Рішення № 96121590, 07.04.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/35/21 Справа №447/114/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

07.04.2021 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бачуна О.І., при секретарі Тремба І.Ю., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача Куртого М.М. та Ощипок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про скасування наказу, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

15.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати Наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області від 03.01.2020р. №01-01/03 «Про оголошення догани сторожу школи» та стягнути моральну шкоду в сумі 20000 гривень.

В обґрунтування даного позову вказує наступне. Відповідно до наказу Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області від 17.12.2019р. №01-01/183 ОСОБА_1 зобов`язано надати пояснення стосовно пропажі коліс від сміттєвого баку. 31.12.2019р. позивач подав письмові пояснення. Наказом від 03.01.2020року сторожу школи ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, порушення п.п.3.5, 2.6 посадової інструкції. Вказаний наказ позивач отримав 09.01.2020року. Вважає його незаконним та просить його скасувати, оскільки такий порушує вимоги чинного трудового законодавства.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року дану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з тим, що позивачем при подані позовної заяви не сплачено судовий збір.

29.01.2020 до суду поступила заява про виконання ухвали суду та долучено квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.01.2020 року відкрито провадження і призначено підготовче засідання на 20.02.2020р.

24.02.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки позивач допустив порушення посадових обов`язків і трудової дисципліни, що було обґрунтовано у мотивувальній частині оскаржуваного наказу. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений 05.01.2017року. Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, то така задоволенню не підлягає, оскільки саме внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 , в робочий час і неналежного виконання посадових обов`язків школі було завдано матеріальних збитків.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові. Додатково представник позивача зазначив, що відповідач не вказав чи відноситься до трудових обов`язків ОСОБА_1 забезпечення схоронності коліс сміттєвого бака, які пункти посадової інструкції ним порушено, і коли саме. Відповідач не долучив до матеріалів справи доповідної записки двірника школи. В схематичному плані маршруту сторожа під час чергування не відображено сміттєвий бак і місце його розташування. Крім цього, просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20000 гривень, оскільки ОСОБА_1 , поніс моральні страждання, хвилювання, що проявилися в головокружінні, тремтінні кінцівок, безсонні, погіршенні стану здоров`я.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмовому відзиві. Крім цього, представник відповідача вказав, що позивачем порушено процедуру оскарження наказу про оголошення догани, ОСОБА_1 потрібно було звернутися в комісію з вирішення трудових спорів.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Завдання, обов`язки та права відповідальних працівників закріплюються в посадових інструкціях (Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик, затверджений наказом Мінсоцполітики від 31.05.2017р. № 918). Посадова інструкція - це обов`язковий кадровий документ, що визначає організаційно-правове становище працівника в структурному підрозділі, що забезпечує умови для його ефективної праці.

05 січня 2017 року ОСОБА_1 було ознайомлено з його Посадовою інструкцією сторожа №15, затвердженою наказом директора школи Петрика Р.М. від 03.01.2017р. № 15.

Зокрема, згідно Посадової інструкції сторожа № 15 , функцією сторожа є забезпечення збереження матеріальних цінностей, цілісності будівель і надвірних конструкцій на території навчального закладу.

Під час виконання посадових обов`язків сторож: п.3.5. обходить територію згідно схематичного плану, який передбачений інструкцією, перевіряє наявність майна на ділянках, надійність замків на вікнах та дверях; п.3.6 робить запис в книзі прийому чергування, зробивши зауваження відносно знайдених недоліків.

20 вересня 2019 року між КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради та Новороздільською загальноосвітньою школою І-ІП ступенів №2 Новороздільської міської ради було укладено Додаткову Угоду №1 до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 24/19 від 29.01.2019р., а також підписано Акт приймання - передачі майна, згідно яких КП «Розділжитлосервіс» передав, а школа прийняла в строкове безоплатне користування контейнер об`ємом 1,1 куб.м. для збирання твердих побутових відходів. Вартість контейнера становить 6480,00 грн. з ПДВ. Відповідно до цієї Додаткової угоди споживач (школа) зобов`язується забезпечити належне зберігання контейнера та використання за призначенням, а у випадку припинення чи розірвання Договору - повернути виконавцю контейнер у належному стані, не в гіршому, ніж на момент передачі з урахуванням нормального зносу.

Із Посадової інструкції сторожа №15 не вбачається обов`язок забезпечення збереження цілісності даного контейнера шкільним сторожем.

Відповідно до п.5 Посадової інструкції, за невиконання без-поважних причин, зокрема, Правил внутрішнього трудового розпорядку школи... посадових обов`язків, встановлених даною інструкцією, сторож несе дисциплінарну і матеріальну відповідальність в порядку і в межах, визначених трудовим і цивільним законодавством. За завдані школі збитки сторож несе матеріальну відповідальність у межах трудового законодавства.

В судовому засіданні встановлено, представниками відповідача зазначено, що відповідно до доповідної записки двірника школи ОСОБА_5 на початку робочого дня 16.12.2019року, ним виявлено що в ніч з 15.12.2019 на 16.12.2019р. під час чергування сторожа ОСОБА_1 пропали колеса, на яких кріпиться сміттєвий бак.

Наказом Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області №01-01/183 від 17.12.2019 створено комісію для проведення розслідування пропажі коліс сміттєвого бака та зобов`язано сторожу школи ОСОБА_1 надати письмові пояснення в дводенний термін.

31.12.2019р. ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких вказав, що територія де знаходиться сміттєвий бак не освітлюється, тому він не мав можливості виявити відсутність коліс сміттєвого баку. Крім цього, ОСОБА_1 в поясненнях вказав, що двірник ОСОБА_5 в нього зміну не приймав. Також у двірника відсутній ліхтарик, а за його відсутності не можливо о 07год. ранку коли ще темно, побачити відсутність коліс. Вказав, що у заяві ОСОБА_5 відсутні відомості коли зафіксовано пропажу колі і дата заяви (доповідної) виправлена. ОСОБА_1 зазначив, що для сміттєвого баку не було виділено спеціальне місце, і він знаходився за межами території школи, до нього мали доступ по сторонні люди.

Під час судового засідання, стороною відповідачу не долучено до матеріалів справи ні оригіналу ані копії доповідної записки двірника ОСОБА_5 , що не надає суду можливості перевіри факти які в ній викладені, що в подальшому вказана доповідна слугували підставою для винесення наказу про оголошення догани сторожу ОСОБА_1 .

Створена наказом відповідача, Комісія школи провела розслідування_факту пропажі коліс зі сміттєвого контейнера: ознайомившись з доповідними двірника ОСОБА_6 , завгоспа школи ОСОБА_7 , пояснюючою сторожа ОСОБА_1 , провівши опитування обслуговуючого персоналу школи (двірника ОСОБА_5 , сторожа ОСОБА_8 , робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівель ОСОБА_9 , прибиральниць шкільних приміщень ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ), дійшла висновку та склала акт про те, що колеса від контейнера для сміття пропали під час чергування сторожа ОСОБА_1 , ним не було виявлено і зафіксовано факту пропажі, що свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків.

На основі зазначених документів, в.о. директора Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Куртим М.М., винесено наказ від 03.01.2020р. №01-01/03 «Про оголошення догани сторожу школи», відповідно до якого, за неналежне виконання посадових обов`язків , порушення п.3.5, 3.6, посадової інструкції сторожа, ОСОБА_1 оголошено догану.

Стаття 150 КЗпП України передбачає, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

В матеріалах справи відсутній наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 також відсутня копія трудової книжки позивача

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Відповідно до статті 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю, що відповідачем і не було зроблено.

Як вбачається із оспорюваного наказу, в такому зазначено, коли саме сторож ОСОБА_1 допустив порушення посадової інструкції і в чому таке порушення проявилося: в ніч з 15.12.2019р. на 16.12.2019року не виявив та не зафіксував у журналі пропажу коліс сміттєвого баку, тому у діях ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку. Однак відповідачем не долучено суду доповідної записки двірника ОСОБА_5 , завгоспа школи ОСОБА_7 , та протокол засідання такої тому, суд не має можливості перевірки вказані факти.

Інших доказів, які б підтверджували факт пропажі коліс саме під час чергування позивача, відповідачем не надані.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності(висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки роботодавцем не доведено вини ОСОБА_1 у неналежному виконання ним своїх посадових обов`язків, що призвело до пропажі коліс та не долучено належних письмових документів.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 Кодексу законів про працю України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків із оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до вимог п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вимоги ст.237-1 КЗпП, а також відсутність доказів, які б свідчили про понесені моральні страждання позивачем, втрати нормальних життєвих звязків, докладання додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області слід стягнути на користь держави судові витрати із сплати судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Скасувати наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про оголошення догани сторожу школи» №01-01/03 від 03.01.2020р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області в користь держави судовий збір в розмірі 840грн.80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бачун О. І.