Рішення № 96119204, 07.04.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3092/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», в інтересах якого діє представник за довіреністю – ОСОБА_2 , звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 10793 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 2102 грн., мотивуючи зокрема тим, що до позивача, як страховика, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором майнового страхування, у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від відповідача, як особи, відповідальної за заподіяний збиток, компенсації матеріальної шкоди, заподіяної, власнику пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач відзиву на позов не подав, будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не прибув, причин неявки в судове засідання не повідомив, клопотань не заявляв.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання позивача, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України суд здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відтак, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

16.09.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія АРКС» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 11947Га/05АВ, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 .

30.03.2019 року о 12:40 на перехресті м.Буча та смт.Немішаєво сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Subaru Impreza, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 (він же власник автомобіля) та автомобіля Mazda, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , що був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №11947Га/05АВ від 16.01.2019 року. Механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками.

Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участі лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» згідно з полісом № АК/8605645, а ОСОБА_3 – в ПАТ «СК «АРКС» згідно з полісом № АО/3048704.

Учасниками зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 ПДР України, розділ 16 «Проїзд перехресть».

Відповідно до п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як зазначено відповідачем у Європротоколі, на перехресті знаходився знак переваги 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», який забороняє проїзд без зупинки перед розміткою, а якщо вона відсутня - перед знаком. Однак відповідачем було порушено ПДР України, розділ 33 «Дорожні знаки».

Відповідно до п.33.2 ПДР України забороняється проїзд без зупинки перед розміткою, а якщо вона відсутня - перед знаком.

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2458085 від 04.04.2019 року та умов договору страхування № 11947Га/05АВ від 16.01.2019 року, розмір страхового відшкодування склав 29770 грн., які позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно з платіжним дорученням № 550 629 від 05.04.2019 року.

Відповідно до п.23.5 договору страхування № 11947Га/05АВ від 16.01.2019 року при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням франшизи.

Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 29770 грн. - 0 грн. = 29770 грн. (29770 грн. - вартість відновлювального ремонту Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з рахунком № НОМЕР_3 ; 0 грн. - франшиза згідно з договором страхування.)

Відповідно до ст.1166 ЦК немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, зважаючи на викладене вище до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи – відповідача компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.03.2019 року о 12:40 на перехресті м.Буча та смт.Немішаєво.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди – відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mazda, д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «СК «Уніка» згідно з полісом № АК/8605645, що підтверджується Європротоколом та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу АК/8605645. Полісом № АК/8605645 встановлений ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Уніка» в розмірі 100000 грн., франшиза -1000 грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

15.09.2019 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № СУ/006863/3.

24.09.2019 року ПрАТ «СК «Уніка» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 18977 грн.

Розрахунок розміру страхового відшкодування, компенсованого ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до умов полісу № АК/8605645, за зазначеним вище страховим випадком наступний:

Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 29770 грн. Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р № 1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу застосовується якщо строк експлуатації ТЗ перевищує: 5 років для ТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших ТЗ. Рік випуску автомобіля Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , - 2010 рік, отже на момент ДТП строк експлуатації автомобіля Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищував 9 років. ПрАТ «СК «Уніка» було застосовано коефіцієнт фізичного зносу до складових, що підлягають заміні - 70%, з урахуванням франшизи, яка згідно з полісом АК/8605645 становить 1000 грн., та сплачено 18977 грн., що стверджується копією листа ПрАТ «СК «Уніка» щодо виплати страхового відшкодування. За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату звернення позивача з позовом в суд становить 10793 грн. (29770 грн. – 18977 грн. = 10793 грн.)

Відповідно до вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, для повного відшкодування завданої шкоди, на підставі ст.1194 ЦК України, слід стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страхова компанія компенсує матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд України в постановах № 522/15636/16-ц від 11.12.2019 року, № 227/2996/16-ц від 11.12.2019 року, № 668/7779/15-ц від 25.11.2019 року, № 761/41395/16-ц від 25.11.2019 року.

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Зазначеної вище позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові від 20.01.2016 року у справі 6-2808цс15.

Відповідно до п.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 29770 грн., а ПрАТ «СК «Уніка» сплачено страхове відшкодування в розмірі 18977 грн., а отже стягненню з відповідача підлягає різниця, що становить суму позову - 10793,00 грн.(29770,00 грн. - 18977,00 грн. = 10793,00 грн.)

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280, 281, 284, 287, 288, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912, п/р НОМЕР_5 в АТ «Укрсиббанк» м.Київ) 10793 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 2102 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення, подавши заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07.04.2021 року.

Суддя: В. І. Вачко