Рішення № 96120075, 15.03.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1208/21

провадження № 2/753/4266/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" березня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

при секретарі Рупак О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 5736 грн 48 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» обслуговує будинок АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 1014 від 28 вересня 2007 року та надає його співвласникам житлово-комунальні послуги. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку на підставі договору купівлі-продажу квартири від 1 лютого 2020 року. Станом на листопад 2020 року відповідач не уклав з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, що є порушенням норм чинного законодавства. Внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з лютого 2020 по листопад 2020 у відповідача утворився борг в сумі 5579 грн 00 коп. При цьому, відповідач як боржник, що прострочили виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язанні сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 107 грн 12 коп. та трьох відсотків річних в сумі 50 грн 36 коп.

У добровільному порядку заборгованість не погашає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору у сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 2 лютого 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через повідомлення відповідача на офіційному сайті суду та за останньою відомою адресою реєстрації проживання, заяв, відзиву суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без його участі по наявним в справі доказам та постановити заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 1 лютого 2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9).

ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» є обслуговуючою організацією будинку АДРЕСА_1 згідно Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 28 вересня 2007 за №1014 «Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та виконує функцію утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг (а.с. 7-8).

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.10) видно, що відповідач не належним чином виконує свої зобов`язання перед позивачем з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з лютого 2020 року по листопад 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 5579 грн 00 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 107 грн 12 коп. (а.с.10).

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 50 грн 36 коп. (а.с.10).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих йому житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Оскільки відповідач не виконує свій обов`язок по оплаті спожитих житлово-комунальних послуг, то суд приходить до висновку про стягнення з нього на користь позивача сума заборгованості у розмірі 5579 грн 00 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 107 грн 12 коп. та три відсотки річних у розмірі 50 грн 36 коп., а всього 5736 грн 48 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача на користь позивач підлягають стягненню понесені останнім документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн. (а.с.13,14)

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 66 - 67, 162, 175, 179 Житлового кодексу України, статтями 3, 11, 13, 15, 16, 322, 509, 525-527, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (код ЄДРПОУ 3291272, адреса місцезнаходження: вул. Є.Чавдар, 3, м. Київ) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5736 (п`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (код ЄДРПОУ 3291272, адреса місцезнаходження: вул. Є.Чавдар, 3, м. Київ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Суддя Гусак О.С.