Рішення № 96116128, 26.03.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3902/20

провадження №: 2/398/524/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чередніченко Л.П.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Омельяненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав

В С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які відповідно є онуками позивача. Діти визнані такими, що позбавлені батьківського піклування, у зв`язку з чим влаштовані до родини позивача, тривалий час проживають разом з позивачем та перебувають на повному її утриманні. Позивача призначено опікуном дітей. Відповідач не виконує батьківські обов`язки, вихованням та утриманням своїх малолітніх дітей не займається, не піклується про їх матеріальне забезпечення, розвиток, життя та здоров`я, не забезпечує дітей харчуванням, медичним доглядом, лікуванням у разі необхідності. Тобто, відповідач самоусунулася від виконання свого батьківського обов`язку, а тому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити та пояснила, що онуки з народження проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 близько 5 років тому вийшла заміж, а діти залишилася проживати з нею. В новому шлюбі три роки тому в неї народилася дитина, з якою вона проживає і яку виховує. Інколи вона відвідує і телефонує дітям, але вихованням забезпеченням, лікуванням та навчанням не займається. Старша дочка не вважає відповідача матір`ю. Менша донька два роки проживала з відповідачем, а потім сильно захворіла та відповідач привела її і залишила у позивача.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Чередніченко Л.П. підтримала позовні вимоги та пояснила, що останні 5 років діти проживають з позивачем і перебувають на її утриманні. Відповідач не цікавиться життям дітей, не піклується про них та не надає матеріальної допомоги на їх утримання.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що діти проживають з бабусею, оскільки вона не мала можливості, щоб діти проживали з нею. Меншу дочку вона інколи забирала зі школи, коли її просили, а старша дочка не хоче з нею спілкуватися. Вчора востаннє вона бачила меншу дочку. По можливості купує дітям цукерки та печиво. Коли вона отримувала допомогу від держави, то купувала дітям олівці і зошити, близько 2-х років допомоги вона не отримує. Два роки тому відвідувала батьківські збори меншої дочки. Телефонувати намагається щодня, інколи заходить до дітей.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримала позовні вимоги та пояснила, що протягом 3-х років проводять профілактичні бесіди та іншу роботу з відповідачем ОСОБА_2 , але позитивні результати відсутні. Крім того, в минулому році вже зверталися до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, та вона обіцяла виправитися і забрати дітей, але після суду діти знову залишилися з бабусею. Позивач працює на двох роботах, сама займається вихованням, навчанням, лікуванням та утриманням дітей. Жодного дня після минулого суду діти не проживали з матір`ю. Влітку 2020 року діти захворіли і потрапили до лікарні, на лікування дітей дозвіл надають батьки, а за їх відсутності - служба у справах дітей, а тому лікарня звернулася до служби з актом про відсутність батьків. Так вони дізналися, що діти й надалі проживають з бабусею. Тоді позивача було призначено опікуном дітей. Відповідач отримувала допомогу як одинока матір, після змін в законодавстві, 2 роки тому, оскільки вона не працює і не перебуває на обліку як безробітна, їй відмовлено у призначенні зазначеної допомоги. Діти взагалі стали непотрібні. ОСОБА_2 не зловживає спиртними напоями та не вживає наркотичні засоби, проте не бажає виконувати свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей.

Заслухавши вступне слово учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідач є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про батька до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодекс України, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.

Відповідно до Наказу начальника Служби у справах дітей Олександрійської міської ради № 8/20-ОД від 01 червня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було тимчасово влаштовано у родину позивача до прийняття рішення щодо подальшого влаштування дітей.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради №368 від 17 липня 2020 року малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування та призначено над ними опікуном позивача.

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої ОСББ «Затишна оселя 147» від 14.08.2020 року, позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28 лютого 2020 року діти постійно проживають з позивачем, яка самостійно займається їх вихованням та навчанням, для розвитку дітей позивачем створено всі необхідні умови.

З характеристик дітей, складених за місцем навчання, діти зарекомендували себе як добрі учні, мають навчальні досягнення та значні успіхи у засвоєнні навчального матеріалу. Вихованням дітей повністю займається їх бабуся ОСОБА_1 . Мати дітей - ОСОБА_2 - навчальний заклад, де навчаються діти, не відвідує та навчанням дійте не цікавиться.

Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як опіки та піклування, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його доньок.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що дуже давно знає сторін у справі. Відповідач вийшла заміж, народила третю дитину та зараз проживає з меншим сином і чоловіком. Старші діти проживають понад 3 роки з позивачем, яка повністю ними опікується. Старша дочка навіть не хоче спілкуватися з матір`ю (позивачем). В квартирі позивача останнім часом відповідача не бачила.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї, є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати - юність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 51 Конституції України передбачений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З наданих суду доказів, пояснень учасників справи та свідків, вбачається, що відповідач повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, не спілкується з дочками, не проявляє до них батьківської турботи, не цікавиться їх життям, станом здоров`я, не відвідує їх, не турбується про фізичний і духовний розвиток дітей. Зазначене також підтверджується і поведінкою та поясненнями відповідача під час судового розгляду, які свідчить про її байдужість до власних дітей та нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Отже суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своїх дітей та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, фактично переклавши цей обов`язок на позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її доньок, що сприятиме захисту інтересів дітей.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягала та просила не стягувати з відповідача сплачений нею судовий збір при подачі позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Олександрія, просп. Соборний, буд. 59, код ЄДРПОУ 33423535) про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 квітня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко