ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2021 року м. Київ № 640/33751/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. при секретарі судового засідання Чекан І.В.,
за участі представників:
позивача - Слівінського Максима Олексійовича (самопредставництво державного підприємства),
відповідача - Станіславського Дениса Миколайовича (самопредставництво суб`єкта владних повноважень),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2020 №№ 0001694504, 0001704504.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період, за який оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями позивачу нараховано штрафні санкції за порушення строків сплати акцизного податку, на розгляді у відповідача знаходились заяви ДП НАЕК «Енергоатом» про розстрочення сплати таких податкових зобов`язань та по яким, у порушення положень законодавства, не були прийняті рішення про результати їх розгляду та платника податків не було повідомлено про результати їх розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив в якому зазначив про те, що умовами незастосування штрафу передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України є виключно прийняття рішення та укладення відповідного договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на період до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) і це може стосуватись лише щодо розстрочених (відстрочених грошових зобов`язань (податкового боргу) сплата яких визначається договором, водночас часткова сплата узгодженого податкового зобов`язання, а також звернення з заявою, відповідно до статті 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, про розстрочення чи відстрочення сплати узгодженого податкового зобов`язання, до прийняття рішення та укладення договору про розстрочення (відстрочення) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання (податкового боргу), а так само несвоєчасний розгляд такої заяви контролюючим органом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Представник відповідача заперечила проти позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Офісу великих платників податків ДПС з заявами про розстрочення грошових зобов`язань від 19.06.2020 № 8034/15 та № 8035/15 в яких просило відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України надати розстрочку зі сплати до бюджету податкового боргу у розмірі 440 290 304,0 грн. та грошових зобов`язань у розмірі 298 123 707,00 грн. терміном на 6 місяців (із правом дострокового погашення) із сплатою до бюджету щомісячно рівними частинами.
Листом від 20.07.2020 № 25339/10/28-10-10-02-23 Офіс великих платників податків ДПС у відповідь на листи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 19.06.2020 № 8035/15 щодо надання розстрочення грошових зобов`язань на загальну суму 298,1 млн. грн. (у тому числі з податку на додану вартість у сумі 179,8 млн грн., акцизного податку на електричну енергію у сумі 118,3 млн. грн.) та від 19.06.2020 № 8034/15 щодо надання розстрочення податкового боргу на загальну суму 440,3 млн. грн. (у тому числі з податку на додану вартість у сумі 170,3 млн. грн., акцизного податку на електричну енергію у сумі 113,1 млн. грн. та екологічного податку у сумі 156,9 млн ) повідомив про те що у ДПС відсутні підстави для надання розстрочення податкового боргу на загальну суму 440,3 млн грн. та грошових зобов`язань на загальну суму 298,1 млг. грн.
Офісом великих платників податків ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661) щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за квітень 2020 (від 19.05.2020 №911011865) та травень 2020 (від 18.06.2020 №9139429761).
За результатами перевірки складено акт від 17.08.2020 № 968/28-10-45-04/24584661, яким встановлено порушення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" пункту 57.1 статті 57 та підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, яке полягає в несвоєчасній сплаті самостійно визначених податкових зобов`язань за результатами декларування акцизного податку за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за квітень 2020 (від 19.05.2020 №911011865) та травень 2020 (від 18.06.2020 №9139429761).
04.09.2020 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №0001694504, яким за затримку на 14, 29, 30 календарних днів сплати суми у розмірі 145 559 399,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 14 555 939,90 грн. за платежем акцизний податок на електричну енергію та №0001704504, яким за затримку на 31, 42, 45, 58 календарних днів сплати суми у розмірі 115 835507,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 23 167 101,40 грн. за платежем акцизний податок на електричну енергію.
За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 15.12.2020 № 35240/6/99-00-06-02-05-06 податкові повідомлення - рішення від 04.09.2020 №0001694504 та №0001704504 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктами 32.1 та 32.2 статті 32 Податкового кодексу України встановлено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пунктів 100.1 та 100.2 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Пунктом 1.8 вказаного Порядку встановлено, що подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов`язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).
Таким чином, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання, а несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків. При цьому за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.
Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.
Норми визначені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюються також і на випадки, коли платник податків частково сплачує суму узгодженого податкового зобов`язання, а також і у випадку його звернення відповідно до статті 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 про розстрочення чи відстрочення сплати узгодженого грошового зобов`язання, до прийняття рішення та укладення договору про розстрочення (відстрочення) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання (податкового боргу), а так само після закінчення строку на який розстрочено (відстрочено) сплату.
Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту несплати податкового боргу у визначені строки, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від наміру чи волевиявлення платника податків отримати розстрочення чи відстрочення сплати узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і за умови подання відповідної заяви, а так само не залежить від своєчасності вирішення такої заяви контролюючим органом.
Таким чином, подання заяви про розстрочення виконання грошового зобов`язання, а так само несвоєчасний розгляд такої заяви контролюючим органом не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати таких під проценти. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) прийняте контролюючим органом у відповідності до статті 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків.
Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства.
При цьому виключенням щодо застосування відповідальності, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України є приписи пункту 3.9 розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 згідно з якими на розстрочені (відстрочені) грошові зобов`язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу).
Отже, умовами незастосування штрафу, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України є виключно прийняття рішення та укладання відповідного договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на період до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) і це може стосуватись лише розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) сплата яких відбувається згідно з договором.
Поряд з цим поза межами дії договору, у випадку не сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) застосовується відповідальність, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №826/10124/17 (адміністративне провадження №К/9901/65565/18) та від 16.11.2020 у справі № 826/10694/17 (адміністративне провадження №К/9901/594/20)
Податкові повідомлення - рішення від 04.09.2020 №№ 0001694504, 0001704504 було прийнято на підставі акту від 17.08.2020 № 968/28-10-45-04/24584661, яким було встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 та підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, яке полягає в несвоєчасній сплаті самостійно визначених податкових зобов`язань за результатами декларування акцизного податку за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за квітень 2020 (від 19.05.2020 №911011865) та травень 2020 (від 18.06.2020 №9139429761).
Факти встановлені вказаним актом визнаються позивачем та підтверджуються Витягом з ІКП ДП "НАЕК "Енергоатом", копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач, як на обґрунтування позовних вимог та наявність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2020 №№ 0001694504, 0001704504 посилається виключно на те, що у період, за який оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями позивачу нараховано штрафні санкції за порушення строків сплати акцизного податку, на розгляді у відповідача знаходились заяви ДП НАЕК «Енергоатом» про розстрочення сплати таких податкових зобов`язань та по яким, у порушення положень законодавства, не були прийняті рішення про результати їх розгляду та платника податків не було повідомлено про результати їх розгляду.
Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження позовних вимог позивачем наведено не було.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2020 №№ 0001694504, 0001704504 - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2021 року
Судове рішення № 96110104, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/33751/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: