Рішення № 96123183, 22.02.2021, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1086/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

при секретарі Хрупайло Т.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 , представника третьої особи Кабанюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Хмельницька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з внучкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_3 . В обгрунтування позову посилалася на те, що вона є бабою неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внучка народилися у шлюбі відповідачки із її сином ОСОБА_6 . Сімейне життя сина із відповідачкою не склалося, що призвело до розірвання шлюбу між ними. Неповнолітня внучка залишилася проживати разом із своєю матір`ю, яка чинила їй перешкоди у спілкуванні з внучкою. У зв`язку з цим, за її зверненням органом опіки і піклування було венесенно розпорядження № 221/2019-р від 27.08.2019 року щодо порядку її участі у вихованні та спілкуванні з внучкою. Виконання даного розпорядження відбувалося неналежним чином, у них з відповідачкою були непорозуміння стосовно побачень з внучкою, відповідачка чинила перешкоди у спілкуванні з внучкою, налаштовувала дитину проти неї, не надавала можливості спілкуватися, забирати до себе, в тому числі з ночівлею. Позивачка просила суд визначити наступні способи її участі у спілкуванні та вихованні внучки у формі особистих періодичних побачень та спільного відпочинку: - кожні вихідні один раз в тиждень з 10 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. без присутності матері, з можливістю відвідування місця її проживання, навчальних, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку; - кожні осінні, зимові та весняні канікули, по 2 дня кожних канікул без присутності матері, з можливістю відвідування місця її проживання, навчальних, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку; - щорічно по 2 тижні у період літніх канікул без присутності матері з можливістю відвідування її місця проживання, відвідування навчальних, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали. У відповіді на відзив, представник позивачки просить врахувати те, що відносини, які склалися та продовжують існувати між відповідачкою та її колишнім чоловіком ОСОБА_6 не є визначальними у даному спорі та не можуть бути перешкодою у спілкуванні баби з внучкою. Вказує, що ОСОБА_6 проживає та працює за кордоном, заборгованості по аліментах у нього немає, він, по можливості, передає для дитини кошти, подарунки. Зазначає, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні позивачки з внучкою, оскільки відмовляється добровільно допускати її до внучки, а викладені у відзиві заперечення свідчать про упереджене ставлення відповідачки до позивачки як до колишньої свекрухи та про її небажання дозволити внучці спілкуватитися з бабою. Також зазначає, що звернення позивачки з заявами до правоохоронних органів та участь у судових справах є її громадським обов`язком та не може слугувати доказом недоцільності відновлення спілкування баби з внучкою.

Відповідачка та її представник проти позову заперечили, просять відмовити в позові. У відзиві на позов представник відповідачки посилається на те, що син позивачки ОСОБА_6 під час перебування в шлюбі відповідачкою знущався з неї, негідно себе поводив та 20.07.2018 року вчинив насильство в сім`ї. Після розірвання шлюбу між відповідачкою та ОСОБА_6 і членами його родини постійно виникали сварки, образи. Також зазначає, що, ні колишній чоловік, ні його родина не проявляли до відповідачки та до її дітей поваги, не піклувалися про відновлення доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери, допускали залякування та приниження. До звернення позивачки в орган опіки і піклування, дочка ОСОБА_7 спілкувалася з своєю бабою, позивачкою у справі, та залишалася у неї з ночівлею. Однак, 07.06.2020 року між ними виникла конфліктна ситуація, після чого дочка не бажає спілкуватися з бабою. Зазначає, що відповідачка не має права змушувати свою дочку спілкуватися з бабою, оскільки після побачень дитина засмучена, плаче, закривається в кімнаті та не хоче ні з ким розмовляти. Крім того, в обґрунтування заперечення посилається на те, що позивачка є скандальною людиною, конфліктує з усіма людьми, часто з різних приводів звертається з заявами в поліцію, негативно відзивається про відповідачку в присутності дочки. Вказує, що позивачка не цікавиться інтересами внучки, та її життям, тому запропонований порядок та способи участі у виховуванні внучки будуть порушувати режим дня дитини та графік її навчання, порушить право відповідачки як матері на особисте виховання дитини.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки і піклування щодо встановлення порядку і способу участі баби з внучкою.

Заслухавши учасників справи, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принциповим є положення про те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У п. 6 Декларації проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Так, відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (Рішення ЄСПЛ “Богоносови проти Росії” від 05 березня 2019 року, п. 82).

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа “Гокканнен проти Фінляндії”, ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа “Мамчур проти України” ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа “Крапівін проти Росії”, ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини 3 статті 291 ЦК України, фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Проте норми Сімейного кодексу України, встановлюють особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

У частині першій статті 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Волочиську Хмельницької області. Її батьками є ОСОБА_6 , син позивачки ОСОБА_1 , та відповідачка ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 08.09.2010 року, серії НОМЕР_2 від 04.12.2018 року.

Позивачка ОСОБА_1 є бабою ОСОБА_5 по лінії батька.

ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з 26 серпня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 22 листопада 2018 року рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області.

Після розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_8 перебувають в неприязних відносинах, дочка ОСОБА_5 залишилася проживати з матір`ю ОСОБА_3 .

Зазначені обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються матеріалами справи.

Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації № 221/2019-р від 27.08.2019 року було встановлено порядок участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з внучкою ОСОБА_5 та рекомендовано батькам не налаштовувати дитину один проти одного та проти членів їх родини і у випадку перешкод одиним із батьків, з ким проживає дитина, звертатися в суд щодо їх усунення. Проте, виконання даного порядку відбувалося неналежним чином, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом.

Під час судового розгляду даної справи орган опіки та піклування склав висновок №15-28-2021/2020 від 03.12.2020 року, в якому зазначив про доцільність встановлення наступного порядку участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з внучкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,: - спільний відпочинок протягом канікулярного та літнього періоду з можливістю виїзду до оздоровчо-санаторних закладів України, баз відпочинку; - відвідування дитячих розважальних комплексів, ігрових центрів для дітей, атракціонів і парків; - дні, години, місце побачень без присутності матері з можливістю відвідування дитини місця проживання баби визначається за бажанням дитини, за згодою сторін.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду з бабою і матір`ю, в результаті якої встановлено, що між ними виник конфлікт інтересів, що характеризується суперечністю між особистим інтересом та особистими правами, що впливає на поведінку дитини.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 02.12.2020 року, комісія в складі старости с. Поляни ОСОБА_9 , діловода ОСОБА_10 за результатами обстеження встановила, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 разом із дочками ОСОБА_11 , 2007 року народження, ОСОБА_5 , 2010 року народження, та співмешканцем ОСОБА_12 . Умови проживання відповідають санітано-гігієнічним нормам, мати в змозі утримувати двох неповнолітніх дітей.

Головним спеціалістом служби у справах дітей Кабанюк Н.В. було проведено обстеження умов проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до складеного акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 30 листопада 2020 року, баба ОСОБА_1 алкоголю не вживає, до кримінальної відповідальності не притягувалася, бажає спілкуватися з внучкою ОСОБА_5 , яка проживає разом із матір`ю в с. Поляни. Психологічний клімат та ставлення до дітей у ОСОБА_1 добрий, в її сім`ї усі умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в яких може перебувати дитина.

Встановлено, що позивачка бажає спілкуватися з внучкою, приймати участь у її вихованні, піклуватися про її фізичний та духовний розвиток.

Однак, сторони не змогли самостійно дійти згоди та домовленості щодо порядку зустрічей малолітньої внучки ОСОБА_5 із бабою, оскільки між сторонами фактично склалися неприязні, недоброзичливі та конфліктні стосунки, в тому числі і через конфлікт між колишнім подружжям ОСОБА_8 , що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Посилання відповідача на те, що вона не чинила перешкод щодо участі баби у вихованні та спілкуванні з внучкою, судом до уваги не приймаються, оскільки наявність спору з цього приводу свідчить про існування перешкод з боку відповідачки щодо участі баби у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка не сприяє спілкуванню позивачки з внучкою.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та переконливих доказів того, що спілкування баби з внучкою суперечить інтересам дитини, перешкодить її нормальному розвитку та негативно вплине на її психічний чи фізичний стан, або ж становить загрозу для неї, відповідачкою не надано.

Матеріали справи не містять даних щодо протиправних дій чи поведінки баби стосовно своєї внучки, а також доказів, що позивачкою застосовувалось фізичне або психічне насильство чи недопустимі методи виховання відносно внучки.

Так, судом встановлено, що позивачка має постійне місце проживання, в якому створені належні умови для проживання дитини, до кримінальної відповідальності не притягується, алкогольними напоями чи наркотичними речовинами не зловживає.

Посилання відповідачки на те, що позивачка є скандальною людиною, часто з різних приводів звертається з заявами в поліцію, судом до уваги не приймаються, рвховуючи наступне.

Як вбачається із відповіді органу поліції на адвокатський запит, протягом останніх десяти років, позивачка зверталася в поліцію, зокрема щодо шахрайського заволодіння невстановленою особою її коштами, щодо нанесення їй тілесних ушкоджень та погроз фізичною розправою, пожежі, а також 31.10.2019 року зверталася з приводу перешкоджання відповідачкою у побаченні з внучкою. За результатами заяв позивачки були внесені відомості в ЄРДР та було складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно винних осіб, а розгляд деяких заяв не проводився, оскільки конфлікт було вичерпано до приїзду поліції.

На думку суду, звернення позивачки із зазначеними заявами в поліцію не свідчить про її асоціальну поведінку, не може зашкодити розвиткові дитини та бути підставою для усунення позивачки від спілкування з внучкою.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідачкою надано висновок психолога відділу у справах дітей та сім`ї, обліку бездомних громадян КУ “Центр надання соціальних послуг” ОСОБА_13 , який було складено за результатами проведеної бесіди із відповідачкою, діагностичного обстеження дитини ОСОБА_5 та інтерпретації її малюнку “Моя сім`я”. Згідно з даним висновком, в основі небажання дитини спілкуватися з бабою по лінії батька лежить дитяча образа, перешкоджання матері в спілкуванні внучки з бабою немає, тому для повноцінного розвитку дитини, її гармонійного зростання та соціалізації в майбутньому, їй необхідний гідний приклад родинних стосунків на основі толерантності та доброзичливості. З метою поліпшення психологічного клімату в родині та подальшого позитивного прикладу спілкування з дитиною, психологом рекомендовано матері та бабі налагодити стосунки між собою на основі толерантності та доброзичливості.

Наданий відповідачкою висновок психолога не містить даних, що позивачка може негативно впливати на фізичний та психологічний розвиток внучки, чи даних про те, що її спілкування з позивачкою суперечить інтересам дитини, чи становить загрозу для неї, негативно впливає на її психічний чи фізичний стан, тому, на думку суду, даний письмовий доказ не може бути підставою для обмеження спілкування позивачки з внучкою.

Згідно ч. 6. ст. 19 СК Кодексу, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вирішуючи даний спір, суд не погоджується з висновком органу опіки і піклування від №15-28-2021/2020 від 03.12.2020 року щодо доцільності участі баби у спілкуванні та вихованні внучки лише за бажанням дитини та згодою сторін. Зазначений висновок не містить достатнього обґрунтування та мотивів такого рішення, а також підтвердження, що для відновлення порушеного права позивачки щодо її участі у спілкуванні з внучкою існують стійкі психоемоційні перешкоди.

Оскільки такий висновок зроблений без врахування усіх обставин справи, тому суд вважає, що він суперечить інтересам дитини та не забезпечить збереження родинних зв`язків з бабою та не буде сприяти повноцінному вихованню дитини.

Крім цього, суд, непогоджуючись з висновком органу опіки та піклування, приймає до уваги те, що під час розгляду справи не встановлено об`єктивних умов, за яких побачення внучки з бабою можуть відбуватися виключно за бажанням дитини та за згодою сторін. Також суд враховує, що ані відповідачкою, ані органом опіки і піклування не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що між бабою та внучкою існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні.

Враховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, а також конфліктні відносини між матір`ю та бабою, суд вважає, що обумовлення побачень баби з внучкою виключно за бажанням дитини та за згодою сторін може призвести до унеможливлення реалізації бабабою своїх прав на участь у вихованні та побаченні з внучкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина третя статті 171 СК України).

В судовому засіданні в присутності психолога було заслухано невнолітню дочку відповідачки ОСОБА_7 , яка пояснила, що протягом останнього року вона не спілкується з бабою по лінії батька та повідомила, що і надалі не бажає з нею спілкуватися, посилаючись на те, що минулого року під час гостювання у баби виникла суперечка, під час якої баба кричала і образливо виразилася щодо неї та щодо її старшої рідної сестри ОСОБА_11 .

З приводу зазначених пояснень суд заслухав психолога, яка пояснила, що у десятирічному віці дитина не може твердо говорити, що не хоче бачити бабу, тому в даній ситуації можливе навіювання чи вплив думки матері, а також на думку дитини впливає наявність конфлікту та неприязні відносини між сторонами. Налагодження відносин між матір`ю та бабою може змінити думку дитини.

Вирішуючи даний спір суд приймає до уваги, що при визначенні найкращих інтересів дитини необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

З урахуванням наведених обставин, досліджених доказів у їх сукупності та найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, а також враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, що передбачають безумовне право баби на безперешкодне спілкування з внучкою та на участь у її вихованні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд вважає, що для відновлення порушеного права позивачки необхідно визначити способи її участі у спілкуванні з внучкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану здоров`я, режиму відвідування навчального закладу та додаткових занять, наступним чином: - побачення першої та третьої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері, з можливістю відвідування місця проживання баби, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, із здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання; - спільний щорічний відпочинок під час осінніх, зимових та весняних канікул, по 2 дня кожних канікул, з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., без присутності матері, з можливістю відвідування місця проживання баби, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, із здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання; - протягом канікул у літній період впродовж двох тижнів, з урахуванням бажання дитини, дозволити спільний відпочинок внучки з бабою без присутності матері з можливістю відвідування місця проживання баби, відвідування розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, з попередженням матері не пізніше як за 14 днів. А також слід зобов`язати відповідачку не чинити перешкод позивачці у спілкуванні з внучкою.

При визначенні способів участі баби, суд враховує малолітній вік дитини, її індивідуальні потреби в цьому віці для здорового розвитку, принцип розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, забезпечення найкращих інтересів дитини, підтримку зв`язків з родичами та необхідності виховання дитини в родинному колі, відчуття любові та турботи, в тому числі, від баби по лінії батька.

Також, суд враховує, що інтересам дитини відповідає збереження родинних зв`язків, у тому числі, родинних зв`язків з бабою, та буде сприяти повноцінному вихованню дитини.

Виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, враховуючи характер відносин між сторонами, суд дійшов висновку, що саме визначення днів побачення позивачки із внучкою два рази в місяць без присутності матері, спільний щорічний відпочинок під час осінніх, зимових та весняних канікул, по 2 дня кожних канікул, та встановлення терміну впродовж двох тижнів у літній період для спільного відпочинку внучки з бабою без присутності матері з можливістю відвідування місця проживання баби, з урахуванням бажання дитини та з попередженням матері не пізніше як за 14 днів до поїздки, є доцільним, забезпечить дотримання принципу рівності прав та обов`язків сторін щодо дитини, та сприятиме виконанню рішення суду.

Суд враховує думку дитини при встановленні більш тривалих побачень з бабою впродовж двох тижнів протягом канікул у літній період та вважає за доцільне проводити такі зустрічі за лише бажанням дитини.

Доказів на підтвердження обставин, що спілкування внучки з бабою протягом 8 годин (з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.) два рази в місяць та по два дня у період кожних канікул поза бажанням дитини не відповідає її найкращим інтересам, відповідачкою не надано.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп., підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49, 77, 78, 80, 81, 82 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визначити способи участі баби ОСОБА_1 у спілкуванні з внучкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану здоров`я, режиму відвідування навчального закладу та додаткових занять, наступним чином:

- побачення першої та третьої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері, з можливістю відвідування місця проживання баби, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, із здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний щорічний відпочинок під час осінніх, зимових та весняних канікул, по 2 дня кожних канікул, з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., без присутності матері, з можливістю відвідування місця проживання баби, розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, із здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- протягом канікул у літній період впродовж двох тижнів, з урахуванням бажання дитини, дозволити спільний відпочинок внучки з бабою без присутності матері з можливістю відвідування місця проживання баби, відвідування розвиваючих та розважальних закладів, місць дитячого дозвілля та відпочинку, з попередженням матері не пізніше як за 14 днів.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з внучкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 , третя особа Хмельницька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 122/2, код ЄДРПОУ 21318806.

Повне рішення складено 04.03.2021 року.

Суддя: