Рішення № 96119289, 06.04.2021, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/33/21

Справа № 356/457/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2021 Березанський міський суд Київської області в складі: головуючого судді Голік Г.К.,

з участю секретаря Бейгул Л.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Куценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопростір Плюс» про стягнення витрат із оплатою виконання договору, пені за прострочення виконання договору та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2020 року позивачка звернулася до Березанського міського суду з позовом до ТОВ «Геопростір Плюс» про стягнення коштів, в якому просить суд стягнути з відповідача 1200 гривень витрат,пов`язаних із оплатою договору №229/2017 про створення технічної продукції від 28 липня 2017 року; 37 322 гривні пені за прострочення виконання договору; 3000 гривень моральної шкоди. В обґрунтування вказаного позову, позивач зазначив наступне. 28 липня 2017 року між позивачем та ТОВ «Геопростір Плюс» було укладено договір №229/2017 згідно умов якого відповідач зобов`язався створити (виготовити) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та забезпечити отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку , строк виконання робіт з 14.07.2017 року закінчення терміну до 14.10.2017 року. Вона як замовник на виконання договору внесла кошти в сумі 1200грн., але в зазначений термін відповідач свої договірні зобов`язання не виконав. Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захиcт прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати роботу згідно договору за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі 3% вартості роботи (послуги) . Невиконання умов договору їй завдано моральної шкоди на відшкодування якої вона має право в порядку ст.22 Закону України 2Про захист прав споживачів» та, яка полягає у переживаннях про те,що майже протягом 3-х років порушується її право власності,вона не може оформити своє право власності на спадкову земельну ділянку(пай),не має можливості отримувати за неї плату,що вселяє їй відчуття тривоги,невпевненості у майбутньому.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 06.11.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11.03.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.01.2021 відповідачем надано відзив на позовну заяву , де відповідач зазначає , що з позовними вимогами викладеними в даній заяві не погоджується з наступних підстав.28.07.2017 між ТОВ «Геопростір плюс» (далі по тексту Товариство)та ОСОБА_1 було укладено договір згідно якого Товариство взяло на себе зобов`язання створити (виготовити) Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)та забезпечити отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Згідно п.4.2.2 Замовник взяв на себе зобов`язання надавати вихідну документацію , необхідну для виконання робіт.Однак на прохання товариства надати нотаріальний договір на поділ земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 3,16 га розташовану на території Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області укладений між співвласниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - замовник ніяк не відреагувала та не надала запитуваного документу . Щодо необхідності надання зазначеного договору Товариство повідомило заявника письмово ,направивши відповідного листа поштою та за допомогою телефону ,таким чином позивач порушила п.4.2.2 умов договору укладеного від 28.07.2017 в зв`язку з чим відповідач не мав змоги зі своєї сторони створити технічну документацію. Позивач ,пред`явивши вимоги про стягнення з відповідача компенсацію за заподіяну ним моральну шкоду не надав жодних належних та допустимих доказів які б підтвердили заподіяння їй моральної шкоди саме відповідачем та відповідно її розмір компенсації в сумі, яка становить 3000 грн., а тому позивачу необхідно відмовити в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі. З врахуванням викладеного вважає , що позивачем не надано жодного доказу того, що їй завдано майнову та моральну шкоду діями відповідача, зокрема , не підтверджено факту порушення її прав , завданих моральних чи фізичних страждань або втрат майнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача, не надано доказів моральної шкоди , протиправності діяння чи бездіяльності відповідача , не встановлено причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями та вини в її заподіянні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено.

Відповідно до ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із дослідженої в судовому засіданні спадкової справи встановлено,що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_2 .. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом(а.с.96-105)

Технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану за адресою:Баришівський р-н,Семенівська сільська рада,ділянка № НОМЕР_1 виготовлено в 2012 році ТОВ «АРБАТ ЛЕНД»(а.с.116-129)

28.07.2017 року між ТОВ «Геопростір плюс» в особі директора товариства ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір №229/2017, відповідно до п.1.1. Предметом договору визначено, замовник доручає,а виконавець бере на себе зобов`язання - створити (виготовити) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)та забезпечити отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; право на земельну ділянку власність; місце розташування об`єкту:1/3 діл. НОМЕР_1 на території Семенівської с/р Баришівського р-ну Київської області .

Відповідно до п.1.2 строк виконання робіт - початок 14.07.2017 закінчення-протягом трьох місяців з початку виконання робіт .(а.с.4-5)

Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт складає: 150 грн. 00коп. з урахуванням 0,5% банківських послуг.

Відповідно до протоколу угоди про договірну ціну на створення технічної продукції від 28.07.2017року вбачається : виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , що передається/перебуває у власності та забезпечення отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Вартість з робіт становить 150 грн. з урахуванням 0,5% банківських послуг(а.с.6)

28.07.2017 року відповідно до договору №229/2017 було укладено між сторонами додаткову угоду №180 згідно якої, відповідач надає позивачу супутні послуги в процесі створення технічної продукції , а позивач в свою чергу зобов`язується сплатити в день підписання даної додаткової угоди на користь відповідача суму в розмірі 1050,00 грн.(а.с.7)

Відповідно до пункту 6.1 договором ,виконавець приступає до виконання робіт після оформлення договору ,виконання п.2.2. договору. Отримання від замовника вихідних даних необхідних для виконання робіт.

Позивач свої обов`язки передбачені п.п.2.1 , 2.2 та додаткової угоди №180 від 28.07.2017 року , щодо оплати супутніх послуг в процесі створення технічної продукції , виконала , що підтверджується квитанціями до прибуткового ордеру (а.с.9) .

Як встановлено в судовому засіданні , відповідач під час розгляду справи в суді повернув ОСОБА_1 сплачені нею кошти в сумі 1200грн. , що підтверджує позивач в судовому засіданні .

Тому позовні вимоги в частині щодо стягнення витрат в сумі 1200грн. пов`язаних із оплатою договору ,задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій»,взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3.2., п. 3.3. Договору№229/2017 від 28.07.2017 року при закінченні робіт виконавець подає замовнику акт приймання-передачі технічної продукції. Замовник в день одержання акту приймання-передачі робіт зобов`язаний підписати його і повернути виконавцю або надати мотивовану відмову від приймання робіт з переліком недоліків у письмовому вигляді.

Відповідно до акту №229 приймання - передавання виконаних робіт, який складений між сторонами на виконання п.3.2 договору на створення технічної продукції , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Геопростір плюс» на підтвердження того ,що виконавцем передано , а замовником прийнято виконані роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) що є предметом вищевказаного договору . Вартість робіт становить 1200грн. Виконання робіт проведено в обумовлений договором строк, претензії до виконання умов договору відсутні (а.с. 8)

В матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою, щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4 на території Семенівської с/р,1/3 діл. НОМЕР_1 за межами населеного пункту) Баришівського району Київської області ,яка містить : пояснювальну записку ( інформаційною базою для складання технічної документації із землеустрою є1.проект формування та встановлення меж території Семенівської с/р,Баришівського району,Київської області ;2.державний акт на право власності на земельну ділянку); технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) ОСОБА_4 ,погоджене 31.07.2017 року сторонами;заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 року щодо розроблення технічної документації із землеустрою встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) площею 1,0533га для ведення сільськогосподарського ви рибництва,що знаходиться на території Семенівської с/р,1/3 діл.886,Баришівського району,Київської області, яка належала ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №149093 від 20.09.2004 р.;викопіювання земельної ділянки;кадастровий план земельної ділянки; акт про перенесення в натурі(на місцевості) меж зон обмежень земельної ділянки за адресою:1/3 діл.8886 від 31 .07.2017 року ,підписаний позивачем;Схему прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 31.07.2017року,підписаний позивачем;абрис земельної ділянки; акт перевірки та прийому виконаних робіт по встановлення(відновленню ) меж земельної ділянки в натурі від 31.07.2017 року ,відповідно до якого ОСОБА_7 ,технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)прочитала та затвердила(а.с.47-72)

Тобто, в судовому засіданні встановлено,що технічна документація відповідно до договору укладеному між сторонами №229/2017 від 28 липня 2017 року , виготовлена , затверджена ОСОБА_7 31.07.2017 року, та відповідає вимогам ст.55 Закону України « Про землеустрій».

Із вище викладеного і встановленого в судовому засіданні вбачається, що відповідач виконав частково договір №229/2017 від 28.07.2017 року , а саме відповідно до п.1.1 створив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ,дану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)прочитала та затвердила ОСОБА_7 .

Разом з тим відповідачем не виконано п.1.1 вище вказаного договору в частині щодо забезпечення отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Договір №229/2017 року укладений між сторонами передбачає відповідно до п.1.1 створення (виготовлення) Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), дана частина договору відповідачем виконання технічна документація виготовлена,та регулюється Законом України «Про землеустрій» та забезпечення отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,що регулюється «Порядком ведення Державного земельного кадастру» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року дана частина вище вказаного договору не виконана.

Посилання представника відповідача щодо ненадання позивачем необхідної документації для виготовлення технічної документації ,на лист №63 від 05.09.2017 року , на ім`я ОСОБА_1 ,відповідно до якого ТОВ »Геопростір плюс» просить надати нотаріальний договір на поділ земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 3,16 га,що розташована на території Семенівської сільської ради Баришівського району,Київської області укладений між: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..В разі ненадання запитуваного документа необхідно для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) відповідно до договору №229/2017 від 28 липня 2017 року укладеного між виконавцем ТОВ «ГЕОПРОСТІР ПЛЮС» та замовником ОСОБА_1 згідно п .6.2.- договір втратить чинність і не може бути виконаний, спростовується самою технічною документацією дослідженою в судовому засіданні, виготовлення якої завершено 31.07.2017 року, а лист датований 05.09.2017.

Разом з тим представник відповідача під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів в порядку ст.ст. 79,81 ЦПК України, що позивач належним чином був обізнаний з вище вказаним листом.

Відповідач в судовому засідання заперечувала щодо її обізнаності з листом ТОВ «ГЕОПРОСТІР ПЛЮС» на її ім`я від 05.09.2017 року

Відповідач ТОВ «ГЕОПРОСТІР ПЛЮС» не забезпечив отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідно до договору №229/2017 від 28 липня 2017 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із визначеннями термінів наданими ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавцем робіт може бути суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Частинами 1, 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Як зазначено у рішенні Верховного суду у справі №6-474цс 16 :-аналіз норм ст.266, ч.2 ст.258 ЦК України дає підстави для висновку проте ,що стягнення неустойки (пені,штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду , а починається з дня (місяця ) з якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Тобто пеня за прострочення виконання договору №229/2017 від 28.07.2017 року становить 13788 гривень((1200х3%)х383).

Разом з тим, суд вважає необхідним застосувати ч.3 ст. 551 ЦК України, якою передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Згідно висновків Верховного суду України, викладених у постанові від 3 вересня 2014 року у справі 6-100цс14 частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання договору підлягають до часткового задоволення в сумі 1200 гривень.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в цій частині суд зазначає наступне.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і в немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець вказує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства, зокрема статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в порядку ст.ст. 79,81 ЦПК України на підтвердження фактів заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та інше.

У зв`язку із зазначеним позов в цій частині є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263, 265 ЦПК України,ст.509, 526, 530, 551, 610 ЦК України, ст.26 Закону України «Про землеустрій», Законом України «Про захист прав споживачів»

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопростір Плюс» (місце знаходження:вул. Центральна (колишня Жовтнева),8 смт. Баришівка, Київська область ЄДРПОУ 39435504) про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопростір Плюс» (місце знаходження: вул.Центральна (колишня Жовтнева),8 смт. Баришівка, Київська область ЄДРПОУ 39435504 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пеню за прострочення виконання договору в сумі 1200 (одна тисяча двісті)гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.15.5 перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами ,що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд через Березанський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Г. К. Голік