Рішення № 96118227, 07.04.2021, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1755/20

Провадження № 2-а/943/76/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Буську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Куряна Михайла Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №969155 від 09.09.2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що відповідачем відносно нього 9 вересня 2020 року винесено постанову, якою на позивача було накладено штраф за ч. 1 ст. 126 КУпАП начебто за порушення ним вимог п. 2.9 «в» ПДР України через неналежне освітлення державного номерного знаку в темну пору доби, що мало місце під час його зупинки поліцейськими в селі Малехів, куди він рухався автодорогою Тернопіль - Львів - Рава-Руська. Проте законодавство не містить поняття «належне освітлення» та порядку його визначення, а керований позивачем автомобіль був належно освітлений, правил дорожнього руху він не порушував, а тому винесену постанову поліцейського вважає незаконною та необгрунтованою, яка не грунтується на доказах, а тому просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 25.09.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через несплату судового збору.

Після усунення вищевказаних недоліків позовної заяви, ухвалою від 27.11.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам. Крім того, сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача (УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції) за довіреністю Пазин С.М. направила відзив на позовну заяву, в якому просить залишити без розгляду позов, посилаючись на те, що транспортний засіб, яким керував позивач, був виявлений у зв`язку з порушенням п. 2.1 «а», «б», «ґ» та п. 2.9 «в» ПДР України, оскільки позивач керував ним в темну пору доби з неналежним освітленням державного номерного знаку, а при перевірці документів позивач не пред`явив поліцейському посвідчення водія, реєстраційний документ і страховий поліс (сертифікат) на транспортний засіб, внаслідок чого було складено оскаржувану постанову. Крім того щодо позивача було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР, оскільки в ході спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у позивача, внаслідок чого постановою Буського районного суду Львівської області від 11.12.2020 року провадження в справі щодо позивача закрито за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто закриття справи мало місце за нереабілітуючих для позивача підстав. Приписами норм ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у темну пору доби із неосвітленим номерним знаком, без посвідчення водія відповідної категорії, без реєстраційних документів та страхового полісу на автомобіль, що мало місце у випадку з позивачем, що підтверджується долученим відеозаписом із нагрудних камер поліцейських. Відтак представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень, а доводи позивача спрямовані на уникнення несприятливих наслідків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідач (поліцейський УПП у Львівській області ДПП Курян М.М.) правом на відзив у порядку статті 162 КАС України не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступних мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із матеріалів справи, що оскаржуваною постановою поліцейського Куряна Михайла Михайловича серії ДПО18 №969155 від 09.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 09 вересня 2020 року о 01 год. 15 хв. на автодорозі М-09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Benz A180, номерний знак « НОМЕР_1 », у темну пору доби з неналежним освітленням державного номерного знаку, а при перевірці документів позивач не пред`явив поліцейському посвідчення водія, реєстраційний документ і страховий поліс (сертифікат) на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 «а», «б», «ґ», п. 2.9 «в» ПДР України.

Окрім того, обставини щодо керування позивачем вищевказаним транспортним засобом у вищевказаний час і місці та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлені постановою Буського районного суду Львівської області від 11.12.2020 року (набрала законної сили від 22.12.2020) закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Частиною першою статті 126 КУпАП (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови від 09.09.2020) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становитиме 425 грн., яке було накладено на позивача оскаржуваною постановою відповідача.

В силу вимог підпунктів «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Окрім того, частиною шостою статті 121 КУпАП (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови від 09.09.2020) передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - що тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке становитиме 170 грн. та є безальтернативним стягненням.

Так, приписами підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, серед іншого, без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому, як слідує із оскаржуваної постанови, що відповідачем накладено адміністративне стягнення на позивача з дотриманням положень частини другої статті 36 КУпАП, тобто у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 1 ст. 126 КУпАП) у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становитиме 425 грн., яке в даному випадку є безальтернативним.

Також, як слідує із позовної заяви ОСОБА_1 , який в обгрунтування своїх вимог покликається на те, що керований ним транспортний засіб належно освітлений, постанова поліцейського не містить жодних доказів, а також те, що позивач на місці зупинки усно пояснював поліцейським, що він не порушував правил дорожнього руху. Однак позивачем не оспорюється непред`явлення ним поліцейському посвідчення водія, реєстраційного документа і страхового полісу на транспортний засіб, з підстав чого і була винесена оскаржувана постанова від 09.09.2020.

Крім того, зазначені позивачем доводи про непорушення ним правил дорожнього руху та усне пояснення про це поліцейським повністю спростовуються представленим відеозаписом події, що мала місце під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що позивач був зупинений поліцейськими у нічний час доби із неосвітленим номерним знаком, ознаками сп`яніння, а в розмові з поліцейськими відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та погодився про складення ними оскаржуваної постанови.

Крім того, на відеозаписі видно, як поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесена постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП, на що водій погодився, кивнувши головою, і жодних заперечень на місці зупинки позивач не висловлював, а також отримав копію оскаржуваної постанови без будь-яких застережень, як і не заперечував проти вчинення ним правопорушення. Таким чином, доводи позивача повністю спростовуються дослідженим відеозаписом.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП з дотриманням вимог ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 121 КУпАП, що також не оспорювалось позивачем на місці зупинки. Відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх необгрунтованістю.

Відповідно до вимог частини першої статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 19, 21, 22, 72-77, 140, 242-246, 255, 257, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Куряна Михайла Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий).

Відповідач: УПП у Львівській області ДПП (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19; код ЄДРПОУ 40108646).

Відповідач: поліцейський УПП у Львівській області ДПП Курян Михайло Михайлович (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 26).

Повне судове рішення складено: 07 квітня 2021 року.

Суддя І. Б. Кос