Ухвала суду № 96118480, 02.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/830/16-ц

УХВАЛА

02 квітня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Данилович Н.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Крижанівської І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 462/830/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», ОСОБА_4 (третя особа: Публічне акціонерне товариство «Мегабанк») про стягнення грошових коштів за договором позики,

встановив:

Заявник звернувся до суду зі заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 462/830/16-ц, виданий 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 , ТзОВ «Люс-Три» на користь ОСОБА_2 9500000 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 коп. боргу, мотивуючи це тим, що 10 травня 2016 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова було стягнуто солідарно з солідарно з ОСОБА_3 , ТзОВ «Люс-Три» на користь ОСОБА_2 9500000 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 коп. боргу. На виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 10 травня 2016 року, одним з боржників ОСОБА_3 в добровільному порядку проведено сплату боргу в сумі 9500000 грн., що підтверджується розпискою стягувача ОСОБА_2 від 30 травня 2016 року. Таким чином, вважає, що на час видачі виконавчого листа про стягнення з нього 9500000 грн. у нього, як у боржника був відсутній обов`язок перед стягувачем по сплаті коштів. У зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_5 проти задоволення заяви не заперечила.

Заслухавши доводи представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року в справі 462/830/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», ОСОБА_4 (третя особа: Публічне акціонерне товариство «Мегабанк») про стягнення грошових коштів за договором позики було постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» на користь ОСОБА_2 9500000 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 коп. боргу /Т-1 а.с.100-102/.

Відповідно до заяви представника позивача ОСОБА_6 від 25 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова 27 травня 2016 року було видано чотири виконавчих листи № 462/830/16-ц /Т-1 а.с.128-129/.

30 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа по справі №462/830/16-ц про стягнення в солідарному порядку з ТзОВ «Люс-Три» на його користь заборгованості в розмірі 9500000 грн. /Т-2 а.с.60/.

30 травня 2016 року боржник ОСОБА_3 погасив борг перед ОСОБА_2 в повному обсязі, про що свідчить розписка ОСОБА_2 про отримання ним 9500000 грн., в якій, зокрема, зазначається, що станом на 30 травня 2016 року ОСОБА_2 засвідчує відсутність будь-яких невиконаних зобов`язань перед ним зі сторонои ОСОБА_3 та ТзОВ «Люс-Три» за договором безпроцентної позики від 05 жовтня 2015 року та рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року в справі 462/830/16-ц та відсутність претензій до вказаних осіб /Т-2 а.с.53/.

09 червня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Меленчуком В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51385096 щодо виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року про стягнення з ТзОВ «Люс-Три» на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 9500000 грн. /Т-2 а.с. 61/.

Відповідно до ч.4 ст.543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, зобов`язання ОСОБА_3 та ТзОВ «Люс-Три» перед ОСОБА_2 припинилося внаслідок добровільного виконання обов`язку одним з боржників ( ОСОБА_3 ) поза межами виконавчого провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 09 червня 2016 року.

25 жовтня 2018 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С. виконавчий лист №462/830/16-ц повернуто стягувачеві та виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2018 року ВП №51385096 /Т-2 а.с.62-63/. Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26 жовтня 2021 року.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

За змістом ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч.3 ст. 431 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної вище процесуальної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку:

1) якщо його було видано помилково;

2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.

Беручи до уваги, що зобов`язання ТзОВ «Люс-Три» перед ОСОБА_2 припинилися 30 травня 2016 року, тобто до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, що свідчить про добровільність виконання обов`язку одним з боржників, а також враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання про стягнення боргу з ТзОВ «Люс-Три» на користь стягувача ОСОБА_2 не сплив, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є підставною, оскільки для цього існують всі необхідні матеріально-правові підстави, які були зазначені вище, а знаходження вказаного виконавчого листа у стягувача перешкоджає існуванню стабільного правового положення ТзОВ «Люс-Три».

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ТзОВ «Люс-Три» підлягає задоволенню, а відтак виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Виконавчий лист № 462/830/16-ц, виданий 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» на користь ОСОБА_2 9500000 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 коп. боргу визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Повний текст ухвали складаний 07 квітня 2021 року.

Суддя:

Оригінал ухвали.