Постанова № 9611407, 12.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2010 м.ПолтаваСправа № 2а-48671/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представника відповідача - Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівський молочний комбінат"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2009 року ТОВ "Ланнівський молочний комбінат"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської МДПІпро визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2009 року № 00000212301/3 та № 0000202301/3.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Карлівською МДПІ проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Феллер і Компані" яка, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. Результати перевірки оформлені актом. Позивач, вважаючи висновки Акту такими, що суперечать дійсності та не відповідають чинному законодавству, звернувся до суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі. Крім того, помилки, допущені у податкових накладних вважає незначними та такими, що не можуть бути підставою для визнання їх недійсними, а також посилався на порушення процедури проведення перевірки, що є підставою вважати її фіктивною, а результати - неправомірними.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду клопотання в якому просив розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, свої дії вважає законними, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставним заниженням позивачем податкових зобов'язань.

Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06 травня 2009 року по 20 травня 2009 року Карлівською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ланівський молочний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Фелер і Компані" за період з 25травня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 27/23-35146370 від 22 травня 2009 року, яким встановлені наступні порушення,:

підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1029302,50 грн., в тому числі за 2007 рік в сумі 1029302,50 грн.;

підпункту 7.4.1 пункту 7.4. підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 754430,00 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2007 року - 174143,00 грн., листопад 2007 року - 248507,00 грн., грудень 2007 року - 148380,00 грн., лютий 2008 року - 183400,00 грн.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в сумі 1029302,50 грн. та штрафних санкцій в сумі 1029302,50 грн., суд приходить до наступних висновків.

Підставою для здійснення операцій з придбання ТМЦ є Договір № ФК-10807 від 01 серпня 2007року, укладений між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" та Договір № ФК-10807 від 08 серпня 2007 року, укладений між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський молочний комбінат".

В порушення умов договорів, вимог наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" у ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" товарно-транспортні накладні, які б підтверджували прибуття товару на склад підприємства, відсутні.

На підтвердження виконання зазначених договорів ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" надано до суду видаткові накладні на загальну суму 4940652,00 грн. в т.ч. ПДВ 823442,00 грн., на підставі яких сформовано валові витрати в Декларації про оподаткування прибутку підприємств за 4 квартал 2007 року в розмірі 4117210,00 грн.

По факту придбання товару від ТОВ "Феллер і Компані" отримано податкові накладні на суму 754430,00 грн., які включені до реєстру отриманих податкових накладних та віднесено до складу податкового кредиту в Декларацію по ПДВ ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" у відповідних періодах, а саме за жовтень 2007 року в розмірі 174143,00 грн., листопад 2007 року - 248507,00 грн., грудень 2007 року -148380,00 грн., лютий 2008 року - 183400,00 грн.

Розрахунок ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" з ТОВ "Феллер і Компані" здійснювався шляхом передачі простих векселів на загальну суму 4940652,00 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За перевіряємий період ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" по факту придбання товару від ТОВ "Феллер і Компані" отримано податкові накладні. Податкові накладні ТОВ "Феллер і Компані" включено до реєстрів отриманих податкових накладних та віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" відповідних періодів.

При оформленні зазначених видаткових накладних допущені порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - замість підпису та прізвища працівника, який прийняв товар, міститься лише підпис особи та штамп складу.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Згідно з нормами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищезазначеного Закону, платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Підпунктом 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 цього Закону до складу валових витрат не включаються будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Судом встановлено, що ТОВ "Феллер і Компані" визнано банкрутом згідно запису про судове рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута від 12 листопада 2008 року № 24/319-Б, що підтверджено відомостями з ЄДРПОУ від 01 грудня 2008 року щодо припинення юридичної особи за судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, директор і засновник ТОВ "Феллер і компані" Михайлов Д.Ю. з приводу фінансово-господарських відносин його підприємства з ТОВ "Ланнівський МК", зазначив, що взаємовідносини із таким підприємством ним особисто не проводилися, договори не укладалися, доручення на представлення його інтересів ним не надавалися.

Крім того, ТОВ "Міжрегіональним науково-дослідним експетрно-консультаційним центром "Експол" проведено почеркознавче дослідження первинних, бухгалтерських документів ТОВ "Ланнівський МК", а саме: податкових накладних, актів прийому-передачі товару, договорів поставки, видаткових накладних, специфікацій.

Згідно експертного висновку МНДЕКЦ "Експол" № 30-3/09 від 24 лютого 2009 року, підписи, які містяться на бухгалтерських та інших документах ТОВ "Феллер і компані", не належать громадянину Михайлову Д.Ю.

Враховуючи вищевикладене, договори поставки № ФК-10807 від 01 серпня 2007 року та № ФК-10807 від 08 серпня 2007 року, укладені між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський МК", не спричинили реального настання правових наслідків, документи, видані на їх виконання не можуть визнаватися такими, що підтверджують склад валових витрат, оскільки, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин суд приходить до висновку, позивач не мав правових підстав для віднесення сум, сплачених за договорами № ФК-10807 від 01 серпня 2007 року та № ФК-10807 від 08 серпня 2007 року між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський молочний комбінат", до складу валових витрат.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000212301/3від 10 грудня 2010 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 754430,00 грн. за основним платежем та штрафними санкціями в розмірі 373215,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.4.1пункту 7.4. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

При встановленні правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення з донарахування позивачу податку на прибуток від 10 грудня 2009 року № 0000202301/3, судом надано оцінку договорам поставки № ФК-10807 від 01 серпня 2007 року та № ФК-10807 від 08 серпня 2007 року, укладеним між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський молочний комбінат", а також документам, виданим на їх виконання та зроблено висновок, що зазначені податкові накладні не можуть визнаватися такими, що підтверджують склад валових витрат, оскільки, мають ознаки фіктивності.

За таких обставин суд приходить до висновку, позивач не мав правових підстав для віднесення сум, сплачених за договорами № ФК-10807 від 01 серпня 2007 року та № ФК-10807 від 08 серпня 2007 року між ТОВ "Феллер і Компані" та ТОВ "Ланнівський молочний комбінат", до формування податкового кредиту.

Таким чином, податковим органом правомірно донараховано ТОВ "Ланнівський молочний комбінат" податкові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні санкції.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріали справи у їх сукупності свідчать про безпідставність позовних вимог, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 814, 71, 94, 159, 160164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.

СуддяС.С. Бойко