Рішення № 96116499, 08.04.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/355/21

Провадження №2-а/430/8/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Романової М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області Костана Руслана Васильовича, про скасування постанови суб`єкта владних повноважень серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , уточнена 09.03.2021 року до ГУНП України в Луганській області, в якій позивач просив скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області Костана Р.В. серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою від 18.03.2021 року суд, за клопотанням позивача залучив до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – інспектора ВП №1 Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області капрала поліції Костана Р.В.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20.02.2021 року близько 14 год. 40 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21214 державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 5-та Лінія, смт. Станиця Луганська, у напрямку с. Макарове, в районі автозаправної станції «Автопорт», в дзеркало заднього виду він побачив проблискові синьо - червоні маячки поліцейського автомобіля (державний номер НОМЕР_2 ). Виконуючи вимоги п. 3.2 Правил дорожнього руху України, він прийняв до правого узбіччя та включив знак аварійної зупинки. До автомобіля позивача підійшла особа, яка відрекомендувалась інспектором відділення поліції №1 (смт. Станиця Луганска) Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області капралом поліції Костаном Р.В. Інспектор зазначив, шо у позивача номерні знаки, транспортного засобу закріплені не в установленому для цього місці, що є порушенням п. 2.9. в. Правил, тому позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. ст. 121 КУпАП. Через деякий час до автомобіля позивача наблизилась ще одна особа в поліцейській формі та звернулась до ОСОБА_2 з проханням, щоб той включив боді-камеру та розпочав процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Далі, за вимогою співробітника поліції Костана Р.В., ОСОБА_1 , як законослухняний громадянин та як особа, яка більшість своєї трудової діяльності присвятила службі в правоохоронних органах, являючись пенсіонером МВС, слідуючи п. 2.4 Правил, пред`явив останньому технічний паспорт на транспортний засіб, страховий поліс та посвідчення водія. Після ознайомлення з документами, перейшовши за межі наданих йому владних повноважень, передбачених нормою вказаного пункту Правил, з незрозумілих обставин, ОСОБА_2 почав вимагати у ОСОБА_1 паспорт та довідку внутрішньо-переміщеної особи, на що останній зауважив, що на даний момент вони у нього відсутні і надати їх немає можливості. Після цього ОСОБА_2 почав дзвонити по телефону та просив встановити місце мешкання ОСОБА_1 . Після 10-15 хв. розмови з невідомою особою, ОСОБА_2 , роздрукував два екземпляри постанови серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП та запропонував їх підписати в двох місцях та в двох примірниках, а саме: за отримання копії та за ознайомлення зі ст. 268 КУпАП, що ОСОБА_1 і зробив. Під час спілкування з поліцейським, позивач неодноразово звертався до інспектора ОСОБА_2 з вимогою ознайомити його з доказами, які він нібито взяв до уваги при розгляді справи, на що останній безпідставно відмовив, але інша особа в поліцейській формі повідомила, що з доказами ОСОБА_1 буде мати можливість ознайомитись у відділенні поліції, де вони з його слів будуть додані до Постанови. При цьому інспектор ОСОБА_2 з інформацією з жодних технічних пристроїв позивача не ознайомив. Крім того, ОСОБА_1 зауважив, що поліцейський автомобіль, на якому пересувались зазначені посадові особи, під час руху по вул. 5- Лінія, при зупинці та при подальшому продовжені руху знаходився позаду, автомобіля позивача. Таким чином, позивач вважає дії інспектора ОСОБА_2 по притягненню його до адміністративної відповідальності незаконними, у зв`язку з чим винесена інспектором постанова складена з грубим порушення норм процесуального права, підлягає скасуванню. Позивач вказує, що всупереч вимогам закону, будь які докази нібито скоєного ним правопорушення відсутні. Разом з тим, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Таким чином, позивач зазначає, що нехтуючи його правами, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, гарантованими йому ст. 268 КУпАП, посадова особа ОСОБА_2 незаконно позбавив його можливості ознайомитись с доказами по справі, заявляти клопотання, надавати пояснення. В порушення вимог ст. 278 КУпАП інспектор поліції Костан Р.В. не встановив, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час, місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_2 було повністю проігноровано ст. 279 КУпАП, яка зобов`язує посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення оголосити особу, яка розглядає справу, вказати справу, яка підлягає розгляду, вказати хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Також, ОСОБА_2 не заслухав осіб, які брали участь у розгляді справи, не дослідив докази і не вирішив клопотання. Всупереч вимогам ст. 280 КУпАП. ОСОБА_2 не були встановлені обставини, які підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: де та згідно яких технічних умов виробництва, керуємого ОСОБА_1 транспортного засобу мають бути закріплені номерні знаки. Також, не встановлено де фактично були закріплені номерні знаки на час зупинки автомобіля. ОСОБА_1 вказує, що в самій постанові, винесеній при вищевказаних процесуальних недоліках, мають місце чисельні порушення норм діючого законодавства, а саме ст. 283 КУпАП: в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей чи проводилось фото-відео фіксування правопорушення, якщо проводилось, то яким технічним засобом, відсутні будь які докази вчинення правопорушення; при викладенні обставин правопорушення, ОСОБА_2 вказав: «водій керуючи ТЗ з номерним знаком закріпленими не в установленому місці, чим порушив п.2.9. в ПДР...». Таким чином, в постанові не вказано: чи обидва номерні знаки нібито були закріплені у не встановлених для цього місцях, чи передній з них, чи задній, чи вони не закріплені в місцях встановлених виробником, чи вони не закріплені по осі симетрії легкового автомобіля тощо. Також, не вказано які місця є встановленими для закріплення номерних знаків на даному виді автомобілю; всупереч вимогам вищезазначеної статті в постанові не вказано порядок її оскарження та правові наслідки скоєного правопорушення; спеціальне звання поліцейського ОСОБА_2 , вказане в постанові (рядовий поліції) не відповідає званню, яким він відрекомендувався та не відповідає форменим знакам відмінності, які були на його форменому одязі (капрал поліції), що є також порушенням.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріально та процесуального права і відсутності складу адміністративного правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 6 ст. 121 КУпАП просить закрити.

Не погоджуючись з даним позовом, 17.03.2021 року Головним управління Національної поліції України в Луганській області надано відзив, в якому зазначено, що відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція). Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 було затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». Так, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121. Статтями 121-1, 121 -2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 -1 статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП. Згідно п.9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність задане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. З аналізу змісту постанови від 20.02.2021 року ( серії ЕАН №3809900) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: за порушення п. 2.9.в. ПДР - керування транспортним засобом, з номерним знаком закріпленим не в установленому для цього місці повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім того під час розгляду адміністративної справи відносно позивача за порушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП та прийняття рішення, поліцейським СРПП Відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції Костаном Р.В. у якості доказу вивчалася фото таблиця, на якій зафіксовано факт скоєння правопорушення позивачем. За таких обставин відповідач вважає, що поліцейський СРПП Відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капрал поліції ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача діяв виключно на підставі діючого законодавства та у спосіб встановлений нормативно-правовими актами, а вимоги позивача необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, співвідповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, або проведення судових засідань без їх участі від них не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за їх відсутності.

Третя особа – інспектор ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Костан Р.В. проти позову категорично заперечував та просив розглянути вимоги ОСОБА_1 за його відсутності, про що надав відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 20.02.2021 року інспектор відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області рядовий поліції Костан Р.В. виніс постанову серії ЕАН №3809900 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 . Зі змісту постанови слідує, що 20.02.2021 року о 14:54:04 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. 5-та Лінія у смт. Станиця Луганська, з номерним знаком, закріпленим не в установленому місці, чим порушив п. 2.9.в. ПДР – керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи не освітленим, за що на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його постановлено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також, рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.6 ст.121 КУпАП (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, ст. 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Між тим, на підтвердження встановленого в постанові, вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, доказів щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9. в. Правил дорожнього руху України, передбачених статтею 251 КУпАП, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів, окрім адміністративного протоколу та фототаблиці, відповідачем не надано.

При цьому, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП. ОСОБА_2 не були встановлені обставини, які підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: де фактично були закріплені номерні знаки на час зупинки автомобіля позивача.

Крім того, суд зауважує, що за приписами ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, позивачем порушено вимоги п. 2.9 «в» ПДР - номерний знак закріплений не в установленому для цього місці, проте в оскаржуваній постанові зазначено про керування позивачем транспортним засобом із номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. Вказана обставина свідчить про неточне зазначення опису обставин, установлених під час розгляду справи, та як наслідок невідповідності оскаржуваної постанови вимогам ст.283 КУпАП, і ставить під сумнів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Також, ненадання відповідачем відеозапису з нагрудної камери інспектора унеможливлює встановлення судом дотримання установленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, в той час як позивач наполягає на тому, що таку процедуру відповідачем було порушено.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі за №337/3389/16-а вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України суд враховує наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Так, згідно ст. ст. 1, 2 цього Закону - судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 зазначеного Закону містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI - серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн. Такий правовий висновок щодо необхідності сплати судового збору у справах цієї категорії викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі за №543/775/17.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України 06.11.2015 року за №73 з відповідними змінами від 01.04.2020 року за №272 – Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції згідно з штатним розписом Національної поліції України. Департамент організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України тощо.

Враховуючи те, що Управління патрульної поліції в Луганській області, де працює інспектор відділення поліції №1 Щастинського РВП ГУНП України в Луганській області Костан Р.В., що склав оскаржувану позивачем постанову, входить до складу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який діє на правах самостійної юридичної особи, то саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України у розмірі 454 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП України в Луганській області, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор відділення поліції №1 РВП ГУНП України в Луганській області капрала поліції Костан Руслан Васильович, про скасування постанови суб`єкта владних повноважень серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3809900 від 20.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Дьоміна