Рішення № 96116374, 02.04.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/830/21

Провадження № 2/314/693/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу № 314/830/21 за позовом ОСОБА_1 до Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про зобов`язання внести запис до трудової книжки –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовомпро зобов`язання внести запис до трудової книжки. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.01.2004 вона була прийнята на посаду спеціаліста по земельним ресурсам Михайло-Лукашівської сільської ради. З 25.05.2006 позивачка була обрана на посаду секретаря Михайло-Лукашівської сільської ради, у зв`язку з чим 26.05.2006 звільнена з посади землевпорядника. З 31.10.2010 по 25.11.2020 вона обіймала виборну посаду сільського голови Михайло-Лукашівської сільської ради. 26.11.2020 позивачка звернулась до новообраного голови Михайло-Лукашівської сільської ради із заявою про виплату середньомісячної заробітної плати протягом шести місяців на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих ради", відповідь на який не отримала. Крім того, 01.12.2020 вона звернулась до новообраного сільського голови із заявою про поновлення на посаді землевпорядника сільської ради. В усній формі їй було повідомлено, що так як у трудовій книжці відсутній запис про звільнення з посади землевпорядника, поновлення на посаді є неможливим. 19.02.2021 їй надали письмову відповідь на звернення від 01.12.2020, у якій повідомлено, що для того, щоб діяли гарантії, передбачені ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а саме можливість повернення на попереднє місце роботи після закінчення повноважень сільського, селищного, міського голови, при обранні особи сільським, селищним головою міським головою він має звільнитися з попереднього місця роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України, а зі змісту трудової книжки позивачки не виконується умова запису про звільнення з роботи саме за вказаним пунктом. Крім того, цього ж дня нею отримано і відповідь на звернення щодо внесення запису в трудову книжку про звільнення з посади землевпорядника за п. 5 ст. 36 КЗпП України, у якому для встановлення факту звільнення саме з таких підстав рекомендовано звернутися до суду.

Позивачка вважає, що на теперішній час відповідач має всі повноваження, підстави та можливості для внесення до трудової книжки запису про звільнення її з посади землевпорядника у зв`язку з обранням на виборну посаду, але не хоче це робити з особистих неприязних відносин до неї новообраного сільського голови.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Михайло-Лукашівську сільську раду Запорізького району Запорізької області внести запис до її трудової книжки в такій редакції: "26.05.2006 – Звільнена з посади землевпорядника сільської ради у зв`язку з обранням на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП України) – Розпорядження від 26.05.2006 № 78".

Ухвалою суду від 26.02.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

12.03.2021 від представника відповідача – Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшов відзив на позов, у якому останній, посилаючись на положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а також висновок Верховного суду у постанові від 22.05.2019 у справі № 524/8811/17, зазначає, що позовні вимоги щодо внесення запису в трудову книжку не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачається внесення нових записів, крім виправлень. Тобто позивачкою невірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав.

17.03.2021 від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначає, що відповідач невірно тлумачить висновки Верховного Суду, що призводить до неправомірного їх застосування та вирішення ситуації. Так, на думку позивачки, постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 524/8811/17 стосується зовсім іншої ситуації, викладені в ній висновки не можуть бути застосовані у цій справі. Витримки з постанови, на які посилається відповідач, лише дублюють норми, зазначені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Зазначила, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Внесення додаткових записів Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників не передбачено, але і не заборонено, у зв`язку з чим в даному випадку використовувати Інструкцію, яка містить правила виправлення неправильних або неточних записів та видачі дублікату трудової книжки, можна за аналогією до даної ситуації.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні у повному обсязі на тих підставах, що зазначені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що трудова книжка ОСОБА_1 не містить запису про її звільнення з посади спеціаліста по земельним ресурсам Михайло-Лукашівської сільської ради у зв`язку з її обранням на виборну посаду секретаря сільської ради, а положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачають внесення виправлень у неправильні або неточні записи в трудовій книжці, внесення нових записів в трудову книжку, крім виправлень, не передбачено. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до таких висновків.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 від 10.08.1981 серії НОМЕР_1 встановлено, що з 01.01.2004 на підставі розпорядження № 109 від 30.12.2003 позивачка прийнята на посаду спеціаліста по земельним ресурсам Михайло-Лукашівської сільської ради.

З 27.04.2006 на підставі розпорядження № 55 від 27.04.2006 позивачка призначена виконуючою обов`язків секретаря Михайло-Лукашівської сільської ради.

З 25.05.2006 на підставі рішення № 1 позачергової сесії сільської ради п`ятого скликання від 25.05.2006 ОСОБА_1 обрано секретарем Михайло-Лукашівської сільської ради.

З копії трудової книжки позивачки від 12.11.2012 серії НОМЕР_1 встановлено, що остання на підставі рішення сесії сільської ради сьомого скликання від 12.11.2015 № 1 з 12.11.2015 обрана Михайло-Лукашівським сільським головою.

Із запису трудової книжки № 27 вбачається, що з 25.11.2020 повноваження Михайло-Лукашівського сільського голови ОСОБА_1 закінчилися на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За приписами ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (п.п. 2.4, 2.5 Інструкції).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, в а разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (п. 2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

Відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактичній виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Як на підставу задоволення позовних вимог позивачка посилається на копію розпорядження № 78 від 26.05.2005, з якого встановлюється, що у зв`язку з обранням ОСОБА_1 секретарем сільської ради позивачку звільнено з посади землевпорядника з 26.05.2006, яку вона займала досі, посаду землевпорядника по Михайло-Лукашівській сільській раді вважати вакантною. З такою правовою позицією позивачки суд не погоджується, оскільки наведене розпорядження носить інформативний характер, не відносить до наказів з особового складу, не містить обов`язкових реквізитів притаманних наказу.

Дійсно, чинним трудовим законодавством передбачені трудові гарантії для працівників, які обрані на виборні посади, що охоплюється правом працівника бути поновленим за попереднім місцем роботи у разі збереження такої посади, а також кореспондуючим обов`язком роботодавця або уповноваженого ним органу надати такому працівникові попередню роботу (посаду) із одночасним звільненням працівника, який її обіймає тимчасово на період строку повноважень іншого працівника на виборній посаді, до якої відноситься посада сільського голови.

Під час внесення запису № 16 про призначення позивачки виконуючою обов`язки секретаря Михайло-Лукашівської сільської ради та наступних записів, ні у роботодавця, який ставив підпис та печатку у трудовій книжці, ні у позивачки, яка з 25.05.2006 обіймала посаду секретаря сільської ради, а з 12.11.2015 по 25.11.2020 – сільського голови, не виникало питань щодо відсутнього запису про звільнення з посади спеціаліста по земельним ресурсам.

Аналізуючи положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, суд приходить до висновку, що її нормами передбачено внесення виправлень у наявні, однак неправильні чи неточні записи трудової книжки. Оскільки трудова книжка ОСОБА_1 взагалі не містить запису щодо її звільнення з посади спеціаліста по земельним ресурсам Михайло-Лукашівської сільської ради внесення відсутнього запису в трудову книжку положеннями Інструкції не передбачено.

Наведене узгоджується з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637. Зокрема, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до беззаперечного висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 25477986, адреса місцезнаходження: 70042, Запорізька область, Запорізький район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8-А) про зобов`язання внести запис до трудової книжки – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складений 02.04.2021.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

02.04.2021