Рішення № 96122541, 08.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6088/20 провадження №2/489/794/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Фінанс») про визнання правочину недійсним

встановив:

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору позики недійсним.

Як на підставу позовних вимог позивач вказав, що між ним та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» було укладено договір відповідно до якого він отримав позику, але ознайомившись із змістом договору вважає договір недійсним. Так, фінансову послугу відповідачем було надано шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, але такий договір ним підписано не було. Відповідачем не було дотримано положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та не повідомлено його письмово про всю необхідну інформацію щодо умов договору. Скориставшись тим, що йому об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» не надав йому відомостей, які є необхідними при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в кредитному договорі.

Прийняття пропозиції від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснено шляхом проставляння у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». У зв`язку із цим, на його думку укладений договір про надання позики не можливо прирівняти до договору, укладеного в письмовій формі.

Укладений на умовах фінансового кредиту договір позики містить ознаки кредитного договору. Але, в оспорюваному договорі не вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Працівниками відповідача було проігноровано вимоги закону та не було надано йому розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговування та поверненням кредиту. Через це реально нарахований процент за користування кредитними коштами став значно більшим за зазначений працівниками фінансової установи у розрахунку платежів.

Відповідачем було введено його в оману на рахунок істотних умов договору, зокрема відсоткової ставки за користування кредитом та не було зазначено нічого про надмірно велику процентну ставку у випадку порушення зобов`язань. При укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як було запропоновано укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах. Розмір нарахованих процентів за кредитним договором перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Посилаючись на наведене позивач просить визнати укладений між ним та відповідачем договір позики недійсним.

У заяві від 14.01.2021 відповідач ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» вказало, що не має змоги реалізувати своє право на надання відзиву на позов, так як не отримувало копії позовної заяви, в той же час на виконання ухвали від 18.12.2020 надало копію кредитного договору, укладеного між сторонами, та додатку № 1 до нього.

Твердження відповідача про не отримання копії позовної заяви суд вважає безпідставними, оскільки копія позовної заяви та ухвала від 18.12.2020 були направлені відповідачу разом, одним поштовим конвертом, що підтверджується матеріалами справи.

25.02.2021 ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» на виконання ухвали суду від 02.02.2021 надано виписку по договору № 10001902441 від 07.05.2020, укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , деталізований розрахунок заборгованості та інформаційні довідки «ТОВ «Платежі Онлайн».

Правом на надання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 02.02.2021 витребувано у відповідача докази на підтвердження кредитних правовідносин між сторонами.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 07.05.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір № 10001902441, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності в межах встановленого йому кредитного ліміту, а позивач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, зазначені у пункті 3.1.1 цього договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах, встановлених договором (а.с. 19-21).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору кредит надається позичальнику строком до 06.06.2020. Розрахунок сукупної вартості кредиту (заборгованості) заначено у Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно Графіку розрахунків, який є додатком № 1 до договору та який погодженого сторонами, термін платежу складає 30 днів, сума кредиту 2000,00 грн., реальна річна процентна ставка 474,5 %, до сплати 2780,00 грн.

Сукупна вартість кредиту складає 139% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2780,00 грн. та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 39 % (у процентному вираженні) або 780,00 грн., суму кредиту у розмірі 2000,00 грн. (а.с. 22).

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що кредит надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту Кредитора (https://cashberry.com.ua/), за умови ідентифікації Позичальника та акцептування Позичальником оферти (пропозиції) про укладення цього договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 2.2 договору, цей договір є укладеним з моменту одержання Товариством акцептування Позичальником відповідної оферти Товариства в особистому кабінеті на веб-сайті товариства https://cashberry.com.ua/.

Кредит вважається наданим кредитором Позичальнику з моменту перерахування грошових коштів на банківський рахунок (платіжну карту), вказану Позичальником для укладення цього договору у особистому кабінеті на веб-сайті Товариства (пункт 2.3).

За умовами пункту 4.2.2 договору Позичальник зобов`язався. зокрема: а) вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором; б) у випадку прострочення сплати заборгованості за цим договором, в повному обсязі сплати нараховані проценти за користування кредитом; е) визнавати електронні документи, складені Кредитором і Позичальником (заявки, договори, акти та інше) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», як документи, складені в простій письмовій формі відповідно до законодавства.

Пунктом 5.1 договору сторони домовилися, що повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 9.1 договору, цей договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно пункту 9.2 договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту затверджені Кредитором. Укравши цей договір Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текс яких розміщений на сайті Кредитора https://cashberry.com.ua/.

Отже, як слідує з матеріалів справи, оспорюваний договір укладений між сторонами в електронній формі.

Отримання в кредит грошових коштів в розмір 2000,00 грн. позивач не заперечує. Крім того факт користування позивачем кредитними коштами підтверджується надаю відповідачем випискою по кредитному договору № 10001902441 та інформаційними довідками ТОВ «Платежі Онлайн, як оператора послуг платіжної інфраструктури, про проведення на сайті cashberry.com.ua через платіжний сервіс Platon» транзакцій типу «виплата» кредиту (2000,00 грн.), дата транзакції 07.05.2020, на номер карти НОМЕР_1 , банк-емітент Alfa bank, та «погашення» кредиту – дата транзакцій 06.06.2020 на суму 780,00 грн., 04.07.2020 на суму 364,00 грн., 20.07.2020 на суму 364,00 грн., 18.08.2020 на суму 364,00 грн., 03.09.2020 на суму 364,00 грн.

Як вбачається із укладеного між сторонами договору та наданими відповідачем доказами погашення кредиту, погашення заборгованості позивачем здійснено з порушенням умов кредитного договору та не в повному об`ємі.

Не оспорюючи отримання кредитних коштів, як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що кредитного договору він не підписував, його не було повідомлено про сукупну вартість кредиту та умови кредитування, внаслідок чого введено в оману, оскільки йому об`єктивно бракувало знань, необхідних для правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, а тому вважає такий правочин недійсним.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Положення статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Приписами статті 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно статті 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Положеннями частини першої статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог частин першої-третьої, п`ятої та шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без здійснення входу на сайт відповідача за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений. За такого суд вважає, що укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20), від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19), від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Згідно статей 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи позивача про те, що договір ним не підписувався, спростовуються дослідженими судом доказами.

Посилання позивача на те, що відповідачем не надано повної інформації щодо умов договору, використання нечесної підприємницької практики, про несправедливі умови кредитного договору та введення його в оману при укладенні договору є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях, без надання суду належних і допустимих доказів, та спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору, а спір вирішений не на її користь, то у відповідності до положень статті 141 ЦПК України судові витрати з розгляду даної справи слід віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про визнання правочину недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», код ЄДРПОУ 40284315, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кловський узвіз,7, прим.103.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2021.

Суддя І.В.Коваленко