діяла на час завершення виконавчого провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи вищевказану норму ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», слід дійти висновку, що вказана норма містить вичерпний перелік підстав зняття арешту з майна в разі завершення виконавчого провадження та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відтак, закінчуючи виконавче провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та передачі виконавчого документа за належністю до Солом`янського відділу ДВС м. Києва у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 визначені частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наведені скаржником підстави для задоволення вимог скарги щодо незняття арешту з майна під час закінчення виконавчого провадження у зв`язку з направленням виконавчого листа за належністю до іншого відділу виконавчої служби не гуртуються на положеннях закону, оскільки дії державного виконавця вчинялися відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень,а відтак скарга задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що в разі незгоди із діями державного виконавця щодо накладення арешту на належне йому нерухоме майно в рамках виконавчого провадження № 24507576, скаржник, перебуваючи в статусі боржника, як сторона виконавчого провадження з метою ефективного захисту своїх прав не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідною скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно, надавши при цьому відповідні докази про присуджений судом вид стягнення, що зазначено у виконавчому документі, та недотримання державним виконавцем порядку звернення стягнення на майно боржника.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 127, 353, 451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання чинити дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повнва ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 квітня 2021 року.

Суддя Л.М .Виниченко