Рішення № 96115622, 30.03.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1034/20

2/368/156/21

Рішення

Іменем України

"30" березня 2021 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.10.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій позивач просила суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІV - КВ №069992 від 27.12.2001 р. належала земельна ділянка площею 2,865 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

17.10.2006 року ОСОБА_2 склав заповіт, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області Скабою В.І., за реєстраційним номером №48, яким заповів все його майно де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, - ОСОБА_1 (далі- Позивач).

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи. визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Після смерті ОСОБА_2 із спадкоємців за законом залишилась його племінниця ОСОБА_1 , тобто Позивач.

Інших спадкоємців за законом після ОСОБА_2 не залишилось.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів всю свою спадщину Позивачу, Позивач як спадкоємець за заповітом може успадкувати земельну ділянку ОСОБА_2 .

Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

На даний час звернувшись до нотаріальної контори для заведення спадкової справи, нотаріус пояснив Позивачу, що нею пропущений строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 , про що нотаріусом було надано відмову у вчиненні нотаріальних дій.

У зв`язку з тим, що Позивачем було пропущено визначений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , нотаріус відмовив Позивачу у прийнятті заяви та порекомендував звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважнш причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску Позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні:

- Позивач після смерті ОСОБА_2 не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки на час смерті і протягом шести місяців Позивач не знала, що є заповіт складений на її ім`я. Також, після смерті ОСОБА_2 син Позивача порвав та забрав документи на земельну ділянку. Фактично Позивач отримала заповіт та оригінал державного акту в кінці липня 2020 року. Але коли в липні 2020 році Позивач звернулась із заповітом до нотаріальної контори, то їй роз`яснили, що вона мала подати заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 протягом шести місяців після її смерті.

Тому строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення вона не може оформити спадщину ОСОБА_2 .

Крім того, відсутність правових знань у Позивача відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк також призвело до пропуску цього строку.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини такий висновок зробив Верховний суд у постанові від 26.06.2019 р. в справі № 565/1145/17.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку Позивача є поважними та можуть бути визнанні такими судом.

На підставі ч.І ст. 1223, ч. З ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 - 319 ЦПК України, - позивач просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.

01.10.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., ( а.с., 16).

22.10.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до слухання в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 15 год. 00 хв. 17.11.2020 року.

17.11.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 13.01.2021 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

13.01.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 12.02.2021 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

12.02.2021 року Кагарлицьким районним судом під час проведення підготовчого судового засідання винесено ухвалу, згідно якої:

1. В справі № 368/1034/20, провадження № 2/368/156/21, замінити відповідача з Ліщинська сільська рада Кагарлицького району Київської області (09260, Київська область, Кагарлицький район, с. Ліщинка, вул. Л. Українки, 1, Код ЄДРПОУ: 04358361), її правонаступником, - Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області (09201, Київська область, місто Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 1, Код ЄДРПОУ 04054613).

2. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

3. В зв`язку з залученням правонаступника відповідача в порядку ст. 55 ЦПК України оголосити перерву в судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 25.02.2021 року.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.02.2021 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій позивач просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.02.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, - не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі його представника.

25.02.2021 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання в даній цивільній справі без участі сторін по справі, та по результатах проведення підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну ухвалу (без видалення до нарадчої кімнати), згідно з якою закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год. 00 хв. 30.03.2021 року.

В судове засідання, яке відбулося 30.03.2021 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій позивач просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 30.03.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, - не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі його представника, проте задоволення позовних вимог не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, - дана справа стосується прав та обов`язків щодо спадкового нерухомого майна, - земельної ділянки, яка розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що тягне за собою застосування наступних норм права при визначенні підсудності справи, а саме:

- згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

До таких позовів відносяться, - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так, об`єктом спадкової маси є право власності на об`єкт нерухомого майна, - земельну ділянку, яка розташована на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Отже, враховуючи ту обставину, що даний спір стосується права власності на нерухоме майно, а саме, - земельної ділянки, яка розміщена на території Кагарлицького району Київської області, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

Позивачем в даній справі є:

- фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка село Булаєшти Оргеєвського району, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 22 лютого 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - а.

Відповідачем по даній справі є юридична особа особа, - Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області, 09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 04054613.

Щодо правосуб`єктності відповідача, то суд зазначає наступне:

Так, первинно відповідачем по даній справі була Ліщинська сільська рада Кагарлицького району Київської області, проте, дана юридична особа ліквідована, а її правонаступником є Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області.

Позивачка ОСОБА_1 заявила клопотання про залучення правонаступника первинного відповідача, в зв`язку з чим судом і було винесено ухвалу від 12.02.2021 року про залучення до участі у справі в якості відповідача Кагарлицьку міську раду Обухівського району Київської області з огляду на наступну норму права:

- відповідно до пункту 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

- далі, - згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є, - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, спір між сторонами виник в галузі спадкового права, зокрема, стосовно реалізації позивачем ОСОБА_1 своїх спадкових прав на спадкове майно, - за наступних обставин:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який є спадкодавцем по даній справі.

Факт смерті спадкодавця, - ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 21.09.2010 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70 років, про що в Книзі реєстрації смертей 21 вересня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 116.

Місце смерті - місто Ржищів Київської області, Україна.

За життя спадкодавцю по даній справі, - ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІV - КВ №069992 від 27.12.2001 р. належала земельна ділянка площею 2,865 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Відповідно, часом відкриття спадщини з огляду на положення ст. 1220 ЦК України є 18.09.2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

17.10.2006 року спадкодавцем ОСОБА_2 складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, за реєстраційним номером № 48.

Згідно змісту вищевказаного заповіту спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Булаєшти Оргієвського району, Молдова, проживаючий в селі Тернівка Кагарлицького району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все його майно, де б воно не було, і з чого воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті, і на що він за законом матеиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вищевкзаний факт суд вважає за необхідне застосувати наступні норми ЦК України, які зокрема, регулюють спадкові правовідносини:

- Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом в судовому засіданні встановлено, що після смерті спадкодавця, - ОСОБА_2 спадкоємців першої черги не залишилося.

Опосередковано даний факт підтверджується витягом із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № витягу: 61852578, дата видачі: 29.09.2020 року, з якого вбачається, що ніхто після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявами до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини не звертався, спадкові справи не заводилися, відповідно, - свідоцтва про спадкування не видавалися.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_2 , 1940 р.н., дійсно проживав, був зареєстрований та знаходився на повному державному забезпеченні в Ржищівському геріатричному пансіонаті з 26.10.2006 року (наказ № 107 від 26.10.2006 р.).

Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Похований за кошти рідних.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 за життя склав заповіт, який на час смерті не був змінений чи скасований, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 (позивачці по справі), а також ту обставину, що інших спадкоємців за законом не залишилось, Позивач може успадкувати всю спадщину, як спадкоємець за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Після звернення позивачки ОСОБА_1 до нотаріуса у вересні 2020 року з заявою про прийняття спадщини, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Головноготериторіального управління юстиції у Київській області Міністерства Юстиції України Воловенко О.П. у своїй відмові, вих. № 52/01 - 16 від 29.09.2020 року повідомила позивачку, що нею пропущений термін для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачений ст. 1270 ЦК України, та запропонував позивачці звернутися до суду з позовом про надання строку, достатнього для подачі заяви на прийняття спадщини, ичм позивачка і скористалася в даному випадку.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску Позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні:

- Позивач після смерті ОСОБА_2 не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки не знала, що є заповіт складений на її ім`я, про даний факт вона дізналася лише в кінці липня 2020 року.

- фактично Позивач отримала заповіт та державний акт в кінці липня 2020 року.

Тому, суд вважає, що строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин, та без його поновлення вона не може оформити спадщину після померлого ОСОБА_2 .

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, є поважними.

Таким чином, враховуючи відповідь нотаріуса (відмову у заведенні спадкової справи, та, відповідно, - відмова у видачі свідоцтва про спадкування), суд вважає, що право Позивача на спадкування підлягає судовому захисту, - з наданням додаткового строку на прийняття спадщини, - шляхом винесення судового рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак у встановлений законом строк, позивач ОСОБА_1 не зверталася до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини та, відповідно, отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв`язку з тим що про існування заповіту позивач дізналася лишев липні 2020 року, що, на думку суду, - є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Положенням ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:

- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,

В силу ст. 1298 ЦК України, Позивач не заявила свого права про відмову від спадщини, а навпаки, - реалізуючи своє право на прийняття спадщини, - звернулася до нотаріальної контори, де їй було роз`яснено право на звернення до суду.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

В свою чергу, завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати.

В зв`язку з тим, що позивач в прохальній частині позовної заяви не ставить питання про стягнення судових витрат з відповідача, а суд вирішує спір лише на підставі заявлених позовних вимог, тому не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а тому судові витрати слід залищити за позивачем, не стягуючи такі з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 4, 174- 175, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причини пропуску фізичною особою:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою село Булаєшти Оргєєвського району, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 22 лютого 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Булаєшти Оргієвського району, Молдова, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 21 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ржищівського міського управління юстиції Київської області, - поважними, та:

- встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці село Булаєшти Оргєєвського району, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 22 лютого 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , - додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Булаєшти Оргієвського району, Молдова, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 21 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ржищівського міського управління юстиції Київської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.